Справа № 947/7663/25
Провадження № 3/947/1420/25
11.06.2025 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Прохоров П.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, протокол ЕПР1 №250887,
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 19.02.2025 року об 08 годин 50 хвилин по вул.Фонтанська дорога, 26 у м. Одесі ОСОБА_2 керував транспортним засобом Peugeot 301, н/з НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: тремтіння пальців рук,зіниці очей не реагують на зміну світла, нерозбірлива мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився в порушення вимог п.2.5 «Правил дорожнього руху України», за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні зхахисник Ломей Д.В, який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на доводи викладені у письмовому клопотанні, просив закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Пояснив суду, що поліцейські зупинили ОСОБА_1 , не маючи на те підстав передбачених ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». Пояснив суду, що ОСОБА_1 боронив державу, в результаті чого отримав декілька контузій, переніс інсульт та має хворобу очей. Ознаки, наркотичного сп'яніння, які виявлені у ОСОБА_1 співпадають з ознаками його захворювань. Крім того, співробітники поліції спровокували відмову від огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2.9 а, 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають устані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Отже, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, визначеними МОЗ і МВС України. Окрім того обов'язковим є доведення підстав для такого огляду особи.
У п. 4 Розділу 1 Інструкції вказано, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Що стосується доводів захисника про наявність у ОСОБА_1 клінічних проявів наслідків перенесеного інсульту, гіпертонічної хвороби ІІІ стадії, захворювання очей, то та обставина, що деякі ознаки наслідків перенесених хвороб співпадають з ознаками наркотичного сп'яніння підтверджені наданими суду документами, а саме: випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого №4958/159, копією свідоцтва про хворобу №403, копією довідки КНП ММР «Міська лікарня №1» від 02.07.2024 року, копією витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 18 Регіональної військово-лікарської комісії, копією виписки №02627 тощо.
За наведених обставин, у конкретному випадку, слід зазначити, що зазначення працівниками поліції у протоколі ознак наркотичного сп'яніння само по собі не свідчить про їх наявність у особи, через пербування у стані наркотичного сп'яніння, а викликані погіршеним станом здоров'я ОСОБА_1 .
Положеннями 9 Конституції України визначено, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Україна, давши згоду на обов'язковість міжнародного договору, зобов'язується діяти таким чином, щоб не позбавити його мети та не зробити його неможливим для виконання. Тому і ратифікована Конвенція і практика ЄСПЛ відповідно до ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» для України є джерелами права і обов'язковими до застосування.
ЄСПЛ в своїх рішеннях «Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти рф», «Гурепка проти України», «Швидка проти України» та інші констатував, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП повинне проводитись за процедурою, передбаченою для кримінальних правопорушень. ЄСПЛ виключає можливість притягнення особи до відповідальності за вчинення правопорушення, на яке особу підбурили працівники поліції.
ЄСПЛ неодноразово формулював у своїх рішеннях визначення провокації, розкривав її зміст та форми (справи «Раманаускас проти Литви», №55146/14, 20 лютого 2018 року, «Матановіч проти Хорватії», №2742/12, 04 квітня 2017 року).
Із правових позицій цього суду вбачається, що провокація вчинення злочину наявна, якщо: були активні дії правоохоронних органів; з їх боку мало місце спонукання особи до вчинення злочину; злочин не був би скоєний без втручання правоохоронних органів.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису судом встановлено, що відеозаписом зафіксовано, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , був зупинений працівниками поліції. В ході розмови у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився.
Крім того, аналізуючи розмову ОСОБА_1 з працівниками поліції в службовому автомобілі, яка зафіксована на відеозаписі, суддя дійшов висновку, що працівники поліції спонукали останього до відмови від огляду на стан наркотичного сп'яніння, повідомивши ОСОБА_1 , що наркотичні речовини значний час тримаються в організмі, дізнавшись, що останній вживав наркотичні речовини тиждень тому, тим самим спровокувавши відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
З огляду на викладене, доводи захисника про те, що співробітники поліції спровокували відмову від огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 є слушними.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є серед інших й запобігання правопорушенням, а не провокація громадян на їх вчинення. Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.
Матеріалами відеофіксації та матеріалами справи підтверджено, що відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, фактично була спровокована самими працівниками поліції, які в подальшому склали протокол про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП в порушення вимог п.2.5 «Правил дорожнього руху України».
За встановлених обставин суд констатує, що докази вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, долучені до матеріалів справи не є переконливими, достовірними і достатніми, не відповідають та суперечать фактичним обставинам справи.
Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд вважає, що зібрані у даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.130, п. 1 ч. 1 ст.247, 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з ухвалення постанови.
Суддя Прохоров П. А.