Номер провадження: 11-кп/813/1057/25
Справа № 497/2244/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суду складі:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Болградсько окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_9 на ухвалу Болградського районного суду Одеської обл. від 14.11.2024 про виправлення описки у к/п № 12024162270000341 від 20.06.2024 стосовно:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Табаки Болградського р-ну Одеської обл., громадянина України, із неповною середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 24.05.2023 Болградським райсудом Одеської обл. за ч. 1 ст.249 КК України до обмеження волі строком на 1 рік з випробуванням та іспитовим строком 1рік,
- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 317 КК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.
Оскаржуваним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 194 КК України та призначено йому покарання:
- за ч.2 ст.194 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;
- за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки;
- за ч.1 ст.310 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки;
- за ч.2 ст.317 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ч.1ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Запобіжний захід ОСОБА_7 обрано у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання на підставі вимог ч. 5 ст. 72 КК України відраховано з дня затримання - з 17.07.2024.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Згодом, ухвалою суду 1-ої інстанції від 14.11.2024 було виправлено описку у згаданому вироку від 13.11.2024 наступним чином:
«У вступній частині вироку та в третьому, десятому і п'ятнадцятому абзацах його мотивувальної частини, а також в першому абзаці резолютивної частини вказаного вироку - вважити правильним та правильно слід читати частину ст. 310 КК України, за якою кваліфіковані дії обвинуваченого - як ч.2 ст. 310 КК України;
- у третьому підпункті першого абзацу резолютивної частини вироку вважати правильним та правильно слід читати покарання, призначене обвинуваченому за ч.2 ст.310 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки».
Інші частини тексту вироку, в тому числі - в частині призначення остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років залишено без змін.
Мотивуючи прийняте рішення суд зазначив, що допущені у вироку описки є очевидними за відсутності факту перекваліфікації дій засудженого, та не впливають на остаточне рішення суду, а тому підлягають виправленню.
Вимоги,наведенівапеляційнійскарзітаузагальненнядоводівособи,якаїїподала.
В апеляційній скарзі Болградської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_9 зазначила, що вважає оскаржувану ухвалу про виправлення описки незаконною, оскільки суд 1-ої інстанції зазначеним рішенням істотно змінив вступну, мотивувальну та резолютивну частини вироку цього ж суду від 13.11.2024, при цьому питання перегляду застосування судом 1-ої інстанції закону про кримінальну відповідальність віднесено до виключної компетенції суду апеляційної інстанції і за будь-яких обставин не можуть вважатися опискою, яку може виправити суд 1-ої інстанції самостійно.
Посилаючись на викладені обставини, прокурор ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу суду 1-ої інстанції від 14.11.2024, а також поновити строк на її апеляційне оскарження як такий, що пропущено з поважних причин внаслідок розгляду питання про виправлення описки без виклику прокурора та отримання копії оскаржуваної ухвали 26.11.2024.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 та просила її скасувати, при цьому обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 підтримали думку прокурора.
Заслухавши доповідь судді, з'ясувавши позиції учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За обставинами кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_7 інкримінувалося 6 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 309 (2 епізоди), ч. 2 ст. 310 (2 епізоди), ч. 1 ст. 317 КК України
Разом з тим, у вступній частині вироку, в третьому, десятому і п'ятнадцятому абзацах його мотивувальної частини, суд зазначив, що ОСОБА_7 звинувачується в злочинах, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 317 КК України.
Окрім того, в резолютивній частині вироку суд призначив обвинуваченому покарання за скоєння злочинів, передбачених ч. 1 ст. 310 та ч. 2 ст. 317 КК України, які не інкримінувалися обвинуваченому.
В подальшому суд вирішив виправити допущене ним порушенням вимог кримінального процесуального закону, зазначивши про виправлення допущеної у вищевказаному вироку від 13.11.2024 описки шляхом внесення виправлень у вступну, мотивувальну та резолютивну частини вироку.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.06.2025 апеляційна скарга прокурора ОСОБА_9 задоволена частково та вирок Болградського районного суду Одеської обл. від 13.11.2024щодо ОСОБА_10 скасований та призначений новий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 в суді 1-ої інстанції, в іншому складі суду, зі стадії підготовчого провадження.
Одночасно, апеляційний суд зауважує, що ч. 1 ст. 379 КПК України передбачено, що суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають «незмінністю судового рішення». Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним та необґрунтованим, виступають підставою для зміни й скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Передбачену приписами ст. 379 КПК України можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків.
В цьому контексті колегія суддів приймає до уваги правову позицію, викладену в постанові Першої судової палати ККС ВС від 22.07.2021 у справі №234/8904/20 (провадження №51-1122км21), згідно якої виправлення допущених у судовому рішенні описок допускається, якщо це не стосується зміни суті судових рішень, оскільки це призводить до порушення гарантії правової визначеності, а саме незмінності судового рішення, та слугує підставою для скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду.
Тобто, в контексті обставин даної справи внесені судом 1-ої інстанції зміни у вступну, мотивувальну та резолютивну частини оскаржуваного вироку не можна вважати виправленням описки в розумінні ст. 379 КПК України, оскільки таке внесення виправлень стосується зміни суті ухваленого вироку, порушує гарантію незмінності судового рішення та, як наслідок, свідчить про допущення судом 1-ої інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора ОСОБА_9 та скасування ухвали суду 1-ої інстанції про виправлення описки.
Керуючись ст.ст. 24, 370, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу прокурора Болградської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_9 - задовольнити.
Ухвалу Болградського районного суду Одеської обл. від 14.11.2024, про виправлення описки у вироку Болградського районного суду Одеської обл. від 13.11.2024, яким ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 194 КК України в межах к/п № 12024162270000341 від 20.06.2024 - скасувати.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_11 ОСОБА_4