Справа №498/2052/24
Провадження по справі №1-кп/498/54/25
18 червня 2025 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4
представника потерпілої - ОСОБА_5
неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
головного спеціаліста служби у справах дітей Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області - ОСОБА_9
старшого інспектора з ювенальної превенції Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі. Велика Михайлівка кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024160000000371 від 24.03.2024 року за обвинуваченням неповнолітнього
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Поліно-Осипенкове Роздільнянського району Одеської області, громадянина України, з загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
24 березня 2024 року приблизно о 02.10 годині, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_6 , не маючи посвідчення водія та, відповідно, не маючи належних навичок керування транспортними засобами, достеменно знаючи та розуміючи, що керування транспортним засобом без посвідчення водія заборонено, приступив до керування автомобілем «ВАЗ 21013» реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим допустив порушення вимог п. 2.1. п/п а) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - «Правила»), якими передбачено, що: п. 2.1. «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії»; Так, в зазначений день та час, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21013» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух у темний час доби по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю вулиці Миру в селі Цебрикове Роздільнянського району Одеської області, з боку села Вишневе у напрямку села Мале Цебрикове, по прямій рівній ділянці горизонтального профілю, яка частково освітлена ліхтарями мережі вуличного електроосвітлення, де організований двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі для руху у протилежних напрямках, без горизонтальної дорожньої розмітки, у смузі свого напрямку руху, зі швидкістю близько 40-50 км/год. Далі, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_6 , продовжуючи рух у вказаному напрямку, під час руху навпроти будинку № 43 вказаної вулиці, де ділянка проїзної частини не освітлювалась ліхтарями, не обрав безпечну і допустиму швидкість руху, не врахував зміну дорожньої обстановки, стан і конфігурацію проїзної частини, умови видимості елементів проїзної частини, свої практичні навички керування транспортними засобами, а також особливості завантаження і технічний стан свого автомобіля, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, за дорожньою обстановкою постійно не стежив, внаслідок чого відповідно не відреагував на її зміну у вигляді появи на неосвітленій ділянці проїзної частини пішохода ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3, (б) та 12.1 Правил, якими передбачено: п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; У подальшому, ОСОБА_6 , у порушення вимог пунктів 12.2. та 12.3. зазначених Правил, що зобов'язують водія: п. 12.2. «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги», п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»; продовжуючи рух, відповідно не відреагував на зміну дорожньої обстановки, не вжив належних і своєчасних заходів до зниження швидкості свого руху до безпечної та допустимої на даній ділянці відповідно до умов видимості дороги, а проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, продовжив рух у попередньому режимі, в результаті чого, маючи об'єктивну і реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної пригоди, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, з моменту об'єктивної можливості виявити пішохода ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на проїзній частині у положенні лежачи, чим створював перешкоду для руху і змушував водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу, своєчасно не відреагував на виниклу перешкоду, а навпаки, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, легковажно розраховував на їх відвернення, не зменшив швидкість руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки або безпечного об'їзду пішохода, та передньою правою частиною автомобіля «ВАЗ 21013» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив переїзд через тіло ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці пригоди, а саме: а) травму голову: множинні садна на лобі справа і зліва, лівої брови, в проекції лівої вилиці, правої щоки, шкіри перенісся, правого підборіддя; б) травму тулуба: множинні садна на лівій половині живота в нижній третині, на правій половині спини в нижній третині з переходом на праву сідничну ділянку; в) травму кінцівок: садна на долонній поверхні правої кисті та тильній поверхні пальців правої кисті, на тильній поверхні лівої кисті, на передній поверхні правого колінного суглобу; г) закриту травму живота: розрив печінки з розтрощенням паренхіми, розрив селезінки, крововилив на поверхні лівої нирки; крововилив в черевну порожнину (2200 мл рідкої крові). Смерть ОСОБА_11 настала від отриманих при ДТП множинних ушкоджень: закритої травми живота у вигляді травматичного розриву печінки з розтрощенням паренхіми, травматичного розриву селезінки з крововиливом в черевну порожнину. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_11 з'явився шок. Отже, водій ОСОБА_6 , шляхом належного виконання вимог пунктів: 1.5.; 2.1. а); 2.3. б); 12.1, 12.2. та 12.3 «Правил», гарантовано мав технічну можливість запобігти ДТП і саме його фактичні дії перебувають у причинному зв'язку з настанням події і наслідками у вигляді смерті пішохода ОСОБА_11 , 2003 року народження.
В судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчинені вказаного злочину визнав повністю. Суду пояснив, що напередодні ДТП відпочивав разом із загиблим ОСОБА_12 та іншими друзями. В цей вечір між ОСОБА_13 та його сестрою відбулась сварка, в ході якої ОСОБА_14 розбив їй телефон. ОСОБА_14 хотів подзвонити до поліції, щоб його забрали служити, проте ніхто йому не дав телефон, тоді він пішов у бік заправки. Пізніше він разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_16 поїхали додому в с. Поліно-Осипенкове, та рухаючись по вул. Центральній в сел. Цебрикове в якийсь момент пасажир ОСОБА_15 крикнув гальмуй, після чого він відчув як переїхав якусь перешкоду, але що саме не бачив та вийшовши з авто разом з ОСОБА_15 та ОСОБА_16 побачили ОСОБА_17 який лежав на проїзній частині та ще подавав ознаки життя, хрипів. Він попросив ОСОБА_16 викликати швидку, та повіз ОСОБА_15 додому. Коли ОСОБА_15 пішов до себе додому, він також пішов до будинку і розбудив батьків та повідомив, що сталося ДТП і треба поїхати до Цебрикове, щоб дати пояснення, але хто вчинив ДТП не сказав. Після чого із старшим братом ОСОБА_18 та матір'ю поїхали до сел. Цебрикове, де побачили ОСОБА_17 який вже лежав на узбіччі дороги, на місці ДТП також були матір загиблого ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 та працівники поліції. Вранці він зізнався, що це він переїхав ОСОБА_17 . У вчиненому щиро розкаявся, запевняє, що більше злочинів скоювати не буде та просив суворо не карати. Цивільний позов визнає.
Крім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 , його вина підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що її син ОСОБА_20 ввечері 23 числа пішов в центр села до друзів. Після чого о другій годині ночі її доньці подзвонив ОСОБА_21 та повідомив, що він разом з ОСОБА_15 знайшов ОСОБА_20 який лежав на узбіччі дороги та те, що йому погано. Вона разом зі свекрухою ОСОБА_22 пішла його забрати, прийшовши на місце побачила швидку допомогу та сина, якому фельдшер робив кардіограму та повідомив, що син не дихає, також побачила, що він весь побитий: обличчя, рука. Донька ОСОБА_23 разом з племінницею ОСОБА_24 в той вечір гуляли та між донькою та сином сталася сварка. ОСОБА_25 залишилась з ОСОБА_20 , а ОСОБА_23 пішла додому. ОСОБА_25 з ОСОБА_26 були з ОСОБА_20 , після чого розійшлись, але прийшовши додому вона спитала доньку де ОСОБА_20 і чи повернувся він додому. Загалом погано пам'ятає обставини, так як перебувала біля дитини та була в шоковому стані. Пам'ятає ОСОБА_26 та на мопеді приїхав ОСОБА_27 та ще багато молоді, всіх не може згадати. ОСОБА_28 на той момент на місці ДТП не було. В той вечір ОСОБА_20 вживав з друзями пиво, всі хто приходив до ОСОБА_20 перед похороном повідомляли, що між її сином та ОСОБА_26 була сварка, але з якого приводу їй не відомо. Просила призначити обвинуваченому суворе покарання, яке пов'язане з позбавленням волі. Цивільний позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.
Поясненнями свідка ОСОБА_29 яка повідомила, що на передодні загибелі ОСОБА_17 вона перебувала в гостях у своєї двоюрідної сестри ОСОБА_30 та відпочивали в барі разом з ОСОБА_12 , після чого вона разом із сестрою пішла додому та близько 01:00 -02:00 ночі 24.03.2024 року їй зателефонував ОСОБА_31 та повідомив, що виявили ОСОБА_20 на узбіччі дороги .
Поясненнями свідка ОСОБА_32 , який повідомив, що в той вечір він разом з ОСОБА_12 , ОСОБА_28 , ОСОБА_16 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , та ОСОБА_25 відпочивали в Цебрикове, після чого, перед тим, як розійтися ОСОБА_16 разом з ОСОБА_12 відійшли від їх компанії, щоб його заспокоїти так як він посварився з сестрою ОСОБА_34 . Через деякий час він подзвонив ОСОБА_16 і запитав чи будуть вони продовжувати гуляти, але останній повідомив, що він буде їхати додому, у зв'язку з чим він також пішов додому. Після чого йому повідомили, що ОСОБА_35 знайшли на узбіччі дороги та він одразу попрямував туди, де побачив ОСОБА_16 , ОСОБА_36 , швидку допомогу та труп ОСОБА_17 .
Поясненнями свідка ОСОБА_37 , який повідомив, що його син ОСОБА_28 приїхав вночі додому та повідомив, що вчинив ДТП, переїхав хлопчину, після чого поїхав відвезти ОСОБА_15 бо йому стало зле, а ОСОБА_16 залишився на місці з потерпілим ОСОБА_14 . Після чого ОСОБА_38 разом з матір'ю та старшим братом повернулися на місце ДТП до сел. Цебрикове. Підтвердив, що його сина притягували до адмін. відповідальності за керування його автомобілем без посвідчення водія, а також те, що він через це був поставлений на облік до органів поліції.
Поясненнями свідка ОСОБА_39 , яка повідомила, що вона була на дні народження, сиділи за столом. Після чого, вона разом з двоюрідною сестрою ОСОБА_29 пішли додому, їх проводив ОСОБА_16 . Потім їй зателефонував ОСОБА_16 та повідомив що вони їхали та знайшли ОСОБА_40 на дорозі в крові та він залишився з ОСОБА_20 . Потім пізніше вона дізналась, що саме трапилося з ОСОБА_20 . Вона бачила, що саме в цей вечір ОСОБА_28 був за кермом до того як сталася подія. Вона вважає, що вони вже були в стані алкогольного сп'яніння, на її думку випили 2 пляшки пива. В їх компанії були ОСОБА_41 сестра, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . ОСОБА_28 вона бачила до цього один раз. Вона не знає чи знали один одного її брат та ОСОБА_28 . В цей вечір недалеко від парку на трасі вона бачила, як ОСОБА_16 обіймав її брата щоб той нікуди не йшов. У неї виник конфлікт з братом і він розбив її телефон. Після конфлікту вона пішла додому, на той момент у брата ніяких тілесних ушкоджень не було.
Поясненнями свідка ОСОБА_42 , який повідомив, що він зустрівся з ОСОБА_43 та вони домовились, що будуть вживати алкогольні напої. Він взяв 1 пляшку пива ОСОБА_44 і чарку горілки і пішов за другою. Ще хтось підійшов коли вони сіли на лавку. Він купив ще пляшку вина. Провів ОСОБА_45 з сестрою. Потім вони ще вживали спиртні напої. В той вечір ОСОБА_20 сварився з сестрою та сказав їй, що розповість про те, що ОСОБА_23 зустрічається з якимось хлопцем з яким їй заборонив зустрічатися батько та розбив її телефон. Після чого він сів в машину з ОСОБА_28 , ОСОБА_15 і вони поїхали додому. В машині він ліг на сидіння, а потім хтось крикнув стій і вони зрозуміли, що когось переїхали. Коли вийшли, побачили, що ОСОБА_46 лежав прямо на дорозі в поперек, ніяких людей не бачили. Викликали поліцію і швидку допомогу, але спочатку він не назвав прізвища. Потім під'їхав ОСОБА_36 , і він зі свого телефону подзвонив в швидку допомогу. Чому він опинився на дорозі, він не знає. ОСОБА_20 лежав посередині дороги, а потім працівники швидкої його перенесли. До того, як вони розійшлися, з ОСОБА_13 було все нормально. Під час останньої зустрічі він не бачив у ОСОБА_11 якихось тілесних ушкоджень.
Поясненнями свідка ОСОБА_47 , який повідомив, що він був в компанії з ОСОБА_16 підходив до ОСОБА_48 , той сидів в машині. Сестра ОСОБА_49 - ОСОБА_23 запропонувала піти в парк, поїхали з ОСОБА_50 за клуб. Чекали їх та почули як ОСОБА_51 з ОСОБА_52 споряться, ОСОБА_20 розбив телефон, після чого ОСОБА_23 пішла. Вони поїхали в магазин, до них прибіг ОСОБА_51 і сказав викликати поліцію, через сварку з ОСОБА_52 , був злий на неї. Потім приїхав ще один ОСОБА_53 і він пішов, бо їм вже треба було їхати. Він сидів на пасажирському сидінні, помітив, що хтось лежить на дорозі і сказав стоп, але ОСОБА_28 не встиг загальмувати. В момент наїзду на тіло в машині був він з ОСОБА_50 і ОСОБА_26 . ОСОБА_54 почав кричати, щоб викликали швидку і він викликав швидку допомогу. ОСОБА_46 лежав поперек дороги. В цей вечір ОСОБА_55 був п'яним. Крім сестри у ОСОБА_56 не з ким не було більше конфліктів. Через півгодини як ОСОБА_51 пішов вони поїхали. ОСОБА_28 не пив і був з ними. Потерпілий був одягнений в синю куртку і шапку, побачили його вже на дорозі метрів за 20 від автомобіля, їхали зі швидкістю 40 км/год.
Поясненнями свідка ОСОБА_57 , який повідомив, що він повернувся з дня народження після 12:00 год. проїхав базар та побачив машину. Зупинився і ОСОБА_58 сказав, що збили хлопця. Він взяв телефон ОСОБА_59 і викликав швидку. Побачив, що у ОСОБА_49 була потерта нога, куртка, він лежав на узбіччі, виглядало це так ніби його туди привезли. Він лежав між узбіччям і трасою, вздовж траси. Бачив що від'їхав автомобіль, а який не знає. Він не бачив, щоб ще хтось їхав. Він нікого не бачив біля ОСОБА_60 ще дихав, ОСОБА_58 був з ним. Після чого приїхали швидка і вони повідомили, що ОСОБА_46 мертвий.
Витягом з кримінального провадження №12024160000000371 від 24.03.2024 року, в якому вказано, що 24.03.2024 року о 02:15 год. до чергової частини відділення поліції № 1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що на узбіччі дороги по вул. Миру, напроти будинку буд. 43 в сел. Цебрикове Роздільнянського району Одеської області виявлено ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 з тілесними ушкодженнями характерними для дорожньо-транспортної пригоди, який до приїзду швидкої помер на місці, не приходячи до тями. В ході проведення розшукових заходів було встановлено, що цього ж дня в не встановлений слідством час дану дорожньо-транспортну пригоду вчинив водій ОСОБА_6 керуючи автомобілем « ВАЗ 21013» д.н.з. НОМЕР_1 . (т 2 а.с.3)
Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.03.2024 року, з фототаблицями, з якого вбачається, що місцем події є вул. Миру с. Цебрикове, кут будинку № 50, край проїзної частини. Наїзд на пішохода, транспортний засіб зник з місця ДТП, слідів гальмування не виявлено. (т 2 а.с. 4 - 21)
Протоколом огляду від 24.03.2024 року з фототаблицями, з якого вбачається, що місцем огляду є відкрита ділянка місцевості по вул. Миру в с. Цебрикове де було виявлено автомобіль ВАЗ 21013р.н. НОМЕР_1 , громадянин ОСОБА_61 пояснив, що приїхав на вказаному автомобілі на місце пригоди, оскільки його рідний брат ОСОБА_6 , приблизно о 02:15 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_11 .. ОСОБА_61 повідомив, що спочатку його брат брехав та розповів, що він лише став свідком ДТП. Далі було здійснено візуальний огляд вказаного автомобіля, механічних пошкоджень, попередньо не виявлено. Далі було здійснено виїзд на естокаду поруч з місцем ДТП . На ділянці автомобіля, а саме на захисті двигуна з правої сторони, виявлено потертості та нашарування пилу та бруду зпереду назад, що свідчить про переїзд через тіло людини. Було здійснено дотальну фотоксацію слідів. Далі, з дозволу ОСОБА_62 було здійснено змиви на марлеві тампони, промочені дистильованою водою поверхню рулевого колеса, та поверхню ручки МКП. З місця огляду вилучено автомобіль ВАЗ 21013 р.н. НОМЕР_1 , 2 марлеві тампони зі змивом з рулевого колеса та ручки МКП автомобіля ВАЗ 21013 р.н. НОМЕР_1 . ( т 2 а.с.22-35)
Висновком експерта № 1297 від 03 травня 2024 року, з якого вбачається, що в крові гр.. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 етиловий спирт не виявлений. Звертають увагу на те, що результат судово-токсикологічної експертизи має значення на момент відбору крові, а не на момент події, так як відбір крові проведений через 12 годин після події. ( т.2 а.с. 42-43)
Висновком експерта № 24-1829 судової авто технічної експертизи технічного стану легкового автомобіля ВАЗ-21013 р/н НОМЕР_1 від 01.04.2024 року, з якого вбачається, що рульове керування,гальмівна система, ходова частина та система головного освітлення легкового автомобіля ВАЗ-21013 р/н НОМЕР_1 безпосередньо перед даною дорожньо-транспортною пригодою знаходилась в працездатному стані. Оскільки рульове керування, гальмівна система, ходова частина та система головного освітлення легкового автомобіля ВАЗ -21013 р/н НОМЕР_1 безпосередньо перед даною дорожньо-транспортною пригодою знаходилась в працездатному стані, то питання « Якщо є несправності, то які причини відмови даного механізму, системи чи агрегату та коли відносно моменту ДТП виникли дані несправності? Не має технічного сенсу та не вирішувалося. Оскільки рульове керування, гальмівна система, ходова частина та система головного освітлення легкового автомобіля ВАЗ -21013 р/н НОМЕР_1 безпосередньо перед даною дорожньо-транспортною пригодою знаходилась в працездатному стані, то питання « Чи мав водій можливість виявити технічні несправності зазначених систем до настання ДТП?» не має технічного сенсу та не вирішувалося. ( т.2 а.с.45-51)
Висновком експерта № 24-1828 судової транспортно- трасологічної експертизи слідів на легковому автомобілі ВАЗ -21013 р/н НОМЕР_1 від 01.04.2024 року, з якого вбачається, що при експертному дослідженні слідів на легковому автомобілі ВАЗ -21013 р/н НОМЕР_1 не виявлено механічні пошкодження та сліди, характерні для контактування із тіло пішохода ( сліди наїзду або переїзду) ( т.2 а.с.54-61)
Висновком експерта № 24-4052 транспортно-товарознавчої експертизи по кримінальному провадженню № 12024160000000371 від 24.07.2024 року, з якого вбачається, що середня ринкова ціна автомобіля ВАЗ 21013 реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 24.03.2024 року, становить 38920 грн. (т.2 а.с.63-67)
Протоколом огляду трупа ОСОБА_11 від 25.03.2024 року, з фототаблицями ( т.2 а.с.68-79)
Висновком експерта № 28 від 25.04.2024 року, з якого вбачається, що при експертизі трупа ОСОБА_11 виявлені наступні ушкодження: а) травма голови: множинні садна на лобі справа і зліва, лівої брови, в проекції лівої вилиці, правої щоки, шкіри перенісся, правого підборіддя;б) травма тулуба: множинні садна на лівій половинні живота в нижній третині на правій половині спини в нижній третині з переходом на праву сідничну ділянку;б) травма кінцівок: садна на долонній поверхні правої кисті та тильній поверхні пальців правої кисті, на тильній поверхні лівої кисті, на передній поверхні правого колінного суглобу; г) закрита травма живота: розрив печінки з розтрощенням паренхіми, розрив селезінки, крововилив на поверхні лівої нирки; крововилив в черевну порожнину ( 2200 мл. Рідкої крові). Зазначенні ушкодження з урахуванням їх масивності, поєднаності, множинності, локалізації та механізму утворення ( ударно-здавлююча дія) могли бути заподіянні в результаті дії тупих, твердих предметів, якими могли бути деталі і поверхні рухомого транспортного засобу, яким було скоєно наїзд на ОСОБА_11 . Всі ушкодження у ОСОБА_11 з урахуванням їх морфологічних особливостей ( садна з темно -червоними, вологими поверхнями, розташованими нижче рівня навколишньої шкіри), а також даних судово- гістологічного дослідження ( ушкодження без виражених реактивних змін), заподіяні прижиттєво, одномоменто, безпосередньо перед настанням смерті. Всі вищевказані ушкодження оцінюються в комплексі, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, згідно з п. 2.1.1. і п. 2.1.3 « Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Смерть ОСОБА_11 настала від отриманих при ДТП множинних ушкоджень: закритої травми живота у вигляді травматичного розриву печінки з розтрощенням паренхіми, травматичного розриву селезінки з крововиливом в черевну поржнину. Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_11 з'явився шок. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_11 виявлений етиловий спирт у концентрації 1,83 проміле. Зазначена концентрація етилового спирту в крові за життя могла відповідати алкогольному сп'янінню середнього ступеня. ( т.2 а.с.80-84)
Висновком експерта № СЕ-19/116-24/20821-ІТ від 24.10.2024 року, з якого вбачається, що для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи у даній дорожній ситуації водій автомобіля « ВАЗ 21013» номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України. Для заданого комплексу вихідних даних, зазначеного в постанові про призначення судової експертизи, у даній дорожній ситуації водій автомобіля « ВАЗ 21013», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , діючи відповідно до вимог п. 12.2. Правил дорожнього руху України мав технічну можливість уникнути наїзду на перешкоду ( пішохода ОСОБА_11 ) шляхом екстреного гальмування. Для заданого комплексу вихідних даних , зазначеного в постанові про призначення судової експертизи , у даній дорожній ситуації дії водія автомобіля « ВАЗ 21013», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , з технічної точки зору , знаходяться в причинному зв'язку з настанням події цієї пригоди з причин , зазначених в дослідницькій частині. (т.2 а.с.85-91)
Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.06.2024 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_63 заявив, що він в ніч з 23.03.2024 року на 24.03.2024 року перебував в смт. Цебрикове разом зі своїми друзями, після чого сів на заднє пасажирське місце автомобіля ВАЗ 21013, р.н НОМЕР_1 . Більш детально обставини зафіксовані на відеозаписі. Чернецький перебував на задньому пасажирському місці (сидячи по центру дивана), але головою притулившись до двері. ОСОБА_64 сидів на передньому пасажирському місці Борзов перебував за кермом автомобіля ВАЗ 21013, р.н. НОМЕР_1 . Свідок ОСОБА_16 заявив, що не може вказати траєкторію та напрямок руху автомобіля, його розташування перед ДТП, оскільки не слідкував за дорожньою обстановкою в момент ДТП. ( т.2 а.с.92-97)
Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.06.2024 року, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_65 заявив, що ОСОБА_6 перебував за кермом автомобіля ВАЗ 21013 р.н. НОМЕР_2 , а свідок ОСОБА_65 був пасажиром, а їх товариш ОСОБА_31 перебував на задньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля. Крім того ОСОБА_65 , заявив, що автомобіль ВАЗ 21013 перебував та рухався під керуванням ОСОБА_6 , рухався прямолінійно в межах смуги для руху, на відстані 0,5 м. від правих коліс до правого краю проїзної частини, зі сторони села Вишневе у напрямку до села Мале Цебрикове. Автомобіль під керуванням Борзова в момент переїзду через тіло пішохода ОСОБА_11 розташовувся на відстані 0,5 м. від правих коліс до краю дороги. Пішохід розташовувся у горизонтальному положенні, лежачи поперек проїзної частини , таким чином, що голова та тіло розташовані на проїзній частині, а ноги ближче до правого узбіччя відстань від голови до краю проїзної частини 1.2 м. ( т.2 а.с.98-106)
Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.06.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 заявив, що в момент ДТП ОСОБА_6 перебував за кермом автомобіля ВАЗ 21013, р.н. НОМЕР_3 , не маючи навичок керування автомобілем та без посвідчення на керування транспортними засобами. Крім того, ОСОБА_6 , заявив, що автомобіль ВАЗ 21013р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_28 , 2007 року народження, рухався прямолінійно в межах смуги для руху на відстані 0,5 м. від правих коліс до правого краю проїзної частини зі сторони села Вишневе у напрямку до села Мале Цебрикове. Автомобіль ВАЗ 21013 в момент переїзду через тіло пішохода ОСОБА_11 розб. на відстані 0,5 м. Вказати місце розташування пішохода відносно елементів проїзної частини не може, вказавши, що пішохід розташовувався у горизонтальному положенні лежачи поперек проїзної частини, більш конкретно вказати не може. (т.2 а.с.107-118)
Аналізуючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України доведена у повному обсязі. Вищенаведені докази не викликають сумнівів у суду, з них встановлено фактичні обставини події, вони є належними, достовірними та допустимими, зібрані відповідно до вимог чинного законодавства.
При вказаних обставинах, дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який хоча вчинений з необережності, проте відноситься до категорії тяжких злочинів, основною причиною його вчинення стало порушення вимог Правил дорожнього руху, ступінь тяжкості наслідків, що настали від кримінального правопорушення - смерть людини, дані про особу обвинуваченого, до кримінальної відповідальності його не притягували, під наглядом у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, часткове відшкодування шкоди потерпілій законним представником неповнолітнього обвинуваченого.
Обставинами, які пом'якшують вину обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, є вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття, часткове відшкодувати шкоди шляхом перерахування коштів потерпілій.
Обставин, які обтяжують вину обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Суд враховує поведінку неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 після скоєння злочину, оскільки він покинув місце ДТП не надавши допомогу потерпілому, та не відразу зізнався у скоєнні ДТП.
Також, за дорученням суду, уповноваженим представником органу пробації, у даному кримінальному проваджені була складена досудова доповідь відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 .
При призначенні покарання суд враховує зміст досудової доповіді органу пробації, відповідно до якого виправлення ОСОБА_6 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
За таких обставин, враховуючи конкретні обставини справи, як то наявність декількох пом'якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та відсутність обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням особи винного, думки потерпілої, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_6 основне покарання за вчинене кримінальне правопорушення із застосуванням ст.69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує грубе порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, що спричинило смерть людини, також встановлено судом, що керування транспортними засобами не є основним джерелом доходу та засобом для існування обвинуваченого, тому суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом. Окрім того, суд вважає, що позбавлення обвинуваченого права керування транспортними засобами убезпечить його самого та суспільство від вчинення ним нових злочинів пов'язаних з порушенням Правил дорожнього руху при керуванні транспортними засобами.
Таке покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності з урахуванням того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Підстав для застосування запобіжного заходу, як заходу забезпечення кримінального провадження на даному етапі немає.
Також у кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_4 заявлено позов про відшкодування моральної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення. В якому вона просить стягнути з ОСОБА_6 на її користь моральну шкоду у розмірі 500 000,00 грн. В обґрунтування позову потерпіла зазначила, що після загибелі сина, яка сталося внаслідок ДТП, що є предметом розгляду у даному кримінальному провадженні у ОСОБА_4 суттєво погіршився стан здоров'я, зокрема психічний стан. Почастішали болі у серці , значно підвищився тиск, ще крім того посилюється безсоння, що безумовно вкрай негативно впливає на якість життя позивачки. Слід також звернути увагу, що аналогічні негативні прояви здоров'я виявлені і у чоловіка позивачки, ОСОБА_66 , що безумовно негативно впливає на всі сфери життя батьків загиблого. Загиблий, ОСОБА_11 , як старший син, був для своїх батьків, зокрема для позивачки, найбільшою надією і опорною та його смерть стала для неї непоправною втратою. У зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення, відповідачем завдано позивачу моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню у рамках заявленого цивільного позову у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно зі ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 , суд керується положеннями ч.1 ст. 1167 ЦК України, у відповідності до якої моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Визначаючи суму грошового відшкодування моральної шкоди, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності і враховує, що життя та здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю, враховуючи те, що обвинувачений визнав розмір моральної шкоди, частково сплатив на користь потерпілої грошові кошти в розмірі 102 000,00 грн., що не заперечувала і потерпіла в судовому засіданні, суд приходить до висновку про те, що цивільний позов про стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню зі стягненням на користь потерпілої ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 398 000,0 0грн. з врахуванням сплаченої суми.
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати в сумі 16513,24 грн. за проведення експертиз: судової автотехнічної експертизи технічного стану легкового автомобіля № 24-1829 від 01.04.2024 року в сумі 5679,60 грн.; судової транспортно-трасологічної експертизи слідів на легковому автомобілі № 24-1828 від 01.04.2024 року в сумі 6058,24 грн; судової автотехнічної експертизи по дослідженню механізму обставин розвитку ДТП від 24.10.2024 року № СЕ-19/116-24/20821-ІТ в сумі 4775,40 грн. по даному кримінальному провадженню підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь держави.
Накладений ухвалами слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 03 квітня 2024 року арешт на автомобіль « ВАЗ21013» д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , видане 24.11.1999 Южненським МРЕВ Одеської області, який належить ОСОБА_67 підлягає скасуванню на підставі частини 4 статті 174 КПК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 (два) роки.
Запобіжний захід до набрання законної сили вироку відносно ОСОБА_6 не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024160000000371 від 24.03.2024 року за обвинуваченням неповнолітнього ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 398 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 16513,24 грн: судової автотехнічної експертизи технічного стану легкового автомобіля № 24-1829 від 01.04.2024 року в сумі 5679,60 грн.; судової транспортно-трасологічної експертизи слідів на легковому автомобілі № 24-1828 від 01.04.2024 року в сумі 6058,24 грн; судової автотехнічної експертизи по дослідженню механізму обставин розвитку ДТП від 24.10.2024 року № СЕ-19/116-24/20821-ІТ в сумі 4775,4 грн. (а.с.52-84)
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 03 квітня 2024 року ( а.с -38-39) - скасувати.
Речові докази: автомобіль «ВАЗ21013» д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , видане 24.11.1999 Южненським МРЕВ Одеської області, який належить ОСОБА_67 ( а.с.38-39) - повернути власнику.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Апеляційна скарга може бути подана на протязі 30 днів з дня проголошення вироку до Одеського апеляційного суду, шляхом її подачі через Великомихайлівський районний суд Одеської області, а обвинуваченим, які перебувають під вартою протягом 30 днів з моменту вручення копії вироку.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1