"18" червня 2025 р. Справа № 363/2509/25
18 червня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до держави російська федерація про відшкодування моральної шкоди,-
09.05.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом, в якому просила стягнути з держави російська федерація завдану їй моральну шкоду в сумі 35 000 євро, що еквівалентно 1 651 538 грн.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 13.05.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.
При цьому копію вказаної ухвали суду 13.05.2025 року було надіслано на поштову адресу позивачки, зазначену нею власноруч у позовній заяві, а також надіслано для оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім цього, уся інформація щодо цього судового провадження міститься на сайті «Судова влада України».
Поштова кореспонденція надіслана позивачці на зазначену у позовній заяві адресу повернулась до суду без вручення з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі за №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі за №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження за №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі за №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі за №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі за №24/260-23/52-б).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, що задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тож, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції, вказавши її у своїй скарзі.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 року у справі за №2-4159/12 (провадження за №61-4961св19).
Таким чином, суд зазначає, що оскільки судом направлено ухвалу на дійсну адресу позивачки, зазначену нею власноруч у позовній заяві і така повернулась до суду з причин «адресат відсутній за вказаною адресою», позивачка вважається належним чином повідомленою про залишення позовної заяви без руху.
При цьому позивачка про зміну адреси суд не повідомляла, будь-яких заяв та повідомлень на адресу суду не надсилала, провадженням у справі не цікавилась. Станом на момент постановлення цієї ухвали жодних документів на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від позивачки не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом за №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Водночас, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
А у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року (п. 41, Заява за №3236/03) суд наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Станом на 18.06.2025 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 13.05.2025 року позивачкою не усунені.
Стаття 1 ЦПК України зазначає, що цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших, визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
При застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.
Так, діючим ЦПК України чітко розмежовано стадії: відкриття провадження у справі, підготовче провадження, розгляд справи по суті, зупинення і закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо.
В даному випадку відкриття провадження у справі ще не відбулося, позовна заява, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, була залишена без руху.
Відповідно до ст. 185 ч. 3 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
На підставі зазначеного, заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає поверненню позивачці, що в свою чергу не є перешкодою у доступі до правосуддя, тобто повторному зверненню із відповідною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 353-354 ЦПК України, суд
Позовну заявуОСОБА_1 до держави російська федерація про відшкодування моральної шкоди - вважати неподаною та повернути позивачці.
Роз'яснити позивачці, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Дьоміна