Справа № 209/470/25
Провадження № 2/209/689/25
(ЗАОЧНЕ)
13 червня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського
в складі: головуючої судді Корнєєвої І.В.
за участю секретаря судового засідання Циганок А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Кам'янське цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
22 січня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (далі по тексту ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 63 302, 28 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 29.11.2019 акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - клієнт/позичальник/відповідач) уклали кредитний договір № 22034000235893, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями, затверджений банком і розміщений на офіційному сайті банку www.creditdnepr.com.ua (далі - УДБО) та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір (далі - кредитний договір).
Клієнт, підписанням кредитного договору підтвердив, що він акцептував УДБО шляхом підписання заяви - згоди про приєднання і згоден з усіма його умовами в повному обсязі (з урахуванням всіх змін та доповнень), такі умови йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Кредитний договір разом з УДБО та заявою-згодою складають єдиний договір.
Кредитний договір та документи до нього укладено в паперовій формі у відділенні банку шляхом підписання з боку клієнта власноручним підписом, а з боку банку, відповідно до п.2.6. Універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб, шляхом нанесення на нього типографськими засобами відбитка печатки банку та підпису уповноваженої особи банку (факсиміле), зокрема, з цим погодився відповідач, про що вказано в розділі 5 кредитного договору.
За умовами кредитного договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п.1.1., 1.2 кредитного договору банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби в сумі 56 328,62 гривень, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредитом (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання. Відповідно до умов кредитного договору п. 1.4. кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, що відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
У п. 1.2. кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 24 місяці з дня укладення договору, а кінцевою датою повернення кредиту є 29.11.2024. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена сторонами у відсотках від суми кредиту і її розмір встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування.
Одночасно з укладенням кредитного договору клієнт уклав з ПрАТ "УНІКА-Життя" договір добровільного страхування життя від 29.11.2019. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 10 902,31 грн. Вигодонабувачем за цим договором страхування є банк. За умовами кредитного договору, а саме п.1.5. клієнт доручив банку в дату надання кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку клієнта в сумі страхового платежу на користь страховика, згідно з укладеним договором страхування.
В розділі 2 кредитного договору сторонами узгоджено порядок погашення заборгованості за договором. Так, згідно з п.2.1. 2.2. кредитного договору зазначено, що платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів - обов'язків платіж. У розділі 4 договору зазначений графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором, де визначена щомісячна сума платежу за кредитом, яка складається з суми кредиту, процентів за користування кредитом, та платежів за додаткові та супутні послуги (за ведення рахунку, розрахунково-касове обслуговування, комісія за надання кредиту, інші послуги банку, послуги страхування).
Після укладення кредитного договору банк свої зобов'язання виконав і зарахував на банківський поточний рахунок клієнта грошові кошти в сумі 56 328,62 гривень, з яких сплатив на рахунок ПрАТ "УНІКА-Життя" страховий платіж від імені клієнта в сумі 10 902,31 гривень.
У подальшому клієнт виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково. Згідно виписок по рахунку клієнта, за весь строк з моменту укладення кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом, клієнт сплатив банку лише 52 693,52 гривень. Останній платіж проведено 17.07.2023. Строк повернення всієї суми отриманого кредиту та сплати всіх нарахованих банком платежів за кредитом мав остаточно спливати в погоджену сторонами кінцеву дату повернення кредиту, а саме 29.11.2024.
Однак, у зв'язку з початком війни на підставі самостійного рішення банку, як кредитора у кредитному зобов'язанні, з 01.03.2022 були запроваджені «кредитні канікули», умови яких передбачали перенесення строку платежів за кредитом на погашення суми основного боргу (тіла кредиту) на майбутні періоди. Тривалість «кредитних канікул» визначалась банком індивідуально для кожного клієнта і відображена у виписках по рахунках відповідача. Зокрема протягом строку дії «кредитних канікул» банк: не здійснював операцію по нарахуванню і винесенню на прострочку щодо сум належних з клієнта платежів на погашення основного боргу за договором; комісія і проценти за користування кредитом нараховувалась банком і підлягали сплаті в строки, передбачені графіком погашення, що наведений у розділі 4 кредитного договору, проте також не виносились на прострочку до закінчення строку «кредитних канікул».
З урахуванням наведеного вище, зазнав фактичних змін графік платежів клієнта повернення основного боргу(тіла кредиту). У зв'язку із тим, що протягом строку дії «кредитних канікул» клієнт правомірно не сплачував кошти на погашення основного боргу, кінцевий строк виконання зобов'язань клієнта перед банком з повернення основного боргу продовжився і мав спливати не в дату закінчення строку кредитування, що була встановлена кредитним договором, а пізніше - пропорційно строку тривалості «кредитних канікул», але лише за умови належного виконання клієнтом своїх зобов'язань за кредитним договором.
Однак, клієнт ні протягом строку «кредитних канікул», ні після його закінчення належним чином умови кредитного договору не виконував і не сплачував всі узгоджені платежі на його погашення. У зв'язку з невиконанням клієнтом своїх зобов'язань за кредитним договором, банк на підставі положень підрозділу особливості надання та користування банківською послугою «Кредит готівкою» розділу УМОВИ НАДАННЯ СПОЖИВЧИХ КРЕДИТІВ, що викладені в УДБО, прийняв рішення вимагати дострокового погашення всієї заборгованість за кредитним договором, шляхом відправки текстового повідомлення на основний номер телефону клієнта, як це передбачено УДБО. Клієнт зобов'язаний в строк не пізніше 30 календарних днів з дня отримання зазначеного повідомлення банку погасити заборгованість за кредитним договором повному обсязі. З урахуванням зазначеного, термін виконання зобов'язань клієнта з погашення всієї заборгованість за кредитним договором настав достроково 27.09.2023. Після вказаної дати банк не здійснював нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту та не нараховував штрафні санкції.
У зв'язку із зазначеним, 27.09.2023 сформувалася наступна заборгованість клієнта перед банком за кредитним договором: залишок простроченого кредиту: в сумі 43 066,19грн; залишок прострочених комісій: в сумі 20 236,09 грн, що разом становить 63 302,28 грн.
11.04.2024 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (фактор) був укладений договір факторингу №11/04/24.
Відповідно до п.1.1. зазначеного договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно додатку № 1.
Також клієнт і фактор підписали додатки до договору факторингу, зокрема реєстр боржників і акт приймання - передачі прав вимоги. Таким чином, фактор набув право вимоги до боржників за кредитними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 220304000235893 від 29.11.2019.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №220304000235893 від 29.11.2019. , сформованої АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на 10.04.2024 (дата, що передує дню відступлення права вимоги) заборгованість боржника/відповідача становить: залишок простроченого кредиту: в сумі 43 066,19 грн; залишок прострочених комісій: в сумі 20 236,09 грн, що разом складає 63 302,28 грн.
Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» права грошової вимоги, здійснювались безпосередньо АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на день відступлення права вимоги - 11.04.2024. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювало.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» суму заборгованості в розмірі 63 302,28 грн, що складається з: залишок простроченого кредиту: в сумі 43 066,19 грн; залишок прострочених комісій: в сумі 20 236,09 гривень та стягнути судові витрати, а саме: зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн та на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 7 200,00 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.02.2025, відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам'янського від 13.06.2025 вирішено проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Представник позивача ТОВ "Санфорд капітал" в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, просив розглянути справу за його відсутності .
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений за місцем своєї реєстрації
Представник відповідача ОСОБА_2 до судового засідання 13.06.2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, надав відзив на позов, клопотання про витребування доказів, зазначивши, що долучені до позову анкета-заявка, паспорт кредитного договору, правила банківського облуговування фізичних осіб - це переддоговірні стосунки, які не свідчать про укладення кредитного договору, вважає, що позовні вимоги заявлені поза строками позовної давності, позивач не надав доказів перерахування кредитних коштів, виписки з рахунку показують рух власних коштів відповідача за день на особистому рахунку клієнта, відсутні первічні бухгалтерські документи про перерахування кредитних коштів позивачем відповідачу, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, так як неможливо визначити яку саме суму надав/перерахував кредитор відповідачу та чи дійсно такий факт мав місце (а.с.189-215 т.1).
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. 280 - 283 ЦПК України.
Оскільки, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, справа розглядається без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст.12,13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно з витягом із Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг від 11.09.2020, на підставі рішення № 21/1311-пк, ТОВ «Санфорд капітал», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 43575686, видано ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; надання послуг з факторингу; надання послуг з фінансового лізингу (а.с. 33 т.1).
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 20.02.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд капітал» (ТОВ «Санфорд капітал») 20.02.2024 зареєстровано як юридичну особу, ідентифікаційний код юридичної особи: 43575686, місцезнаходження: Україна, 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро вул. Сімферопольська,21, 5 й поверх, приміщення 68,69 (а.с. 85 т.1).
Судом встановлено, що 29.11.2019 акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - клієнт/позичальник/відповідач) уклали кредитний договір № 22034000235893, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» зі змінами та доповненнями, затверджений банком і розміщений на офіційному сайті банку www.creditdnepr.com.ua (далі - УДБО) та індивідуальної частини, якою є вказаний кредитний договір (далі - кредитний договір (а.с.83-84,79-81, 254-257 т.1 ).
29 листопада 2019 року ОСОБА_1 особисто підписала заяву-згоду № 1057364 к про приєднання до універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб АТ «Банк Кредит Дніпро» (а.с. 79-81 т.1).
Згідно із змістом даної заяви - згоди № 1057364 клієнт, шляхом підписання цієї заяви-згоди про приєднання до Універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (надалі заява - згода), відповідно до ст. 642 Цивільного кодексу України, акцептує публічну пропозицію AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі - Банк) на даним універсального договору банківського обслуговування клієнтів-фізичних осіб у AT «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» із змінами та доповненнями (надалі - УДБО), яка розміщена па веб-сайті банку www.creditdnepr.com. і беззастережно приєднується до умов УДБО та в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг і обраних безпосередньо при акцептуванні УДБО, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін та доповнень), і погоджується з тим, що він може обирати будь які послуги, передбачені УДБО, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості банку).
Клієнт, підписанням кредитного договору підтвердив, що він акцептував УДБО шляхом підписання заяви - згоди про приєднання і згоден з усіма його умовами в повному обсязі (з урахуванням всіх змін та доповнень), такі умови йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Кредитний договір разом з УДБО та заявою-згодою складають єдиний договір.
Кредитний договір та документи до нього укладено в паперовій формі у відділенні банку шляхом підписання з боку клієнта власноручним підписом, а з боку банку, відповідно до п.2.6. Універсального договору банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб, шляхом нанесення на нього типографськими засобами відбитка печатки банку та підпису уповноваженої особи банку (факсиміле), зокрема, з цим погодився відповідач, про що вказано в розділі 5 кредитного договору.
За умовами кредитного договору, він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п.1.1., 1.2 кредитного договору банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби в сумі 56 328,62 гривень, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредитом (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання. Відповідно до умов кредитного договору п. 1.4. кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, що відкритий у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
У п. 1.2. кредитного договору сторони погодили, що строк кредитування становить 24 місяці з дня укладення договору, а кінцевою датою повернення кредиту є 29.11.2024. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості погоджена сторонами у відсотках від суми кредиту і її розмір встановлений в певних змінюваних ставках за різні періоди строку кредитування.
Одночасно з укладенням кредитного договору клієнт уклав з ПрАТ "УНІКА-Життя" договір добровільного страхування життя від 29.11.2019. Розмір страхового платежу за цим договором страхування становить 10 902,31 грн. Вигодонабувачем за цим договором страхування є банк. За умовами кредитного договору, а саме п.1.5. клієнт доручив банку в дату надання кредиту здійснити договірне списання коштів з рахунку клієнта в сумі страхового платежу на користь страховика, згідно з укладеним договором страхування.
В розділі 2 кредитного договору сторонами узгоджено порядок погашення заборгованості за договором. Так, згідно з п.2.1. 2.2. кредитного договору зазначено, що платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюється у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежів - обов'язків платіж. У розділі 4 договору зазначений графік платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором, де визначена щомісячна сума платежу за кредитом, яка складається з суми кредиту, процентів за користування кредитом, та платежів за додаткові та супутні послуги (за ведення рахунку, розрахунково-касове обслуговування, комісія за надання кредиту, інші послуги банку, послуги страхування).
Відповідно до кредитного договору клієнт, зокрема, підтверджує: він самостійно ознайомився з інформацією на офіційному сайті банку, необхідною для отримання споживчого кредиту, він усвідомлено прийняв рішення щодо укладення договору; банк надав йому у письмовій формі актуальний на дату укладення цього кредитного договору паспорт споживчого кредиту та всю передбачену чинним законодавством України інформацію про умови кредитування, в тому числі для порівняння різних пропозицій банку з метою прийняття клієнтом обґрунтованого рішення про укладення договору, а також що банк не обмежував його у часі для ознайомлення із зазначеною інформацією та для прийняття рішення; до моменту укладення цього кредитного договору банк ознайомив його з умовами цього кредитного договору, з умовами УДБО, правилами користування карткою, тарифами та клієнт погоджується з ними та зобов'язується їх виконувати.
Після укладення кредитного договору банк свої зобов'язання виконав і зарахував на банківський поточний рахунок клієнта грошові кошти в сумі 56 328,62 гривень (а.с.258 т.1)_, з яких сплатив на рахунок ПрАТ "УНІКА-Життя" страховий платіж від імені клієнта в сумі 10 902,31 гривень.
У подальшому клієнт виконав свої зобов'язання з повернення суми кредиту та оплати нарахованих комісій лише частково. Згідно виписок по рахунку клієнта, за весь строк з моменту укладення кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом, клієнт сплатив банку лише 52 693,52 гривень. Останній платіж проведено 17.07.2023. Строк повернення всієї суми отриманого кредиту та сплати всіх нарахованих банком платежів за кредитом мав остаточно спливати в погоджену сторонами кінцеву дату повернення кредиту, а саме 29.11.2024.
У зв'язку із зазначеним, 27.09.2023 сформувалася наступна заборгованість клієнта перед банком за кредитним договором: залишок простроченого кредиту: в сумі 43 066,19грн; залишок прострочених комісій: в сумі 20 236,09 грн, що разом становить 63 302,28 грн.(а.с.259-262 т.1).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та комісією, що має відображення у розрахунку заборгованості за кредитним договором № 22034000235893 від 19.11.2019 р..
Таким чином, судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та АТ «Банк Кредит Дніпро» 29.11.2019 р. укладено кредитний договір № 22034000235893, умови якого погоджено шляхом особистого підписання, відповідно до умов якого АТ «Банк Кредит Дніпро» на поточний рахунок ОСОБА_1 , перераховано кредитні кошти в сумі 56 328,62 грн.
Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату нарахованих за період користування відсотків, комісії, неустойки та інші платежів, відповідно до договору, у разі наявності.
ОСОБА_1 , підписавши вказаний кредитний договір № 22034000235893 від 29.11.2019 надав згоду на отримання та повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, комісії в строки та порядку, встановленому кредитним договором.
Положеннями ч. 1, 2ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
11.04.2024 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (фактор) був укладений договір факторингу №11/04/24 (а.с.36-42 т.1)
Відповідно до п.1.1. зазначеного договору фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості) відповідно до реєстру боржників згідно додатку № 1.
Також клієнт і фактор підписали додатки до договору факторингу, зокрема реєстр боржників і акт приймання - передачі прав вимоги. Таким чином, фактор набув право вимоги до боржників за кредитними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 220304000235893 від 29.11.2019 (а.с.43-50,52,82 т.1).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №220304000235893 від 29.11.2019. , сформованої АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» станом на 10.04.2024 (дата, що передує дню відступлення права вимоги) заборгованість боржника/відповідача становить: залишок простроченого кредиту: в сумі 43 066,19 грн; залишок прострочених комісій: в сумі 20 236,09 грн, що разом складає 63 302,28 грн.(а.с.74-78 т.1)
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті516, частини другої статті517ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено і Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61 - 10389св21 від 23.02.2022, справа № 639/86/17, провадження № 61-5039 св21 від 19.01.2022, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14.07.2021.
Оскільки, позивач ТОВ «Санфорд Капітал» на підставі договору факторингу № 11/04/24 від 11.04.2024, укладеного між первісним кредитодавцем АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем ОСОБА_1 , тому у нього, як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту та інших, передбачених договором платежів у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 , взятих на себе зобов'язань шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.
Доказів про визнання договору факторингу № 11/04/24 від 11.04.2024 недійсним чи погашення боргу первісному кредитору матеріали справи не містять.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки та на умовах передбачених у договорі.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки АТ «Банк Кредит Дніпро», ні на рахунки позивача.
Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.
Відповідно до ч. 1, 3ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що АТ «Банк Кредит Дніпро» повністю виконало свої зобов'язання перед позичальником ОСОБА_1 та перерахувало на рахунок відповідача кошти в сумі 56 328,62 грн, що підтверджується виписками по особовому рахунку.
Факт підписання кредитного договору № 22034000235893 від 29.11.2019 та отримання коштів відповідачем не спростовано, а тому суд вважає укладеним кредитний договір між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем.
Відповідно до умов укладеного між сторонами договору строк на який надається кредит становить 60 місяців, з 29.11.2019 до 29.11.2024.
Згідно з ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч. 1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).
Відповідач кредит отримав, в подальшому розпорядився даними коштами на власний розсуд, але свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконав, кредитні кошти не повернув.
Доказів на спростування отримання кредиту в сумі 56 328,62 грн відповідачем не надано.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором тіло кредиту, сума яку боржник фактично отримав у борг частково не погашена, не погашена сума боргу становить 43 066,19 грн.
Відповідач не надав доказів на спростування розміру заборгованості.
Враховуючи, що кошти фактично отримані відповідачем в добровільному порядку кредитору в повній мірі не повернуті, позивач має право вимагати виконання договору в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а відтак, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати відповідачем обов'язку з повернення коштів.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення в судовому порядку суми заборгованості за основним зобов'язанням в розмірі 43066,19 грн (прострочений кредит).
ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ», пред'являючи вимоги пропогашення кредиту, просило у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема,суму простроченої комісії в розмірі 20 236,09 грн.
Як встановлено вище, суд вважає узгодженими між сторонами умови кредитного договору № 22034000235893 від 29.11.2019
Пунктом 2.ж1. кредитного договору № 22034000235893 від 29.11.2019, зокрема передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту згідно графіку платежу , який викладений в розділі 4 цього договору(а.с254,255 т.1).
Відповідно до графіку платежів /розрахунку орієнтованої загальної вартості кредиту за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування ) зобов'язаний сплатити 66 980,75 грн.
Разом з тим, встановивши у кредитному договорі № 22034000235893 від 29.11.2019 сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту щомісячними платежами, що у загальному розмірі складає 66 980, 75 грн, кредитодавцем у кредитному договорі, які саме послуги за вказану плату надаються позичальнику. Розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів, який складає 56 328,62 грн.) є значно вищим, ніж сама сума кредиту.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемним.
Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредитуце обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов'язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов'язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.
Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв'язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.
Такі висновки викладені Верховним Судом в постановах від 07.06.2023 у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22), від 09.02.2024 у справі № 337/3703/22 провадження № 61-13859св23).
Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить до висновку про те, що положення пункту 1.2 кредитного договору № 22034000235893 від 29.11.2019 в частині, що стосується щомісячної комісії є нікчемними.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за простроченою комісією у розмірі 20 236,09 грн необхідно відмовити з підстав їх необґрунтованості.
Враховуючи , що кредитний договір № 22034000235893 від 29.11.2019 в частині, що стосується щомісячної комісії є нікчемними з моменту укладення 29.11.2019 року , а за період з 29.11.2019 р. по 27.09.2023 року позивачем сплачено 40 838, 32 грн. щомісячної комісії з розрахунку 61 074,41 грн.(нарахована сума щомісячної комісії) - 20 236, 09 грн.(залишок боргу по щомісячній комісії )= 40 838 , 32 грн. (а.с.261-263 т.1), суд приходить до висновку про необхідність зарахування безпідставно отриманих позивачем грошових коштів щомісячної комісії у рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту , а саме 43 066,19 грн. (заборгованість по кредиту)- 40 838, 32 грн. (сплачена щомісячна комісія)= 2 227, 87 грн.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимогами про стягнення заборгованості за договором по тілу простроченого кредиту в розмірі 2 227,87 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір за подачу позову в сумі 2422,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 2 227,87 грн(тобто 3,52 % від заявленої вимоги),то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 85,27 грн, а судовий збір у сумі 2 337,13 грн суд покладає на позивача.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу .
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7200,00 грн надано: договір про надання правничої допомоги № 1/04 від 01.04.2024, з додатками, відповідно до якого сума гонорару за надання послуг (виконання дій та заходів, визначених в п. 1.2. цього договору) по стягненню заборгованості з боржників, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг (прейскуранту), визначеного в додатку № 2 до цього договору та зазначається об'єднанням в акті приймання передачі наданих послуг; акт приймання передачі послуг з правничої допомоги № 4 від 16.12.2024, відповідно до якого клієнт прийняв в повному об'ємі послуги з правничої допомоги на суму 7200,00 грн; реєстр боржників від 18.11.2024 (а.с. 19 - 26, 28, 29).
Суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Маслюженко М.П. правничої допомоги відповідно до акту про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг).
Відповідно до ч. 9 ст. 139 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд враховує, що саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Оскільки, відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення витрат, суд приходить до висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи та мають бути стягнути з відповідача на користь позивача.
А тому, враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача на 3,52%, то розмір витрат на професійну правничу допомогу ,який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1000 грн, а витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 200 грн суд покладає на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.4,12,13,76-82,89,95,141,258,259,263-265,268,272-273,279,280-284,352,354,355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43575686 адреса: 49005 Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68,69 ) заборгованість за кредитним договором у розмірі 2 227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн 87 коп., яка складається з залишку простроченого кредиту.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43575686 адреса: 49005 Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68,69 ) судові витрати в розмірі 1 085 (одна тисяча вісімдесят п'ять) грн 27 коп., які складаються з: судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 85,27 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 18 червня 2025 року.
Суддя І.В. Корнєєва