єдиний унікальний номер справи 531/1218/22
номер провадження 1-кс/531/290/25
29 травня 2025 року м. Карлівка
Слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
представника скаржника - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , який є представником ПП «Юридична компанія «Паритет», на постанову слідчого СВ ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 ,-
Адвокат ОСОБА_3 , який є представником ПП «Юридична компанія «Паритет», звернувся до Карлівського районного суду зі скаргою, на постанову слідчого про часткове задоволення клопотання, зобов'язання слідчого вчинити певні дії, а також встановлення процесуальний строків слідчим суддею. та відкрите відповідне провадження. Просив скаргу задовільнити в повному обсязі, у зв'язку з чим:
1) Постанову слідчого СВ відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 09.05.2025 про часткове задоволення клопотання у кримінальному провадженні № 12020170350000229 від 17.08.2020, скасувати, як необґрунтовану, невмотивовану та незаконну.
2) Зобов'язати слідчого СВ відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 надати потерпілій стороні довідку про проведені слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні № 12020170350000229 від 17.08.2020, починаючи з 12.01.2023.
3) Встановити уповноваженим особам на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020170350000229 від 17.08.2020 - слідчих СВ відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, процесуальний строк в 2 (два) місяці щодо виконання в повному обсязі клопотань потерпілої сторони, а саме:
- клопотання адвоката ОСОБА_5 від 05.02.2021 та від 03.09.2021;
- клопотання адвоката АБ «БУДІГАЯ ОЛЕКСАНДРА» ОСОБА_3 від 08.12.2021 за вих. № 76;
- клопотання адвоката АБ «БУДІГАЯ ОЛЕКСАНДРА» ОСОБА_3 від 07.10.2022 за вих. № 07/10/22-1;
- клопотання адвоката АБ «БУДІГАЯ ОЛЕКСАНДРА» ОСОБА_3 від 12.01.2024 за вих. № 12/01/24-2.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Слідчий в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, оскільки видача довідок про хід досудового розслідування не передбачено нормами КПК України.
Вивчивши матеріали справи встановлено наступне.
В провадженні СД ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020170350000229 від 17.08.2020 року за попередньою кваліфікацією за ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
06.05.2025 Адвокат звернувся до слідчого з клопотанням від 06.05.2025 за вих. № 06/05/25-1, в якому прохав: 1. Надайти довідку про проведені слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні № 12020170350000229 від 17.08.2020, починаючи з 12.01.2023. 2. Розглянути питання щодо припиняння слідчим процесуального рішення у кримінальному провадженні в розумні строки, із зазначенням конкретної дати прийняття такого рішення.»
Згідно постанови слідчого СВ відділення поліції № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 09.05.2025 про часткове задоволення клопотання, встановлено: 1. Клопотання представника потерпілої юридичної особи - ПП «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ПАРИТЕТ» - адвоката ОСОБА_3 - задовольнити частково. 2. Надіслати відповідь щодо розгляду поданого клопотання від 06.05.2025 представнику потерпілої юридичної особи - ПП «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ПАРИТЕТ» - адвокату ОСОБА_3 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 з дотриманням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис». В задоволенні іншої частини клопотання - відмовлено.
З вказаною постановою скаржник не погодився, що зумовило його звернення до суду.
Згідно з п. 3 ст. 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого 16.12.1966 і ратифікованого Україною 19.10.1973, кожна держава зобов'язана забезпечити будь-якій особі, яка перебуває у межах її території та під її юрисдикцією, ефективний засіб правового захисту у випадку порушення її прав та свобод. Право на захист повинно бути забезпечено державою, її компетентними органами влади. Право людини на захист свого життя і здоров'я, честі та гідності, своїх прав і свобод є основоположним.
Згідно ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятої 04.11.1650 та ратифікованої Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будьякого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Положення ст.ст. 21 та 22 Конституції України гарантують, що держава зобов'язана забезпечити кожному можливість відстоювати свою точку зору, свої права у суперечці з будь-якими органами і службовими особами, у тому числі тими, які здійснюють досудове розслідування. Процесуальний порядок такого оскарження дозволяє громадянам реалізовувати свої права в межах кримінального судочинства.
Згідно вимог ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Згідно п. 17 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушення.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.
Це завдання може виправдати різноманітні повноваження слідчого судді, спрямовані на забезпечення прав, свобод і інтересів осіб, навіть якщо вони недостатньо чітко передбачені законодавством. Приклад таких повноважень можна знайти у статті 206 КПК України, коли законодавство зобов'язує слідчого суддю «вжити необхідних заходів», не визначаючи перелік цих заходів.
Верховний Суд в ухвалі від 06.03.2018 у справі № 243/6674/17-к зазначив, що кримінальне процесуальне законодавство за своєю суттю складає корпус положень, які обмежують свободу дій держави при розслідуванні злочинів. Сенс кримінального процесуального законодавства у демократичній країні полягає в тому, щоб збалансувати цей легітимний інтерес у розслідуванні злочинів з іншими не менш важливими цінностями і інтересами суспільства: захистом від надмірного втручання держави в приватну сферу, захистом від свавілля, цінністю особистої свободи, запобіганню приниженню гідності, цінністю сімейних зв'язків, свободою підприємницької діяльності тощо. Саме на судову систему покладено обов'язок забезпечити, аби дотримувався визначений в законі баланс між потребами розслідування і іншими суспільними цінностями.
Згідно ч. 1 чт. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Частиною 2 статті 28 КПК України регламентовано, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Разом з тим, ч. 6 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені процесуальним законом.
Ця норма співвідноситься із положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 114 КПК України, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого КПК України, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов'язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.
Наведене узгоджується з позиціями, викладеними, зокрема, Другою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 18.10.2019 у справі № 757/37346/18-к (провадження 51-1329км19), Третьою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 25.03.2020 у справі № 757/5607/19-к (провадження 51-4094км19) та Першою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 757/23781/20 (провадження 51-3138км20), які враховуються слідчим суддею в силу вимог ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, як рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно ст. 307, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про зобов'язання вчинити певну дію: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 2) зобов'язання вчинити певну дію.
В ході судового засідання слідчим суддею встановлено, що слідчим протягом останніх шести місяців не здійснено жодних слідчих дій у вказаному вище кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, є необхідність у розгляді клопотань поданих потерплою стороною, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 2 ст. 376 КПК України,
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який є представником ПП «Юридична компанія «Паритет», на постанову слідчого СВ ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого СВ ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області розглянути питання про надання потерпілій стороні довідки про проведені слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні № 12020170350000229 від 17.08.2020, починаючи з 12.01.2023.
Зобов'язати слідчого СВ ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області в найкоротший термін розглянути клопотання потерпілої сторони, а саме:
- клопотання адвоката ОСОБА_5 від 05.02.2021 та від 03.09.2021;
- клопотання адвоката АБ «БУДІГАЯ ОЛЕКСАНДРА» ОСОБА_3 від 08.12.2021 за вих. № 76;
- клопотання адвоката АБ «БУДІГАЯ ОЛЕКСАНДРА» ОСОБА_3 від 07.10.2022 за вих. № 07/10/22-1;
- клопотання адвоката АБ «БУДІГАЯ ОЛЕКСАНДРА» ОСОБА_3 від 12.01.2024 за вих. № 12/01/24-2
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 03 червня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1