Справа № 369/14009/20
Провадження № 2/369/132/25
іменем України
21 травня 2025 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: Скрипник О.Г.
при секретарі судового засідання: Гребенюк Н.О.
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду м. Києві заяву представника позивача адвоката Москаленка І.О. про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Київської області Іваненка Олега Валерійовича про визнання дій неправомірними та скасування запису про право власності,
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Київської області Іваненка Олега Валерійовича про визнання дій неправомірними та скасування запису про право власності.
До суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову, яку просив прийняти до провадження вказану справу з урахуванням змінених позовних вимог.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, її представник направленим до суду листом просив розглядати справу у свою відсутність.
Відповідач, третя особа у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
При вирішенні заяви представника позивача про зміну предмету позову суд виходить з наступного:
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст.49 ЦПК України, тож відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі №910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Вивчивши заяву про зміну предмета позову у даній справі, суд вважає, що заява про зміну предмету позову підлягає задоволенню, оскільки зміна предмету позову не виходить за межі спірних правовідносин.
Керуючись ст.ст.49, 260, 279, 353 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача адвоката Москаленка І.О. про зміну предмету позову, задовольнити.
Прийняти до провадження заяву адвоката І. Москаленка про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», приватного нотаріуса Броварського міського нотаріального округу Київської області Іваненка Олега Валерійовича про визнання дій неправомірними та скасування запису про право власності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана СКРИПНИК