Справа № 395/2036/24 Провадження № 2-а/395/16/2025
12 червня 2025 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Орендовського В.А.,
за участю секретаря судового засідання Піддубної Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Новомиргороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 137 від 24 вересня 2024 року про накладення адміністративного стягнення, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , у відповідності до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500 гривень, як таку, що винесена безпідставно та з порушенням чинного законодавства.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив про те, що 10 липня 2024 року згідно вимог чинного законодавства він оновив свої військово-облікові дані, що підтверджується витягом військово-облікового документу з «Резерв+». В подальшому до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) позивач не викликався і ніяких повідомлень про виклик не отримував. В травні 2024 року позивач отримав травму шийного відділу хребта та відповідно проходив тривалий курс лікування та реабілітації, фактично до початку вересня 2024 року. Також має на утриманні матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка на даний час, згідно висновку ЛКК № 525 від 16 жовтня 2024 року потребує отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи, і відповідно позивач являється єдиною особою, яка проживає разом з мамою та відповідно здійснює за нею догляд. В подальшому 17 вересня 2024 року близько 18 години, до нього додому приїхали працівники поліції та повідомили, що йому потрібно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки він не з'являється за направленою на його адресу повістку. На дане він пояснив, що не знав про розгляд справи та про ухвалене рішення про накладення на нього адміністративного покарання у вигляді штрафу в розмірі 25 500 гривень. У вересні-жовтні позивач збирав та оформляв документи по догляду за своєю мамою 15 жовтня 2024 року звернувся за довідкою до Новомиргородського відділу державної виконавчої служби у Новоукраїнському районі, де повідомили, що на виконання надійшла постанова № 137 по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210-1 КУпАП, та на нього накладено штраф в розмірі 25 500 гривень, який вже збільшено в 2 рази, і відповідно він повинен сплатити вже 51 000 гривень. Також на його прохання було надано копію згаданої постанови. Ознайомившись з якою позивач виявив, що на думку начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач вчинив адміністративне правопорушення, яке виразилось в тому, що він являючись військовозобов'язаним, був належним чином оповіщений, повістка вручена особисто під власний підпис, про необхідність явки на 08 годину 12 серпня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження ВЛК, але в зазначену дату не з'явився та причини своєї неявки не повідомив, чим вичинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.210-1 КУпАП, і відповідно на нього накладено штраф в розмірі 25 500 гривень.
Позивач у судовому засіданні просив задовольнити позовну заяву.
Представник відповідача, повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, письмових клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи і заперечень не надіслав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації.
У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Так, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 1 наведеного Закону визначено, що мобілізацією є комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Судом встановлено, що 24 вересня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 137 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 25 500 грн. по справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з вчиненням останнім правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.2 КУпАП.
Як вбачається з вище вказаної постанови, ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, був належним чином оповіщений, повістка вручена особисто, під власний підпис, про необхідність явки на 8 год. 12.08.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військово-лікарської комісії, але в зазначену дату та час останній до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про причини неявки не повідомив, тобто своїми діями порушив вимоги ч.ч.1, 3 ст. 22, ч.2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення в особливий період, під час дії в державі правового режиму «воєнного стану», у зв'язку з чим притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.2 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 25 500 грн. (а.с.8).
10.07.2024 року ОСОБА_1 уточнив військово-облікові дані згідно додатку «РЕЗЕРВ +», що підтверджується випискою з додатку (а.с.7).
Належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 був повідомлений шляхом вручення повістки особисто під власний підпис або іншим законним шляхом про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 12.08.2024 року на 08.00 год. для проходження ВЛК, відповідач до суду не надав.
Як вбачається з довідки від 15.11.2024 року, виданої головою Кіровоградського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Українська спілка інвалідів - УСІ» ОСОБА_1 в період з 05.08.2024 року по 15.08.2024 року проходив курс кінезіотерапії у спортивно-оздоровчому центрі «Moldova Wellness & SPA» м. Трускавець після отриманої травми шийного відділу хребта (а.с. 62).
За таких обставин постанова про адміністративне правопорушення № 137 від 24.09.2024 року про накладення адміністративного стягнення не відповідає вимогам чинного законодавства.
Зваживши у сукупності наведені вище докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскаржувана постанова скасуванню.
Судом задоволено заяву позивача в проханні не стягувати з відповідача на його користь судові витрати по справі.
Керуючись ст.ст.242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.
Постанову про адміністративне правопорушення № 137 від 24.09.2024 року про накладення адміністративного стягнення, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , у відповідності до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч.2 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 гривень скасувати та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлений 17 червня 2025 року.
Суддя Новомиргородського районного суду
Кіровоградської області В.А.Орендовський