Єдиний унікальний номер: 379/877/25
Провадження № 2/379/381/25
18 червня 2025 рокум.Тараща
Таращанський районний суд Київської області в складі судді Невгада О.В., розглянувши клопотання позивачки ОСОБА_1 про забезпечення її участі в судовому засіданні шляхом відеозв'язку у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
У провадженні Таращанського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
Судове засідання у справі призначено на 11 год. 00 хв. 18 червня 2025 року.
18.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява від позивачки ОСОБА_1 про доручення додаткових доказів до справи у якій викладено клопотання забезпечення її участі в судовому засіданні шляхом відеозв'язку.
При вирішенні указаного клопотання суд виходить із наступного.
Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 212 ЦПК України, учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
За змістом ч. 4 ст. 212 ЦПК України, учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
Отже, цивільним процесуальним законом передбачено можливість участі учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису саме згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.
В цьому аспекті суд зауважує, що рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
У газеті Голос України від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв'язку, які почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.
Пунктом 2 Положення зазначено, що положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, зокрема підсистеми відеоконференцзв'язку.
Згідно з п. 45 Положення, підсистема відеоконференцзв'язку забезпечує учасникам справи, крім іншого, можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв'язку розробляється адміністратором ЄСІКС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІКС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.
Відповідно до п. 49 Положення, для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку.
Відповідно до п. 8 Положення, підсистема Електронний кабінет (Електронний кабінет ЄСІКС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІКС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІКС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІКС у межах наданих прав.
Процедура реєстрації в ЄСІКС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (п. 9 Положення).
Таким чином, статтею 212 ЦПК України та вищевказаним Положенням встановлено певні умови для участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, дотримання яких направлене на забезпечення технічної та організаційної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Всупереч наведеному, клопотання позивачки про «забезпечення участі позивача в судовому засіданні шляхом відеозв'язку» - не узгоджується з вищенаведеними вимогами ЦПК України та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему, адже участь учасників справи в судовому засіданні можлива через підсистему відеоконференцзв'язку системи ЄСІКС виключно в режимі відеоконференції.
Крім того, відповідно до ст. 182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у ст. 183 ЦПК України.
Так, згідно з частиною першою указаної статті будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
В порушення вказаної норми, позивачкою клопотання викладено у заяві про доручення додаткових доказів, а не у формі окремої заяви. Крім того, позивачкою не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника, а також підстави заяви.
Суд також вказує на те, що в порушення вимог ч. 2 ст. 212 ЦПК України до клопотання не додано доказів направлення його копії відповідачу у справі ОСОБА_2 та його представнику ОСОБА_3 .
Так, відповідно до положень частин 5-7 статті 43 ЦПК документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не має зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Передбачений статтею 14 ЦПК України обов'язок зареєструвати такий кабінет в ЄСІКС на нього не поширюється.
Отже, копія клопотання мала бути направлена на адресу відповідача ОСОБА_2 у паперовій формі листом з описом вкладення. Доказів такого направлення матеріали клопотання не містять. Інших способів направлення клопотання (зокрема, на електронну пошту) ЦПК України не передбачає.
Також до клопотання не додано доказів доставки його копії до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС - представника відповідача - адвоката Кабриль Ю.В..
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на недодержання позивачкою вимог до форми і змісту заяви, суд, вважає, що вказане клопотання підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Наведене не позбавляє учасника справи можливості звертатись до суду із заявою про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у строки та в порядку, передбачені статтями 43, 212 ЦПК України таПоложенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 14, 43, 212, 258-261 ЦПК України, суд
Клопотання позивачки ОСОБА_1 про забезпечення її участі в судовому засіданні шляхом відеозв'язку у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментівповернути останній без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана 18.06.2025.
Суддя Таращанського районного суду
Київської області Олександр НЕВГАД