Справа № 211/2264/25
Провадження № 2-о/211/79/25
іменем України
18 червня 2025 року
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Костенко Є.К.,
за участю секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради про встановлення факту, що має юридичне значення, -
10 березня 2025 року заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту свого спільного проживання з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу з березня 2005 року по день його смерті.
У заяві посилається на те, що вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 з 2005 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони проживали, разом з його матір'ю ОСОБА_3 , за однією адресою по АДРЕСА_1 , мали спільний бюджет та вели спільне господарство. ОСОБА_3 померла у ІНФОРМАЦІЯ_4, після чого вони проживали вдвох. Факт проживання однією сім'єю підтверджується довідкою ЖБК «Восток-10» з місця проживання. Після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори з заявою для оформлення спадщини, як цивільна дружина, нотаріусом було відкрито спадкову справу за заявою ОСОБА_1 №13 від 06.02.2025 року. Заявник не має іншої можливості іншим чином довести факту постійного проживання разом із спадкодавцем однією сім'єю на час відкриття спадщини, інакше як за рішенням суду, оскільки чинне законодавство не передбачає іншого порядку встановлення такого факту.
Заявниця у судовому засіданні вимоги заяви підтримала та наполягала на її задоволенні з підстав, викладених у заяві. В останнє судове засідання не з'явилася, її представником подано заяву про закінчення розгляду справи без її участі.
Представник заінтересованої особи Виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд, заслухавши пояснення заявника, його представника та свідків, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК, України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Так судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що Департаментом адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №4098 (а.с. 20).
Згідно з довідкою, виданою ЖБК «Восток-10» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №80014212, заведено спадкову справу №73606850 від 06.02.2025 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).
07.02.2025 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Маховською С.Л. надано роз'яснення на заяву №20/01-23 від 07.02.2025, подану ОСОБА_1 , відповідно до якої заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 (а.с. 19).
На доведення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу свідчать долучені заявником фотографії, з яких вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проводили святкування разом (а.с. 21-23).
Додатково на підтвердження факту сумісного проживання заявник надала копію свого паспорту, з якого вбачається, що у період часу з 29.03.1999 по теперішній час вона зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Крім того, у судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_4 , яка пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 разом проживали 20 років, в квартирі ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 доглядала за його матір'ю та чоловіком, поховала їх за свій рахунок. Разом вони купували меблі в квартиру, вели господарство, були родиною.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 1 ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини.
Кваліфікуючою ознакою віднесення осіб до четвертої черги спадкоємців є їхнє проживання однією сім'єю зі спадкодавцем. Отже, визначальним є поняття сім'ї.
Відповідно до положень ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
За положеннями ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Відповідне положення міститься і у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 686/8440/16-ц.
В пункті 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 зазначено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.
Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Таким чином, предметом доказування у спорі про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу є такі обставини, що мають матеріально-правове значення: чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов'язків.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Факт, за встановленням якого звернувся заявник, має юридичне значення. Дані про наявність спору про право відсутні.
Ураховуючи викладене, беручи до уваги, що стороною заявника були надані належні та допустимі докази, які підтверджують факт її проживання з ОСОБА_2 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини та ведення спільного господарства, що підтверджується показаннями свідка, наданими у судовому засіданні, тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. Отже, судові витрати слід залишити за заявником.
Керуючись ст. ст. 234,235, 256-259, 293, 315,319,354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю, як чоловіка та жінки, без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та спадкодавця ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з березня 2005 року по день його смерті.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 18.06.2025.
Суддя Костенко Є. К