Справа №523/16731/19
Провадження №1-кп/523/231/25
13 травня 2025 року м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019160490001097 по звинуваченню ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019160490001097 по звинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.
Прокурором було подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, оскільки обвинувачений ухилявся від суду, перебуваючи у розшуку, тому є наявність ризиків, що він може і далі переховуватись від суду, вислухавши думку захисника обвинуваченого, яка не заперечувала проти задоволення клопотання, та просила застосувати її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обвинуваченого, який підтримав думку свого захисника, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: незаконно, шляхом підбурювання, вмовлянням, залякуванням впливати на покази свідків, понятих, які були присутні під час проведення огляду місця події, на свідків, які вже допитані по кримінальному провадженню та які можуть бути встановлені в ході судового розслідування та потерпілих.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Як наголошено в ст.ст. 181, 202 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Так, стаття 177 КПК України, встановлює, що на ряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з цим, ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинувачених, у тому числі наявність в них родини й утриманців, репутацію обвинувачених, їх майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди.
Обґрунтовуючи ухвалу, суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування, про що свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_7 значний час перебував у розшуку. А тому, домашній арешт зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною 1 статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Приймаючи до уваги викладені обставини та встановлені в судовому засіданні ризики, враховуючи що обвинувачені мають постійні місця проживання, не має наміру перешкоджати судовому слідству, тому приходить до висновку, що відносно обвинуваченого, слід змінити міру запобіжного заходу, у вигляді домашнього арешту, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 3 Конституцій України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити клопотання захисника та змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки він має тяжкий стан здоров'я, постійне місце проживання. Також суд вважає необхідним покласти на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ст. 194 ч. 5 КПК України.
Таким чином, обвинувачений, у випадку необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога» в регіоні проживання обвинуваченого, може залишити житло до того часу, поки не мине небезпека.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 202 КПК України,
Провадження щодо розгляду обвинувального акту в матеріалах кримінального провадження №12019160490001097 по звинуваченню ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, - поновити.
Обрати відносно ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, строком на 2 (два) місяці, за винятком оголошення повітряної тривоги безперешкодно користуватися бомбосховищами.
Покласти на ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
-прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
-не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим по справі.
Роз'яснити обвинуваченим, що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Строк дії ухвали складає 2 місяці, тобто до 13.07.2025 року включно.
Апеляційна скарга, на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя Пересипського
районного суду міста Одеси ОСОБА_1