Справа № 210/4147/25
Провадження № 2-з/210/18/25
іменем України
18 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Вікторович Н.Ю., розглянувши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» - Пивоварова Володимира Івановича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
16 червня 2025 року до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшла позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС", код ЄДРПОУ 43212924 заборгованості за кредитним договором №0314/0708/45-021 від 11.07.2008 року у розмірі 19 157,17 (дев'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят сім, 17) дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 02.06.2025 року еквівалентно 795 522,56 грн.
Разом з вказаною позовною заявою на адресу суду також надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій представник просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 997005912110.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що відповідачі навмисно протягом тривалого часу не виконують свої зобов'язання за кредитним договором. Вимоги кредитора про добровільне погашення заборгованості відповідачі залишили без виконання. Відповідачі діють недобросовісно, ухиляються від виконання договірних зобов'язань. За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме за відповідачкою ОСОБА_2 зареєстрована квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 997005912110. Вважають, що є необхідність забезпечити позов у спосіб накладення арешту на вказане нерухоме майно, належне відповідачу ОСОБА_2 .. Позивачем виконано оцінку майна, на яке він просить накласти арешт. Ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 орієнтовно складає 14400 дол. США, що співмірно за заявленою до стягнення сумою боргу за кредитним договором 19 157,17 дол. США. Доцільність застосування саме вказаного виду забезпечення позову пояснюється тим, що арешт зазначеного вище майна унеможливить його відчуження відповідачем до вирішення судового спору
Суд дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
16 червня 2025 року до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу надійшла позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС", код ЄДРПОУ 43212924 заборгованості за кредитним договором №0314/0708/45-021 від 11.07.2008 року у розмірі 19 157,17 (дев'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят сім, 17) дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 02.06.2025 року еквівалентно 795 522,56 грн.
Ухвалою Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 18 червня 2025 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами загального позовного провадження та призначено дату підготовчого судового засідання.
З матеріалів справи вбачається, що 11 липня 2008 року Відкритим акціонерним товариством «Сведобанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №0314/0708/45-021, відповідно до п. 1.4 вказаного договору, кредитні кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків по Договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 45,21 кв.м.
11 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведобанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №0314/0708/45-021-Р-1, відповідно до умов якого, поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів, наданих банком повчальнику у вигляді кредиту/кредитної лінії згідно з кредитним договором №0314/0708/45-021 від 11 липня 2008 року, у сумі 22 000 доларів США, строком до 11 липня 2028 року.
Предметом розгляду вказаної справи виступає заборгованість яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням умов укладеного Кредитного договору №0314/0708/45-021 від 11 липня 2008 року.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №418237271 від 17.03.2025 року, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 зазначена ОСОБА_2 .
Згідно до долученого до матеріалів Звіту про проведену оцінку від 05.06.2025 р., вартість об'єкта оцінки за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні міститися: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 657/1211/19 (провадження № 61-3353св20) умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо повзанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Підставами для необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачкою зазначено, що оскільки спірна квартира позивачки та відповідача прийнята в експлуатацію після розірвання шлюбу, та на даний час відсутні відомості щодо будь-яких обтяжень, а відтак, представник позивача зазначає, що існує реальна загроза відчуження квартири відповідачем, що в майбутньому істотно ускладнить виконання рішення суду.
При цьому, враховуючи мету процесуального інституту забезпечення позову (забезпечення реального виконання рішення суду в майбутньому), а також необхідність суворого дотримання процесуальних прав всіх учасників процесу, суд звертає увагу на те, що, звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову.
Разом з тим, представником позивача, та позивачкою не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна, а лише твердження заявника про потенційну можливість відповідача до форсування певних дій, у разі не забезпечення позовних вимог без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 183/5864/17.
Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову, представник позивача не надав належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду. Дані обставини свідчать про те, що позивачем та його представником не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, представником позивача не надано доказів на підтвердження своїх вимог, на підставі яких суд мав би змогу пересвідчитися, що між дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 149-153, 157, 259, 260, 353 ЦПК України, -
Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» - Пивоварова Володимира Івановича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: Н. Ю. Вікторович