13.06.2025
ЄУН 389/1705/25
провадження № 2/389/449/25
заочне
13 червня 2025 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого - судді Українського В.В.
за участю секретаря судового засідання Гой І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду у місті Знам'янка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Новіков Олексій Миколайович, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання укладеним договір купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно,
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку за вказаною адресою, укладений між ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з іншої. Просить визнати за позивачем право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку за вказаною адресою.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він домовився із відповідачами про купівлю земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку з господарського побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Сторони уклали між собою попередній договір купівлі-продажу майна, яке складається з земельної ділянки кадастровий номер 3510600000:50:002:0018 площею 0,0600 га та житлового будинку з господарського побутовими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . За умовами договору позивач сплатив продавцям обумовлену суму грошей, а продавці, в свою чергу, написали про це розписку та передали майно позивачеві, віддали ключі від нього та правовстановлюючі документи, при цьому зобов'язалися підготувати документи для нотаріального оформлення договору купівлі-продажу до 17.02.2025. 30.04.2025 сторони уклали договір купівлі-продажу зазначеного майна в простій письмовій формі. На вимогу позивача про нотаріальне посвідчення договору відповідачі не реагують та ухиляються від його нотаріального посвідчення, що виключає будь-яку можливість нотаріально оформити договір та порушує права позивача щодо вільного володіння та розпорядження своїм майном.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник надав заяву, відповідно до якої просить розглядати справу без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи, вимоги позову підтримав та просить їх задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили, заперечень та відзив на позовну заву не подавали і від них не надійшло заяви про відкладення розгляду справи, в зв'язку з чим, згідно з ухвалою Знам'янського міськрайонного суду розгляд цивільної справи проводився заочно.
Відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи, що в справі є достатньо матеріалів, які вказують на права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.
ОСОБА_1 домовився із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про купівлю в них земельної ділянки кадастровий номер 3510600000:50:002:0018 площею 0,0600 га та житлового будинку із господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . На досягнення домовленості сторони уклали попередній договір купівлі-продажу вказаного майна. Відповідно до вказаного договору за домовленістю сторін вартість предмету договору становить 1080000,00 гривень, які покупець сплатив продавцям під час оформлення договору. Сторони підтверджують факт повного розрахунку за продане майно. Сторони стверджують, що цей договір здійснюється ними без будь-яких погроз, примусу чи насильства, і гарантують, що цей договір не є мнимою чи удаваною угодою, не приховує іншу угоду і відповідає дійсним намірам створити юридичні наслідки.
Відповідно до акту прийому-передачі житлового будинку та земельної ділянки від 27 січня 2025 року продавці передали, а покупець прийняв майно відповідно до попереднього договору купівлі-продажу, а саме земельну ділянку кадастровий номер 3510600000:50:002:0018 площею 0,0600 га та житловий будинок із господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Сторони виконали зобов'язана за договором в повному обсязі і претензій один до одного, у тому числі щодо взаєморозрахунків, не мають.
Розписки від 27 січня 2025 року підтверджують факт отримання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від ОСОБА_1 за продаж земельної ділянки та житлового будинку із господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , коштів в розмірі 540000 гривень кожен.
Позивачем надіслано на адресу відповідачів претензія-вимога 28.02.2025, відповідно до якої запропоновано з'явитися до нотаріальної контори 11.03.2025 для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Повторна вимога надіслана відповідачам 18.03.2025.
Також, 30 квітня 2025 року сторонами укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3510600000:50:002:001,81 площею 0,0600 га та житлового будинку із господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Однак вказаний договір нотаріально не посвідчений.
Судом також встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 3510600000:50:002:0018 площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та житловий будинок із господарсько-побутовими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , належать продавцям на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Українською Н.А. 14 серпня 2024 року зареєстровано в реєстрі за №575.
Частинами 1, 2 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. 657 ЦК України договір купівлі - продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч.1 ст.629, ч.1 ст.638, ч.4 ст.639 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, але даний вид договору підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
За загальним правилом право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК).
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (ч. 3 ст. 334 ЦК).
Нотаріальне посвідчення правочинів, що вчиняються у письмовій формі, є обов'язковим лише у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 209 ЦК).
Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК (в редакції Закону від 11 лютого 2010 р. N 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України») права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дати такої реєстрації відповідно до закону. Державна ж реєстрація правочинів щодо нерухомості з 1 січня 2013 року зазначеним законом скасована.
У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним (ст. 220 ЦК).
Згідно зі ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.
При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.
Позивачем доведено існування таких обставин, тому що ухилення відповідачів від нотаріального посвідчення договору, та як наслідок неможливість оформити право власності на майно продавцями в період строку домовленості нотаріального посвідчення договору виключає будь-яку можливість такого посвідчення.
Пунктом 9 частини першої статті 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Враховуючи вищевикладене, те, що фактично між продавцями та покупцем укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку, де сторони досягли всіх істотних умов і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, шляхом прийняття виконання, а саме продавці отримали грошові кошти за продаж майна, а позивач в свою чергу, повністю розрахувався з продавцями та прийняв нерухоме майно, але нотаріальне засвідчення договору не відбулось в зв'язку ухиленням продавців від нотаріального посвідчення договору, суд вважає, що позов необхідно задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 263, 265, 273, 280-288, 353 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку за вказаною адресою, укладений 30 квітня 2025 року між ОСОБА_1 як покупцем та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 як продавцями.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку кадастровий номер 3510600000:50:002:0018, загальною площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 місце проживання АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_3 місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя В.В.Український