Справа № 375/405/25
Провадження № 3/375/397/25
17 червня 2025 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає на АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 130 КУпАП,
28 січня 2025 року о 14 год 43 хв на вул. Ентузіастів, 8 в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, а саме автомобілем «BMW 530D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога.
Відповідно до висновку № 452 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданого Комунальним некомерційним підприємством Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області «Рокитнянська Багатопрофільна Лікарня» 28 січня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Так, частиною 1 статті 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
У пункті 2.9 «а» Правил дорожнього руху України зазначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 232589 від 28 січня 2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за порушення частини 1 статті 130 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 № 1395 (надалі по тексту - Інструкція № 1395), Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 6 листопада 2015 № 1376;
- постанова серії ЕПР1 № 232589 від 28 січня 2025 року;
- копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3954811 від 28 січня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 28 січня 2025 року;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 від 28 січня 2025 року;
- висновок № 452 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданий Комунальним некомерційним підприємством Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області «Рокитнянська Багатопрофільна Лікарня» 28 січня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
- розписка від 28 січня 2025 року, відповідно до якої водія ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом, а саме автомобілем «BMW 530D», реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
-заява на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, яка підписана ОСОБА_1 28 січня 2025 року;
- рапорт поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області від 28 січня 2025 року;
- відеозаписи з нагрудної камери поліцейських (вміщений на лазерний компакт-диск), де зафіксовано подію, у зв'язку з якою відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, що були переглянуті і досліджені судом (суддею) під час розгляду справи на робочому комп'ютері.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі паспорта громадянина України, їй роз'яснено її права та обов'язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області. Зазначений протокол водій підписала без будь-яких зауважень.
Установлення події та складу адміністративного правопорушення відбулося відповідно до приписів статті 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 232589 від 28 січня 2025 року надійшов до Рокитнянського районного суду Київської області 17 лютого 2025 року.
Для належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розгляд справи призначено судом на 10 березня 2025 року о 15 год 00 хв.
У судове засідання, яке призначене на 10 березня 2025 року, ОСОБА_1 не прибула, про причини своєї неявки суд не сповістила. Викликалась до суду повісткою, яка повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також останній направлялось SMS-повідомлення за номером телефону, який ОСОБА_1 вказала в заяві на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення від 28 січня 2025 року.
З метою недопущення порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розгляд справи відкладено на 1 квітня 2025 року 15 год 30 хв.
1 квітня 2025 року від адвоката Хіцьки К.Г. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване необхідністю ознайомлення з матеріалами адміністративної справи. До клопотання долучено ордер на надання правничої допомоги від 23 березня 2025 року.
ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Проте, 1 квітня 2025 року ОСОБА_1 та її захисник у судове засідання не з'явились.
Необхідне зазначити, що судова повітка, яка повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та судова повістка, яка була вручена ОСОБА_1 , направлялись судом за однією і тією ж адресою зазначеною у протоколі.
З метою недопущення порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист, розгляд справи відкладено на 22 квітня 2025 року 11 год 00 хв.
22 квітня 2025 року від адвоката Хіцьки К.Г. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що адвокат приймає участь у цивільній справі, яка розглядається в Доманівському районному суді Миколаївської області (належних доказів на підтвердження цих обставин адвокат не додала). Крім того, необхідно зазначити, що у цьому ж клопотанні містилось прохання адвоката Хіцька К.Г. про розгляд справи за її участі, а також про повідомлення про судове засідання за допомогою SMS-повідомлення (вказано номер телефону).
ОСОБА_1 у судове засідання, яке призначене на 22 квітня 2025 року, не з'явилась.
Розгляд справи було відкладено на 7 травня 2025 року 15 год 30 хв.
Захисник та ОСОБА_1 повідомлялись про судове засідання, що підтверджується довідками про доставку SMS-повідомлення.
7 травня 2025 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтоване тим, що її захисник є тимчасово не працездатною, а вона є юридично не обізнаною і потребує правової допомоги (додано довідку від 5 травня 2025 року№ 127).
7 травня 2025 року ніхто з учасників провадження в судове засідання не з'явився, розгляд справи було відкладено на 17 червня 2025 року 15 год 00 хв.
17 червня 2025 року ні ОСОБА_1 , ні її захисник - адвокат Хіцька К.Г. у судове засідання не з'явилися.
Разом з цим, 17 червня 2025 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання обґрунтоване необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, а також неможливістю з'явитися в судове засідання захисника Хіцьки К.Г.
Аналогічне клопотання про відкладення розгляду справи надійшло 17 червня 2025 року і від адвоката Хіцьки К.Г.
У задоволенні чергових клопотань про відкладення розгляду справи судом (суддею) було відмовлено, адже розцінено неодноразово заявлені клопотання як недобросовісно створювані учасниками перепони для руху справи, та зловживання процесуальними правами, зважаючи на таке.
Принцип добросовісності є загальноправовим принципом, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Складовими цього принципу є заборона зловживання процесуальними правами, необхідність добросовісного виконання процесуальних обов'язків; процесуальний естопель або доктрина заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium); заборона чинити інші протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя (введення суду в оману, використання втрачених процесуальних можливостей).
Зловживання процесуальними правами - це протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовні відповідають вимогам процесуальних норм, але здійснюються з корисним або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя.
Відповідно до статті 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у статтях 2, 6, 48 визначає, що правосуддя в України здійснюється на засадах верховенства права.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі «Смірнов проти України» заява № 3655/02, п. 41 «Пономарьов проти України» заява № 3236/03).
Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення у справі «Красношапка проти України» від 30 листопада 2006 року).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.
Подія адміністративного правопорушення мала місце 28 січня 2025 року, розгляд справи в суді неодноразово відкладався з метою реалізації процесуальних права та інтересів як особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, так і її захисника і таке відкладення було неодноразовим та кожного разу - суттєво відтерміновано у часі, за який ні ОСОБА_1 , ні захисник Хіцька К.Г. у судові засідання жодного разу не з'явилися.
При цьому, необхідно зауважити, що захисник Хіцька К.Г. заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи, не спромігся прибути самостійно до суду для здійснення захисту та подати докази захисту.
Будь-яких заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів до суду не надходило.
На переконання суду (судді) після складання протоколу про адміністративне правопорушення 28 січня 2025 року ОСОБА_1 не була позбавлена можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами та реалізувати обов'язки, у тому числі залучити іншого захисника, який здатен належним чином виконувати умови договору про надання правової допомоги, реально здійснювати захист, а не просто клопотати про відкладення розгляду справи та прибути до суду особисто, надати пояснення по суті тощо.
Справа до розгляду призначалось неодноразово, зокрема, у даній справі було призначено п'ять судових засідань.
Крім того, необхідно зазначити, що у протоколі в графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті порушення» ОСОБА_1 зазначила, що пояснення надам в суді.
Суд (суддя ) наголошує на тому, що ні ОСОБА_1 , ні захисник Хіцька К.Г. у судові засідання жодного разу не з'явилися.
Також необхідно зазначити, що захисник ознайомлена з матеріалами справи 2 травня 2025 року, що підтверджується розпискою ОСОБА_2 , яка міститься в матеріалах справи, а, відтак, клопотання захисника Хіцьки К.Г. від 17 червня 2025 року про ознайомлення з матеріалами справи доводить затягування розгляду адміністративної справи.
Як вказувалося вище, наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу від 28 січня 2025 року ОСОБА_1 було повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Рокитнянському районному суді Київської області за викликом.
Тобто, ОСОБА_1 не була позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу, а також ознайомитися з матеріалами справи) та реалізувати обов'язки (з'явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
За таких умов, поведінка ОСОБА_1 та захисника не може бути розцінена як добросовісна, а клопотання про відкладення розгляду справи відхиляються.
Виходячи з положень статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою, а тому розгляд справи відбувся за відсутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та її захисника, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи та наявні докази у сукупності з відеозаписами з нагрудних камер патрульних поліцейських, суд (суддя) не установив передумов для констатації істотних порушень процедури оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та вважає, що установлення події та складу адміністративного правопорушення відбулося в цілому відповідно до приписів статті 266 КУпАП та вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року (надалі по тексту - Інструкція 1452/735).
Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735 (надалі по тексту - Інструкція № 1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 3 розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
У пунктах 1-7 розділу ІІ Інструкції № 1452/375 закріплено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до пунктів 8, 9 Інструкції № 1452/735, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до частини 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозаписів, представлених суду, вбачається, 28 січня 2025 року патрульні поліції здійснювали вільне патрулювання. Автомобіль «BMW 530D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по дорозі, після виявлення зазначеного автомобіля працівники патрульної поліції здійснили рух за вказаним автомобілем. Автомобіль «BMW 530D» здійснив зупинку із зазначеного автомобіля вийшла ОСОБА_1 , яка не дочекалась поки патрульні поліції вийдуть зі службового автомобіля, сама підійшла до працівників патрульної поліції. Під час розмови з патрульними поліції ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пред'явити посвідчення водія зазначила про відсутність у неї посвідчення водія. У подальшому поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що небайдужі громадяни повідомили працівникам поліції про те, що остання керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Вислухавши працівників поліції ОСОБА_1 сама запропонувала працівниками поліції проїхати до лікарні. Установивши наявність у водія ознак сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук та почервонілі очі, патрульні поліції запитали у ОСОБА_1 чи не вживала вона алкогольні напої, на що ОСОБА_1 повідомила (дослівно): вчора пивка попили. Отримавши відповідь від водія про вжиття алкоголю, патрульний поліцейський вказав водієві на необхідність проходження огляду на стан сп'яніння. ОСОБА_1 погодилась пройти огляд. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водія транспортного засобу, поліцейські забезпечили доставку ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я. За результатами огляду лікарем наркологом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Далі поліцейський перейшов до оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП. При складанні протоколу ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП. Протокол ОСОБА_1 підписала та зазначив, що пояснення надам суді.
Після ознайомлення водія зі змістом протоколу, її було відсторонено від подальшого керування автомобілем.
При цьому суд (суддя) керується сукупністю наявних доказів, а не самим лише протоколом про адміністративне правопорушення та зазначає, що таких невідповідностей процедури, застосованої до ОСОБА_1 , які б свідчити про порушення основоположних прав та свобод особи та були б достатніми для закриття провадження у справі за пунктом 1 статті 247 КУпАП не встановлено, доказів зворотного представлено не було.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до статті 17 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Адміністративним правопорушенням (проступком) частина 1 статті 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до статті 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Таким чином, судом (суддею) не було встановлено підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, та, відповідно - для закриття провадження у справі.
Оскільки ОСОБА_1 визнається винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до неї застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної частини 1 статті 130 КУпАП та з урахуванням загальних правил накладення стягнення.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
У порядку статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025).
Керуючись статтями 23, 33-35, 40-1, 130, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя М.М. Смик