604/527/25
3/604/264/25
12 червня 2025 року сел. Підволочиськ
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сидорак Г.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №5 (смт. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , який не працює, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності -
за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На адресу Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №316591 від 01 травня 2025 року, 30 квітня 2025 року о 23 год 45 хв в с. Пальчинці по вул. Шевченка, Скориківської ТГ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мерседес, д.н.з. НОМЕР_1 , в якого були ознаки алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнини рота на вимогу пройти огляд на стан сп'яніння в передбачений законом спосіб водій відмовився та після зупинки працівниками поліції вжив алкогольний напій - пиво (Опілля), міцністю 4,5 проміле. Від керування транспортним засобом водія відсторонено, чим порушив п.2.10(є) ПДР - вживання водієм транспортного засобу після ДТП за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, що виготовлені ні їх основі. Дії кваліфіковано за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Шкільняк Б.М. в судовому засіданні просили провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП. Захисник зазначив, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 без наявних для того підстав. Окрім цього, вважає, що всупереч зазначеній у протоколі інформації працівники поліції не пропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння та направлення проїхати в медичний заклад не видавали. Також зазначає, що фабула, викладена у протоколі є не зрозумілою та взаємовиключною, оскільки у ній зазначено, що ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння відмовився, а також зазначено, що останній вживав алкогольні напої після зупинки працівниками поліції, за що відповідальність передбачена різними частинами статті 130 КУпАП. Вважає, що зазначені обставини в своїй сукупності є підставою для закриття провадження у справі. ОСОБА_1 повідомив, що алкогольні напої після зупинки ТЗ не вживав, ДТП не вчиняв.
Дослідивши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступних висновків.
У ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 2.10 (є) ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, полягає у вживанні особою, яка керувала транспортним засобом після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Таким чином, для кваліфікації дій особи за ч. 4 ст. 130 Кодексу Українипро адміністративні правопорушення потрібно встановити факт керування особою транспортним засобом та вживання нею алкоголю, після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського.
На доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №316591 від 01 травня 2025 року;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30 квітня 2025 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер відмовився;
- довідку начальника СРПП ВП №5 (с-ще. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 01.05.2025 відповідно до якої ОСОБА_1 видавалося посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 27.04.2018;
- довідку начальника СРПП ВП №5 (с-ще. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 01.05.2025 відповідно до якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху протягом року не притягувався;
- компактдиск із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Так, під час огляду долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що причиною зупинки є його пересування в час комендантської години. При цьому, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, а також із самого відеозапису, ОСОБА_1 працівниками поліції був зупинений о 23 год 45 хв, тобто ще до початку комендантської години.
Також, на долученому до матеріалів справи відеозаписі не зафіксовано факту вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після його зупинки працівниками поліції та жодними іншими матеріалами справи вказана обставина не підтверджується.
Разом із цим, суд звертає увагу, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис, в порушення вимог п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року, не є цілісним, складається з окремих файлів, не є безперервним та послідовним, відсутній відеозапис близько 20 хв фіксованих подій, а тому з нього неможливо встановити обставини події. У цьому випадку працівникам поліції необхідно було залучити двох свідків, що не було зроблено.
Окрім цього, фабула протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №316591 від 01 травня 2025 року не відповідає диспозиції ч. 4 ст. 130 КУпАП, адже в ній зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, доказів щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння немає, а направлення для огляду в медичному заколаді йому не видавалося.
Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому, всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому, не може вважатися доказом вчинення правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Судом встановлено обставини, які свідчать про порушення працівниками поліції вимог ст.ст. 251, 266 КУпАП, а тому приходжу до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, що відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження про адміністративне правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 266, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП провадженням закрити, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області.
Суддя Г.Б. Сидорак