Справа № 392/599/25
Провадження № 2-а/392/25/25
16 червня 2025 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мала Виска, за правилами спрощеного позовного провадження, справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Беспалова Наталка Олександрівна до відповідачів Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Болдирєв Анатолія Олександровича про визнання рішення суб'єкта власних повноважень незаконним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Беспалова Н.О. звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Болдирєв А.О. про визнання рішення суб'єкта власних повноважень незаконним та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4272965, винесеної 15.03.2025 року поліцейським взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП Болдирєвим А.О.: «15.03.2025 року о 03 год 15 хв. в м. Кропивницький по вул. Перша Виставкова, 37 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування, рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 08.05.2024 року на 1 рік, чим порушив п. 2.1а ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.126 КУпАП. Вважає, що відповідач виніс постанову та притягнув позивача до адміністративної відповідальності лише на підставі формальних ознак об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП та не з'ясував чи є вина позивача в даному правопорушенні, оскільки позивач факт керування транспортним засобом заперечує. Вважає, дії працівника поліції неправомірними, які полягають в необ'єктивній оцінці ситуації, а складену ним постанову безпідставною, незаконною, необґрунтованою, і такою, що винесена із грубими порушеннями прав позивача, а тому підлягає скасуванню. На підставі чого просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26.03.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та залучено до участі у справі, як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектора взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП Болдирєва А.О.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Дейкун І.О., яка діє на підставі довіреності від 25.11.2024 року на адресу суду надіслала відзив, зареєстрований судом 03.04.2025 року за вх. № 3412, в якому вказує, що в діях поліцейського щодо винесення постанови відносно позивача порушень не було, оскаржувана постанова відповідає всім вимогам закону та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395 від 07.11.2015. Вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності поліцейський оцінив всі обставини справи установлюючи під час розгляду справи, докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, стягнення застосовано без порушень, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративні правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, а тому просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Крім того, зазначила, що поліцейський Болдирєв А.О. не проходить і не проходив службу в Головному управлінні Національній поліції в Кіровоградській області, а тому належним відповідачем за позовом ОСОБА_1 - є Управління патрульної поліції Кіровоградської області, з цих підставі просила відмовити у задоволенні позовних вимог до ГУНП в Кіровоградській області.
Представник відповідача Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту Негря О.В., яка діє на підставі довіреності № 18019/41/301-2024 від 13.12.2024 року на адресу суду надіслала відзив, зареєстрований судом 24.04.2025 року за вх. №4179, в якому вказала, що в діях поліцейського щодо винесення постанови відносно позивача порушень не було, оскаржувана постанова відповідає всім вимогам закону та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі №1395 від 07.11.2015. Вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності поліцейський оцінив всі обставини справи установлюючи під час розгляду справи, докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, стягнення застосовано без порушень, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративні правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, а тому просила відмовити у задоволенні позову. Оскільки, відносно позивача ОСОБА_1 згідно з постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 05.08.2024 року у справі №392/487/24 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 12.11.2024 року у справі 392/487/24 постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 05.08.2024 року залишено без змін. Крім того, на підтвердження вчинення безпосереднього факту правопорушення надано відео - фіксацію про те, що транспортний засіб було зупинено у відповідності до вимог ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». При цьому зазначила, що відеозапис розгляду адміністративної справи 15.03.2025 року поліцейським було здійснено за допомогою нагрудного портативного відео реєстратору, однак відповідно до Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису» затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026 відеозапис з портативних нагрудних камер поліцейського та автомобільних відео реєстраторів,був видалений із сервісу для зберігання відеозаписів МВС України за терміном зберігання у відповідності до вимог п.1 ч.3 Р. VIII. А тому у задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Беспалова Н.О. подала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позов просила задовольнити, тому що 15.03.2025 року ОСОБА_1 не керував автомобілем.
Представник відповідача УПП в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції -Негря О.В. подала заяву, про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі доказами та поясненнями.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору УПП в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Болдирєв А.О. в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суд не повідомив.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти, обставини та правовідносини.
Судом встановлено, що 15.03.2025 року інспектором взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП Болдирєвим А.О. винесено постанову серії ЕНА №4272965 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Даною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн., у разі несплати протягом 15 днів, подвійний розмір штрафу - 40800 грн. Крім того, у постанові зазначено, що правопорушення зафіксовано на камеру Motorola VB400 472130, відео з мобільного відеореєстратора 70 (а.с 6).
Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 05.08.2024 року у справі №392/487/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 12.11.2024 року у справі 392/487/24 постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської облfсті від 05.08.2024 року залишено без змін.
Позивач ОСОБА_1 оскаржує правомірність винесеної інспектором взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП Болдирєвим А.О., як суб'єктом владних повноважень рішення у формі постанови серії ЕНА №4272965 від 15.03.2025 року, мотивуючи позов тим, що автомобілем не керував, постанова винесена з грубим порушенням норм КУпАП.
Представник відповідача УПП в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції заперечуючи позовні вимоги позивача ОСОБА_1 вказала у відзиві, що обставини зазначені в постанові серії ЕНА №4272965 від 15.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП підтверджуються доданою до відзиву відео-фіксацією вчинення безпосереднього факту правопорушення ОСОБА_1 15.03.2025 року та що транспортний засіб ВАЗ21093, номерний знак НОМЕР_1 було зупинено у відповідності до вимог ст.35 ЗУ «Про національну поліцію».
Разом з тим, з дослідженого судом відеозапису наданого відповідачем вбачається, що в темну пору доби транспортний засіб був зупинений працівниками поліції. При цьому, визначити, що саме транспортний засіб ВАЗ21093, державний номер НОМЕР_1 був зупинений працівниками поліції неможливо, як і не можливо визначити, що саме ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом.
Вирішуючи даний позов ОСОБА_1 суд застосує такі норми права.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В свою чергу, конкретні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про Національну поліцію»,Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.2.1 а Правил дорожньогоруху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч.4 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб та забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.02.2020 у справі № 496/4315/16-а, обов'язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або не вчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України та предмет спору у цій справі, доведення вчинення особою адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами законодавством покладено на суб'єкта владних повноважень, про що також наголошено в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №177/525/17.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2018 року в справі №760/3696/16-а, від 18 липня 2019 року в справі №216/5226/16-а, від 17 березня 2020 року в справі № 482/83/17.
Позивач звертаючись до суду з зазначеним позовом та вказуючи на безпідставність винесеної відносно нього постанови у справі про адміністративне правопорушення, як на обґрунтування позовних вимог зазначив про відсутність належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт керування ним транспортним засобом та відповідно вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.126 КУпАП, при цьому, судом відзначається, що зазначені твердження позивача відповідачем не спростовано, шляхом надання суду належних та допустимих доказів.
При цьому, судом відзначається, що саме по собі описання адміністративного правопорушення в постанові не може бути належним доказом вчинення позивачем такого порушення, оскільки така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна правова позиція підтримана постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
Суд зауважує, що лише встановлений факт вчинення особою правопорушення, який зафіксований належними та допустимими доказами, та за умови дотримання процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, може свідчити про правомірність та обґрунтованість рішень суб'єктів владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що постанова серії ЕНА № 4272965 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.03.2025 року, винесена суб'єктом владних повноважень третьою особою на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектором 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Болдирєвим А.О., не містить достатніх та беззаперечних доказів, таких як, відеозйомка фіксації події адміністративного правопорушення, які б надавали підстави стверджувати, що позивач ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами та як наслідок, вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.4 ст.126 КУпАП.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).
У відповідності до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що службовою особою відповідача УПП в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не проведено всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, зокрема, на підставі належних доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст.126 КУпАП, у зв'язку з чим позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4272965 від 15.03.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі підлягає скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення, - підлягає закриттю.
Щодо вимоги в частині визнання незаконною постанову винесену поліцейським взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП Болдирєвим А.О., суд вважає за необхідне зазначити, що ч.3 ст.286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, нормами КАС України у даному випадку не передбачено право суду на визнання або не визнання дій суб'єкта владних повноважень незаконними. Крім того, суд зазначає, що ці дії охоплюються вимогами про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки відносяться до процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому окремому розгляду не підлягають. У зв'язку з чим, в частині визнання постанови незаконною слід відмовити.
Щодо позовних вимог до відповідача Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.12.2019 по справі №724/716/16-а зауважив, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Оскаржувана постанова серії ЕНА №4272965 від 15.03.2025 року винесена поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Болдирєвим А.О. При цьому, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області не підпорядковується і не є структурним органом ГУНП в Кіровоградській області. Враховуючи той факт, що поліцейський Болдирєв А.О. не проходить і не проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Кіровоградській області належним відповідачем за позовом ОСОБА_1 - є Управління патрульної поліції в Кіровоградській області. Натомість ГУНП в Кіровоградській області є неналежним відповідачем та в задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що в частині позовних вимог до Головного управління Національної поліції слід відмовити, оскільки даний відповідач є неналежним відповідачем, а це означає, що особа, до якої пред'явлено позов, не несе відповідальності за заявлені вимоги.
Згідно з ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 5 статті 139 КАС України встановлено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням зазначених процесуальних норм судовий збір підлягає стягненню розмірі 605,60 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.121,126 КУпАП, ст. ст.6, 8, 9, 72, 77, 139, 242, 243 - 246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову серії ЕНА №4272965 від 15.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 20400 грн. - скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Юрія Бутусова, 22Б, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 40108709;
- третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору інспектор 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Болдирєв Анатолія Олександровича, місцезнаходження: вул. Юрія Бутусова, 22Б, м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 40108709.
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова