Справа № 497/1140/25
Провадження № 2-о/513/83/25
Саратський районний суд Одеської області
17 червня 2025 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., цивільну справу № 497/1140/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Василівська сільська рада Болградського району Одеської області про встановлення факту сумісного проживання,
19 травня 2025 року заявник звернувся до Болградського районного суду Одеської області з вказаною заявою, в якій просить суд встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 у липні 2020 року.
Ухвалою Болградського районного суду Одеської області від 23 травня 2025 року цивільну справу № 497/1140/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Василівська сільська рада Болградського району Одеської області про встановлення факту сумісного проживання, передано за підсудністю до Саратського районного суду Одеської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2025 року справу № 497/1140/25 передано у провадження судді Миргород В.С.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Вказана заява підлягає залишенню без руху, як така, що вона не в повній мірі відповідає вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України, якими передбачено, що заява повинна містити зміст вимог, виклад обставин, якими вони обґрунтовуються та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до ст. ст. 315, 318 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, та, крім визначених ст. 318 ЦПК вимог до змісту заяви, у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення повинно бути також зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
Подана заява містить відомості про те, що на момент смерті ОСОБА_2 разом з нею проживали: батько заявника (колишній чоловік померлої) ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_3 від шлюбу ОСОБА_4 .
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказується, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, зокрема з'ясувати, які фізичні особи чи організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявнику та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб'єктивні права та обов'язки мають юридичний зв'язок із суб'єктивними правами і обов'язками заявників.
Згідно із пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами (зацікавленими особами) є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Усупереч вищевикладеному заявником вказано як заінтересовану особу Василівська сільська рада Болградського району Одеської області. Не заперечуючи необхідності залучення Василівської сільської ради Болградського району Одеської області як заінтересованої особи за наявності правових підстав, суд звертає увагу, що подані матеріали не містять жодної інформації щодо інших спадкоємців померлої ОСОБА_2 , про встановлення факту спільного проживання з якою просить ОСОБА_1 . Відсутність такої інформації та документального підтвердження позбавляє суд можливості переконатися у відсутності в межах даної справи спору про право та відкрити провадження у порядку окремого провадження.
Нормами процесуального законодавства не передбачено права суду за власною ініціативою залучати до участі у справі заінтересованих осіб.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
У Постанові КЦС ВС від 18.07.2022 року у справі № 755/9100/18 зазначено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Окрім цього, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 205/2102/19-ц).
Тому для усунення даного недоліку заявнику потрібно надати всі відомі відомості з відповідним офіційним документальним підтвердженням щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_2 інших спадкоємців, зокрема, щодо наявності чи відсутності чоловіка, дітей та інших близьких/родичів. На підтвердження вказаних відомостей заявником мають бути надані витяги з реєстру актів цивільного стану, свідоцтва про народження, смерть тощо.
Суд також звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦКУ спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦКУ спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Таким чином, у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 відкрилася спадщина та розпочався процес спадкування.
Таким чином, встановлення факту спільного проживання заявника з матір'ю, сприяє виникненню спадкового права, реалізація якого здійснюється у відповідних правовідносинах.
Учасниками вказаних правовідносин можуть бути також інші особи, зокрема, члени родини та інші особи, які відповідно до положень цивільного законодавства мають право на спадкування.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, заявнику необхідно усунути зазначені недоліки: надати відомості та документальне підтвердження наявності чи відсутності у померлої ОСОБА_2 інших спадкоємців; з урахуванням цього визначити заінтересованих осіб, надавши уточнену редакцію заяви з її копіями та копіями додатків до неї відповідно до кількості учасників справи або з наданням підтвердження направлення заяви та її копій в електронний кабінет заінтересованих осіб чи рекомендованим листом з описом вкладення. За наявності спору звернутися до суду для його вирішення у позовному провадженні.
У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.185,260 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Василівська сільська рада Болградського району Одеської області про встановлення факту сумісного проживання - залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків заяви, а саме надання документів на підтвердження видачі правовстановлюючого документу та його належності, а також доказів на підтвердження неможливості вирішення питання іншим шляхом.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом наданого часу, заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Миргород