Справа № 175/18630/24
Провадження № 2/175/2889/24
(з а о ч н е)
08 квітня 2025 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.,
з участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяни Миколаївни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню -
В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису №1612 від 23 листопада 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяною Миколаївною, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованості у розмірі 42 002 грн. 05 коп. таким, що не підлягає виконанню, а також просив стягнути понесені судові витрати.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2024 року відкрито по справі спрощене позовне провадження.
Представник позивача ОСОБА_1 за ордером на надання правової допомоги адвокат Жупинський Микола Андрійович у прохальній частині позову просив суд здійснювати розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу та рекомендованим повідомленням №060110436312, однак у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяна Миколаївна у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду рекомендованим повідомленням з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання», причину неявки суду не повідомила.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що 23 листопада 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяна Миколаївна вчинила виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №1612.
За цим написом нотаріус пропонує звернути стягнення із ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №26208000408667 від 22 лютого 2019 року укладеним з Акціонерним товариством «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО». Загальна сума, що підлягає стягненню становить 42 002 грн. 05 коп.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича від 25 січня 2022 року відкрито виконавче провадження № 68351516 з виконання вказаного виконавчого напису про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованості у розмірі 42 002 грн. 05 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Так, згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (надалі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (надалі - «Порядок»).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу II Порядку.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (надалі - «Перелік»).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1,3 Глави 16 розділу II Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку
26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.
Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.
Однак, не зважаючи на те, що судовим рішення були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, нотаріуси продовжують вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, які нотаріально не посвідчені та не забезпечені іпотекою.
Отже, починаючи з 22.02.2017 нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливають з кредитних відносин.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 січня 2022 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічна позиція закріплена в постанові ВС від 15.04.2020 року № 158/2157/17.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 142 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 211 грн. 60 коп.; судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 605 грн. 60 коп.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 4 000 грн., суд виходить з наступного.
Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
До позовної заяви додано копію Договору від 25 листопада 2024 року про надання правової допомоги, ордер на надання правничої допомоги, Акт прийняття-передачі виконаних робіт до Договору від 25 листопада 2024 року, Квитанція до прибуткового касового ордеру про оплату послуг згідно Договору від 25 листопада 2024 року.
Як вбачається з Акту прийняття-передачі виконаних робіт до Договору від 25 листопада 2024 року адвокатом Жупинським Миколою Андрійовичем надано наступні послуги: збирання доказів, складання позовної заяви та заяви про забезпечення позову та доказів, вартість зазначених послуги складає: 4 000,00 грн.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що розмір витрат на правову є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу підлягають задоволенню у заявленому в розмірі 4 000 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 12, 13, 76, 89, 133, 137, 141, 259, 263-266, 280, 281, 283 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяни Миколаївни про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати виконавчий напис №1612 від 23 листопада 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Тетяною Миколаївною, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованості у розмірі 42 002 грн. 05 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (код ЄДРПОУ: 14352406, адреса: 01033 місто Київ вул. Жилянська, буд. 32) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати у загальній сумі 5 817 грн. 20 коп., що складаються з: судового збору за подання позовної заяви в сумі 1 211 грн. 60 коп.; судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 605 грн. 60 коп.; витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Озерянська Ж.М.