Справа № 308/15144/18
Іменем України
04 червня 2025 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Джуга С.Д., Бисага Т.Ю.,
з участю секретаря: Ормош О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 03 червня 2021 року у справі № 308/15144/18 (Головуючий: Бедьо В.І.), -
У грудні 2018 року Закарпатська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону звернулися в суду з позовом в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Ужгородська міська рада при прийнятті рішення № 1609 від 15.10.2010 року вийшла за межі своїх повноважень, затвердила проект відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та надання у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0852 га в районі АДРЕСА_1 яка належить до земель оборони та входить до складу військового містечка № НОМЕР_1 . КЕВ м. Мукачево належить право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 18,47 га на підставі державного акта від 04 травня 1981 року, а відтак земельна ділянка вилучена із володіння Міністерства оборони України без його згоди.
Посилаючись на вказані обставини прокурор просив суд визнати недійсним та скасувати рішення Ужгородської міської ради від 15 жовтня 2010 року № 1609 про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0852 га в районі АДРЕСА_1 ; визнати недійним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 083701, виданий ОСОБА_1 ; витребувати земельну ділянку площею 0,0852 га з кадастровим номером 2110100000:35:001:0105, що входить до складу земельної ділянки площею 18,47 га військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , на користь держави в особі Міністерства оборони України з незаконного володіння ОСОБА_1 .
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 03 червня 2021 року у задоволенні позову Закарпатської спеціалізовної прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави, в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачеве до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння відмовлено.
Підставою для відмови у позові прокурора суд першої інстанції зазначав, що позивач пропустив позовну давність, про застосування якої заявив відповідач.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції Закарпатська спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону, яка діє в інтересах держави в особі органів уповноважених здійснювати функції у спірних правовідносинах: Міністерства оборони України та КЕВ м. Мукачеве подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки висновки суду про пропущення позивачем позовної давності є передчасним і він не був та не міг бути обізнаним про той факт, що прокуратура м. Ужгорода зверталася до суду з метою оскарження рішення Ужгородської міської ради від 15.10.2010 р. №1609. Судом під час розгляду справи не з'ясовувалось ані в прокурора, а ні в позивачів з Міністерства оборони України та КЕВ м. Мукачеве чи взагалі їм відомо, коли їм стало відомо, а також чи могли вони довідатися про факт звернення прокурора м. Ужгорода 08 травня 2012 року з позовною заявою до Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 з вимогою про оскарження рішення Ужгородської міської ради від 15.10.2010 р. №1609 та чи залучалися вони як позивачі чи треті особи в межах даної справи. Про факт незаконного вибуття з державної власності земельної ділянки площею 0,0852 га по АДРЕСА_3 , яка входить до складу військового містечка № НОМЕР_1 , прокуратурі стало відомо 26.04.2018 року, тобто саме з моменту виявлення та внесення Закарпатською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону (військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону Західного регіону) до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за №42018070210000028 від 26.04.2018 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 364 КК України.
Розгляд справи проводився у режимі відео конференції.
Заслухавши пояснення представника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону - Малик Ю.Л. представника Міністерства оборони України - Гудима В.О., які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Представник Ужгородської міської ради, представник ОСОБА_1 - адвокат Орбан Н.Л. у судове засідання суду апеляційної інстанції на неодноразові виклики не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені про що свідчать довідки про доставку їм електронного документа і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.
Від представника Квартирно - експлуатаційного відділу м. Мукачеве на адресу Закарпатського апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника і його неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.
Встановлено, що рішенням Ужгородського міськвиконкому від 09 січня 1953 року № 001 Мукачівській квартирно-експлуатаційній частині видано державний акт на право користування землею № 1 від 04 травня 1981 року, яким за Мукачівською КЕЧ закріплено у безстрокове і безоплатне користування 50,61 га землі в межах доданого плану, для державних потреб і на цьому державному акті стоїть відмітка «ДСК 14.07.2011 «секретно (по заполнению)».
На підставі директив Міністерства оборони України від 25 грудня 2004 року № Д-312/1/029, від 10 січня 2005 року № Д-322/1/01, від 20 січня 2005 року № Д-322/1/03, від 20 квітня 2005 року № Д-322/1/0110, наказу начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 13 жовтня 2005 № 9 та вказівки начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 26 жовтня 2005 року № 303/23/3/252 Мукачівську КЕЧ району з 17 листопада 2005 року переформовано у КЕВ м. Мукачево.
КЕВ м. Мукачево є державною установою, правонаступником Мукачівської КЕЧ району.
Пунктом 1.5 рішення 5-ї сесії 5-го скликання Ужгородської міської ради від 15 жовтня 2010 року № 1609 затверджено проекти відведення земельних ділянок та надано у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд десятьом громадянам, у тому числі ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 0,0852 га в районі АДРЕСА_1 .
На підставі цього рішення ОСОБА_1 видано державний акт серії ЯЛ № 083701 на право власності на земельну ділянку площею 0,0852 га у АДРЕСА_3 , позиція 2, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2110100000:35:001:0105.
При зверненні із позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Мукачево, прокурор посилався на те, що повідомив ці органи про порушення інтересів держави, проте ні Міністерство оборони України, ні КЕВ м. Мукачеве не вживали жодних самостійних заходів, а КЕВ м. Мукачево просив прокуратуру виступити на захист порушених інтересів держави.
Листом № 1/2520вих-18 від 21 листопада 2018 року військовий прокурор Ужгородського гарнізону повідомив Міністерство оборони України, КЕВ м. Мукачево у порядку, визначеному статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», про необхідність захисту прав держави, надав можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, повідомити про вжиття заходів та про необхідність встановлення наявності підстав у прокуратури для представництва в суді.
Листом № 2402 від 22 листопада 2018 року КЕВ м. Мукачево просив військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України виступити на захист його інтересів у спірних правовідносинах.
Висновком експерта № 1056/1057 від 31 серпня 2020 року, наданим Закарпатським відділенням Науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення комплексної земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи, встановлено, що земельна ділянка, відведена рішенням Ужгородського міськвиконкому від 09 січня 1953 року № 001 (державний акт № 1 від 04 травня 1981 року) під розміщення військової частини за адресою: АДРЕСА_2 , відносилася до земель оборони. Земельна ділянка 2110100000:35:001:0105 повністю накладається на землі, надані у безстрокове користування Мукачівській КЕЧ для державних потреб, площа накладення становить - 0,0852 га.
Відповідачами не надано належних і допустимих доказів на спростування такого висновку експерта, не доведено відсутність накладання.
Передавши спірну земельну ділянку у приватну власність, Ужгородська міська рада незаконно розпорядилася землями державної власності, які належать до земель оборони, за відсутності доказів вилучення чи відмови попереднього користувача від земельної ділянки.
Спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, усупереч волі держави, а ОСОБА_1 отримав її у власність із порушенням установленого порядку, при цьому повноваження по розпорядженню цією земельною ділянкою не належали Ужгородській міській раді.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до змісту статті 20 ЗК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони» (абзац 3 ч. 5 ст. 20 ЗК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
У постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 450/2410/18), зазначається що обрання самих по собі вимог про визнання рішення міської ради незаконним та його скасування, визнання державного акту недійсним (без пред'явлення вимоги про витребування земельної ділянки) - є неефективним способом захисту, оскільки задоволення вимоги про визнання рішення міської ради незаконним та його скасування, визнання державного акту недійсним не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивачів (у разі його наявності), зокрема повернення у володіння або користування спірної земельної ділянки.
За таких обставин справи, не підлягає задоволенню вимога про визнання недійсним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 15.10.2010 № 1609 про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,0852 га в районі АДРЕСА_1 , а також державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 083701 виданий на підставі вказаного рішення, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, а саме по собі не призводить до поновлення прав позивачів, відновлення володіння, користування або розпорядження спірною земельною ділянкою.
Серед способів захисту речових прав ЦК України виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387), усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391), визнання права власності (стаття 392), відшкодування матеріальної і моральної шкоди (статті 1166, 1167, 1173).
Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна, державного акту на право власності не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване.
Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3680/17, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19.
Таким чином, позивачі у межах розгляду даної справи про повернення/витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним.
Матеріалами справи стверджується, що спірна земельна ділянка є земельною ділянкою, яка належала до земель оборони відповідно до положень Закону України «Про використання земель оборони», Закону України «Про оборону України», Закону України «Про Збройні Сили України», перебувала у державній власності та щодо якої був виданий акт на право користування земельної ділянки.
Держава через уповноважений нею орган не висловила волевиявлення щодо розпорядження спірною земельною ділянкою у законний спосіб, не вирішила питання про відмову від права користування земельною ділянкою, тобто при прийнятті рішення Ужгородською міською радою від 15.10.2010 № 1609 не було враховано, що спірна земельна ділянка перебуває у власності держави.
Отже, земельна ділянка була передана ОСОБА_1 неправомірно, оскільки вона належить до земель оборони і взагалі не могла бути передана у приватну власність фізичній особі.
При зверненні до суду з цим позовом, прокурор, посилається на положення статті 387 ЦК України, та статті 152 ЗК України, ст. 321 ЦК України, про витребування земельної ділянки, і враховуючи те, що статус спірної земельної ділянки є землями оборони і мета позивачів спрямована на усунення перешкод власникові (державі), яка не втратила володіння земельною ділянкою оборони, у користуванні та розпорядженні цією земельною ділянкою шляхом її витребування від ОСОБА_1 ..
Оскільки мета позову спрямована на усунення перешкод державі, яка не втратила володіння земельною ділянкою, у користуванні та розпорядженні останньою шляхом її повернення від ОСОБА_1 , і така вимога апеляційним судом розглядає витребувати земельну ділянку з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 як вимогу про повернення цієї земельної ділянки державі за правилами негаторного позову.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції Ужгородською міською радою та представником ОСОБА_1 - адвокатом Орбан Н.Л. заявлено клопотання про застосування строків позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі частини 4 статті 267 ЦК України.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України ).
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).
Згідно з частиною 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Встановлено, що у травні 2012 року прокурор м. Ужгорода звертався із позовною заявою (вихідний штамп прокуратури 08.05.2012) в інтересах територіальної громади міста Ужгорода до Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , треті особи: Міністерство оборони України в особі КЕВ м.Мукачево, з вимогами про скасування рішення Ужгородської міської ради № 1609 від 15.10.2010. Третіми особами у позовній заяві визначено: Міністерство оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.03.2014 у справі № 712/10556/12 позовну заяву прокурора м. Ужгорода, який діє в інтересах територіальної громади м. Ужгорода - залишено без розгляду, у зв'язку з тим, що від прокурора м. Ужгорода надійшла заява про залишення позову без розгляду.
У жовтні 2015 року КЕВ м. Мукачево Міністерства оборони України зверталося з позовом до Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Ужгородської міської ради 4-ї сесії 5-го скликання №790 від 18.07.2008 щодо надання дозволу на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 3,5 га для індивідуальної житлової забудови в районі вул. Канальної.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.10.2015 у справі № 907/1115/15 порушено провадження у справі.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.02.2016 у справі № 907/1115/15 у позові КЕВ м. Мукачево Міністерства оборони України відмовлено, а ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 апеляційну скаргу КЕВ міста Мукачево Міністерства оборони України, повернуто скаржнику без розгляду.
У справі № 907/1115/15, встановлено наступні обставини:
-відповідно до «решение №001 суженного заседания Ужгородского горисполкома депутатов трудящихся от 09 января 1953 года, «О закреплении земельных участков за войсковыми частями КЕЧ Ужгородского района» було закріплено НОМЕР_2 земельні ділянки за військовими містечками по м. Ужгород, в тому числі під п/н НОМЕР_3 значилось військове містечко № НОМЕР_4 по вулиці Доманинської, 1 (на теперішній час в/м № НОМЕР_1 по вул. Другетів, 91).
-згідно з історичною довідкою від 25.10.1965 №16 «на основании дерективы ІНФОРМАЦІЯ_1 , Прикарпатского Военного округа № ОМУ/11/002074 от 5 сентября 1956г. и дерективы начальника Квартирно-Эксплуатационного Управления Прикарпатского Военного округа № 001704 от 21 сентября 1956 года, Квартирно-Эксплуатационная часть Ужгородского района расформирована и передана в состав Квартирно-Эксплуатационной части Мукачевского района».
-на підставі наказу начальника розквартирування військ і капітального будівництва ЗСУ від 25.05.1999 №53 військове містечко № НОМЕР_4 в Ужгородському гарнізоні було перенумеровано у в/м № НОМЕР_1 .
-на підставі Директив Міністерства оборони України від 25.12.2004 Д-312/1/029, від 10.01.2005 №Д-322/1/01, від 20.01.2005 № Д-322/1/03, від 20.04.2005 №Д-322/1/0110, наказу начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 13.10.2005 №9 та вказівки начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 26.10.2005 № 303/23/3/252 - Мукачівську квартирно-експлуатаційну частину району з 17 листопада 2005 року переформовано у квартирно- експлуатаційний відділ м. Мукачеве.
-КЕВ м. Мукачево є державною установою, правонаступником Мукачівської КЕЧ району і діє на підставі Положення, яке включено до Єдиного Державного Реєстру підприємств і організацій України №08439994 від 01 грудня 2005 року.
З метою отримання правовстановлюючих документів на право постійного користування земельними ділянками, на підставі державних актів на земельні ділянки старого зразку у відповідності з чинним законодавством України, КЕВ м. Мукачеве 22.12.2014 звернувся з листом до голови Закарпатської обласної державної адміністрації про надання дозволу на розроблення технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок МОУ в натурі (на місцевості). Головою Закарпатської обласної державної адміністрації 29.01.2015 за № 24 було винесено розпорядження з переліком земельних ділянок, розташованих на території Берегівського, Виноградівського, Перечинського, Хустського районів, міст Мукачево та Ужгород, на які Квартирно-експлуатаційному відділу м. Мукачево надався дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), де під номером з/п 7.3 за адресою: АДРЕСА_2 розташована земельна ділянка загальною площею 18,47 га (в/м № НОМЕР_1 ).
На підставі розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації 15.06.2015 КЕВ м. Мукачево заключив договір на виконання робіт з виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та постійної дислокації Збройних сил України в АДРЕСА_2 , де дислокується військова частина НОМЕР_5 , військове містечко № НОМЕР_1 , площа земельної ділянки 18.47 га, кадастровий № 2110100000.
Відповідно до доручення Міністра оборони України від 19.03.2015 №4923/з та у відповідності до Земельного кодексу України, наказу Міністерства оборони України, на підставі листа ТВО начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління від 27.05.2015 за №303/23/1/1892/661 в КЕВ м. Мукачево була створена робоча комісія для проведення перевірки обліку та контролю за використанням земельних ділянок військових містечок.
У ході проведення інвентаризації було виявлено, що рішенням 4-ї сесії 5-го скликання Ужгородської міської ради №790 від 18.07.2008 «Про надання та приватизацію земельних ділянок», Ужгородською міською радою було надано дозвіл на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 3,5 га для індивідуальної житлової забудови; та 15.10.2010 за № 1609 рішенням 5-ї сесії 5-го скликання (двадцять восьмого пленарного засідання) - «Про надання земельних ділянок», Ужгородська міська рада вирішила затвердити проекти відведення земельних ділянок та надати в приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд ( в районі АДРЕСА_1 ) десятьом громадянам.
Головним управлінням Держкомзему у Закарпатській області було проведено перевірку з питання законності надання Ужгородською міською радою земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_3 за зверненням УСБУ в Закарпатській області дотримання вимог земельного законодавства по м. Ужгород, про що 19.12.2011 було складено «Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства» у результаті перевірки встановлено, що дана земельна ділянка відноситься до земель Міноборони - військове містечко № НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , площа земельної ділянки складає 18,47 га. У зв'язку з вищенаведеним рішенням Ужгородської міської ради прийняті всупереч ст. 116 Земельного кодексу України. Даний факт також підтверджується переліком земельних ділянок, які обліковуються за формою 405 в Міністерстві оборони України Західного ТКЕУ та даними форми 6-зем Державного агентства земельних ресурсів України станом на 01.05.2011, та відомістю щодо розбіжностей в обліку площі земельних ділянок, які рахуються за Міністерством оборони України по КЕВ м. Мукачево станом на 01.05.2013 року.
Із оглянутих судових справ № 712/10556/12 прокурор звернувся у суд у травні 2012 року і у цій справі третіми особами визначено: Міністерство оборони України в особі КЕВ м. Мукачево, а з позовом у господарській справі № 907/1115/15 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево Міністерства оборони України звернувся у 2015 році.
Отже, Міністерство оборони України ні як самостійний суб'єкт, ні в інтересах якого прокурор звертався до суду, не брав участі у справі № 712/10556/12 чи у справі № 907/1115/15.
Докази про те, що Міністерство оборони України було обізнано про судові справи № 712/10556/12 та № 907/1115/15 матеріали справи, яка є предметом перегляду, не містять.
Разом з тим, судова колегія констатує, що про факт незаконного вибуття з державної власності земельної ділянки площею 0,0852 га на АДРЕСА_3 , яка входить до складу військового містечка № НОМЕР_1 , прокуратурі стало відомо 26 квітня 2018 року, тобто з моменту виявлення та внесення Закарпатською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону (військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону Західного регіону) до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за № 42018070210000028 від 26 квітня 2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 КК України і саме з 26 квітня 2018 року Закарпатській спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону, та Міністерству оборони України не було відомо про порушення прав держави та наявності незаконного рішення органу місцевого самоврядування.
Вимоги Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 щодо застосування позовної давності судовою колегією не можуть бути взяті до уваги, оскільки у вище оглянутих справах № 712/10556/12 та № 907/1115/15 не вбачається про надіслання судової кореспонденції Міністерству оборони України та отримання ними таких, позовної заяви та інші документи, що свідчили б про належне повідомлення їх про розгляд справ.
Крім того, судова колегія не може взяти до уваги заяву Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 про застосування позовної давності, оскільки позовна давність до вимог за негаторним позовом не застосовується, так як правопорушення є таким, що триває у часі і зайняття земельної ділянки оборони з порушенням Земельного кодексу України слід розглядати як не пов'язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу спрямовану на повернення земельної ділянки слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки оборони.
За таких обставин, із врахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про пропуск позивачами строку позовної давності і рішення суду підлягає скасуванню у відповідності із п.п. 1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України із ухваленням нового рішення, яким позов слід задовольнити частково та витребувати земельну ділянку площею 0,852 га з кадастровим номером 2110100000:35:001:0105, що входить до складу земельної ділянки площею 18.47 га військового містечка № НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 на користь держави в особі Міністерства оборони України з незаконного володіння ОСОБА_1 , а у позові про визнання недійсним та скасування рішення Ужгородської міської ради від 15 жовтня 2010 року №1609 про затвердження проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,085 га в районі АДРЕСА_1 , а також державний акт на право власності на земельну ділянку серій ЯЛ № 083701 виданий на підставі вказаного рішення слід відмовити із вищезазначених підстав.
Судові витрати у відповідності до ст..ст. 133,141 ЦПК України підлягають стягненню на користь Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону із Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 по 6167,00 грн. з кожного у відшкодування судового збору.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону задовольнити частково.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 03 червня 2021 року скасувати.
Позов задовольнити частково.
Витребувати земельну ділянку площею 0,852 га з кадастровим номером 2110100000:35:001:0105, що входить до складу земельної ділянки площею 18,47 га військового містечка № НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 на користь держави в особі Міністерства оборони України з незаконного володіння ОСОБА_1 .
У решті позову відмовити.
Стягнути на користь Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону із Ужгородської міської ради та ОСОБА_1 по 6 167,00 грн. з кожного у відшкодування судового збору.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 червня 2025 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ