Справа № 397/704/25
н/п : 2-н/397/98/25
Іменем Ураїни
про відмову у видачі судового наказу
18.06.2025 сел. Олександрівка
Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимович І.В., перевіривши матеріалами заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Заявниця звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.
Розглянувши в порядку наказного провадження подану заявником заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 ЦПК України. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 ЦПК України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Статтею 163 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу.
Саме безспірність вимог є підставою для видачі судового наказу, в іншому випадку вирішення питання стягнення заборгованості вирішується судом в порядку позовного провадження (загального або спрощеного) з дотриманням принципів змагальності сторін, доведення учасниками справи обставин, що мають значення для справи і на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
До заяви про видачу судового наказу додаються: інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України).
В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Тобто, обставиною, яка підлягає встановленню судом при видачі судового наказу є обставина спільного проживання дитини, на утримання якої пропонується стягнути аліменти, разом з матір'ю, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.06.2023 р. по справі № 645/5876/20.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 березня 2023 року у справі № 359/10050/19, а саме, що обов'язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти.
Разом з тим, всупереч приписам п.4 ч.3 ст. 163 ЦПК України, з доданих до заяви про видачу судового наказу документів вбачається, що заявником не надано належних та допустимих доказів того, що малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно проживає разом із заявницею.
Отже, при розгляді цього питання у наказному провадженні, з урахуванням доданих до заяви про видачу судового наказу документів, суд фактично позбавлений можливості встановити всі обставини та підстави для правильного та об'єктивного розгляду, а тому із поданої заяви не вбачається виникнення у заявника безспірного права вимоги аліментів на утримання малолітнього сина.
Згідно з п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу.
Відповідно до ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 160-162, п.1 ч.1 ст.165, ст.166, 260-261, 353 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини на підставі п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України, оскільки заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Суддя: І.В. Максимович