Справа № 393/319/25
пров. 1-кп/393/76/25
18 червня 2025 року селище Кам'янець
Новгородківський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025121040000239 від 21.04.2025р., за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.126, ч.1 ст.152, ч.1 ст.162 КК України,
У провадженні Новгородківського районного суду Кіровоградської області перебуває вказане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.126, ч.1 ст.152, ч.1 ст.162 КК України.
16.06.2025р. до суду надійшло клопотання прокурора, в якому він просить продовжити обвинуваченому строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на два місяці. А також прокурор просить покласти на обвинуваченого обов'язки: 1) заборонити залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , у період доби з 22.00 год. до 06.00 год.; 2) прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; 3) утримуватись від спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному провадженні, за винятком їх участі в процесуальних діях. Прокурор обґрунтовує подане клопотання наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема - обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих. Прокурор вважає, що враховуючи обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, до останнього неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід, так як інший запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні підтримав вказане клопотання.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо даного клопотання та просив розглянути його без участі захисника.
Захисник у підготовче судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.
Потерпілі в підготовче судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце його проведення належним чином не повідомленні.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, встановив наступне.
Згідно з ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23.04.2025р. застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 21.06.2025р. включно.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст.178 КПК України.
Домашній арешт, відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.2 ст.181 КПК України).
За змістом ч.6 ст.181 КПК України, строк дії домашнього арешту не може перевищувати двох місяців, у разі необхідності він може бути продовжений в межах досудового розслідування, але не більше 6 місяців. Разом з цим законодавцем не вказаний максимальний строк домашнього арешту під час судового розгляду, який може продовжуватись до закінчення провадження.
У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
За змістом ч.3 ст.199 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку застосування домашнього арешту суд з'ясовує, крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Судом встановлено, що підставою для обрання обвинуваченому зазначеного запобіжного заходу слугувала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а також наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, та запобігання спробам незаконно впливати на свідків і потерпілих. Суд також враховує, що 30.04.2025р. старший слідчий СВ ВП №2 (м.Кропивницький) Кропивницького РУП повідомив ОСОБА_4 про зміну раніше повідомленої підозри та те, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.126, ч.1 ст.152, ч.1 ст.162 КК України.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу, обраного ОСОБА_4 , суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Суд відзначає, що дане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового провадження, метою якого є вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду, метою якого, в свою чергу, є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак, суду необхідно встановити чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під домашнім арештом та продовження строку тримання особи під домашнім арештом має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Така необхідність може бути виправдана за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Суд, розглядаючи вказане клопотання прокурора, враховує що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні трьох кримінальних проступків та одного нетяжкого злочину (ч.1 ст.152 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років). Обвинувачений має постійне місце проживання, родину, неповнолітню дитину, що свідчить про наявність сталих соціальних зв'язків. Обвинувачений раніше не судимий, не працює.
Суд вважає, що ризик, який зазначений у клопотанні прокурора, а саме - те, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілих продовжує існувати і є реальним. Обвинувачений на даному етапі має можливість його реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.
Ризик впливу на свідків та потерпілих може стати актуальним саме у зв'язку зі зміною стадії кримінального провадження (надходження обвинувального акту до суду). Адже, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що передувало надходженню обвинувального акта до суду, формує обізнаність обвинуваченого про повний обсяг і зміст показань осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, та встановлені обставини. При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме - спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч.1,2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілих та дослідження їх судом, а тому за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.
Щодо ризику можливого переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, то суд зазначає, що обвинувачений має постійне місце проживання, родину, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, він раніше не судимий. Доказів щодо протиправної поведінки обвинуваченого, спрямованої на уникнення кримінальної відповідальності, та невиконання ним процесуальних обов'язків під час досудового розслідування даного кримінального провадження прокурор до суду не надав. Тому, суд вважає, що даний ризик не знайшов свого підтвердження під час розгляду вказаного клопотання.
Проте, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказане клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню.
Суд вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж домашній арешт, не може бути застосований до обвинуваченого, так як він не забезпечить уникнення наведеного ризику та не забезпечить належної поведінки обвинуваченого з огляду на особу останнього та обставини кримінального провадження.
З метою мінімізації ризику, встановленого у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці обвинуваченого, наявні підстави покладення на останнього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.177-178, 181, 194, 314, 315 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк два місяці - задовольнити повністю.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.126, ч.1 ст.152, ч.1 ст.162 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на два місяці, тобто до 18.08.2025 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
1)заборонити залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , у період доби з 22.00 год. до 06.00 год.;
2) прибувати за кожною вимогою до суду;
3) утримуватись від спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному
провадженні, за винятком їх участі в процесуальних діях.
Роз'яснити обвинуваченому, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань (ч.5 ст.181 КПК України).
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на процесуального прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1