Справа № 142/1133/18
Провадження № 22-ц/801/1495/2025
Категорія: 61
Головуючий у суді 1-ї інстанції Нестерук В. В.
Доповідач:Сопрун В. В.
18 червня 2025 рокуСправа № 142/1133/18м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого Сопруна В.В.,
суддів Голоти Л.О., Панасюка О.С.,
за участю секретаря судового засідання Пантелеймонової А.І.,
за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глушкової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції м. Вінниці справу №142/1133/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи державного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори про визнання заповіту нікчемним,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Глушкової Ольги Ігорівни на ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 14 травня 2025 року про призначення експертизи, яку постановив суддя Нестерук В.В. в Піщанському районному суді Вінницької області, повний текст складено 14 травня 2025 року,
В провадженні місцевого суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Державного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори про визнання заповіту нікчемним.
Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 14 травня 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глушкової О.І. про повторне направлення ухвали суду від 20 серпня 2024 року про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи до експертної установи для виконання за наявними матеріалами, задоволено.
Повторно направлено ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 20 серпня 2025 року у цивільній справі №142/1133/18 експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (21000, м. Вінниця, вул. В. Порика,8) для виконання.
Для проведення експертизи надано експертам матеріали цивільної справи №142/1133/18, в яких містяться оригінал заповіту ОСОБА_3 , посвідчений нотаріусом Піщанської державної нотаріальної контори Вінницької області 19 травня 2017 року за реєстровим № 472, (т.2 а.с.54), оригінал відомості на виплату пенсії №36/517 за січень 2017 року (т.2 а.с.51), а також оригінал журналу нотаріальних дій за 2002 рік, наданий Миролюбівською сільською радою Піщанського району Вінницької області, на аркуші 52 якого міститься оригінал заповіту ОСОБА_3 від 01 липня 2002 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету сільської ради та підпис ОСОБА_3 , журнал реєстрації нотаріальних дій за 2002 рік, наданий Миролюбівською сільською радою Піщанського району Вінницької області, на аркуші під номером 16 якого міститься запис під номером 180 про посвідчення заповіту ОСОБА_3 та підпис останньої, пенсійну справу ОСОБА_3 , яка надана Крижопільським відділенням обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, на аркушах 9, 10 (зворот) та в трудовій книжці колгоспника стор. 1 яких містяться підписи ОСОБА_3 .
Для проведення експертизи зобов'язано Державного нотаріуса Піщанської державної нотаріальної контори Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шигиду І.В. надати в розпорядження експертів примірник заповіту ОСОБА_3 , посвідченого нотаріусом Піщанської державної нотаріальної контори Вінницької області 19 травня 2017 року за реєстровим № 472, що міститься в архівному нотаріальному наряді та реєстр нотаріальних дій, що містить підпис ОСОБА_3 .
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. Провадження по цивільній справі зупинено до отримання експертного висновку.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Глушкова О.І. подала апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною, постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просила ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що зобов'язуючи нотаріуса надати в розпорядження експертів примірник заповіту ОСОБА_3 , посвідчений нотаріусом Піщанської державної нотаріальної контори Вінницької області 19 травня 2017 року за реєстровим № 472, що міститься в архівному нотаріальному наряді та реєстрі нотаріальних дій, який містить підпис ОСОБА_3 , суд першої інстанції порушив норми цивільного процесуального законодавства, а саме ст.107 ЦПК України, а також безпідставно не врахував, що ст.8 Закону України «Про нотаріат» зобов'язує нотаріуса надавати документи на вимогу суду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.
Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Частиною першою статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Приписами частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України, суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показами свідків.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
За ч. ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виконають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до статей 42, 48 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Тобто, серед джерел доказів, відповідно до статті 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.
При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5, та враховувати роз'яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб'єктивних прав.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Як передбачено ч. 3 ст. 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Як визначено у статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
У відповідності до ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу(осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.
При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд зазначив в ухвалі матеріали, що надаються для дослідження.
Апеляційний суд бере до уваги вимоги п.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року №1950/5, відповідно до якого експерт має право відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи.
Експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Повідомлення про відмову має бути вмотивованим.
Пунктом 2.2. цієї Інструкції визначено, що на експерта покладаються обов'язок повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані.
Із вказаних вище положень слідує, що експерт, якому доручено проведення експертизи, після отримання процесуального документа про призначення експертизи може клопотати перед судом про надання матеріалів і зразків, необхідних для проведення експертизи та про вчинення інших дій, пов'язаних із її проведенням.
Після отримання такого клопотання суд повинен поновити провадження у справі, викликати учасників справи в судове засідання та, з'ясувавши думку учасників справи, визначити, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також викликати та заслухати призначеного експерта з цього питання.
Відтак, вказані доводи апеляційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.
Виходячи із наведеного, апеляційний суд не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права та цивільного судочинства при вирішенні питання про призначення експертизи.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі, а тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Глушкової Ольги Ігорівни залишити без задоволення.
Ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 14 травня 2025 року про призначення експертизи залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 18 червня 2025 року.
Головуючий Сопрун В.В.
Судді Голота Л.О.
Панасюк О.С.