Справа № 597/796/25
Провадження № 1-кп/597/128/2025
"17" червня 2025 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області
в складі: судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025216150000002 від 02.01.2025 року, з угодою про примирення, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта базова вища, непрацюючої, одруженої, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше несудимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 Кримінального кодексу України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_5
законного представника потерпілої ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_7
30 грудня 2024 року у ОСОБА_3 під час перебування за адресою: АДРЕСА_1 на грунті особистих неприязних відносин під час словесного конфлікту з ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на завдання удару ОСОБА_5 .
Реалізовуючи свій злочинний намір та доводячи його до логічного завершення, ОСОБА_3 30 грудня 2024 року близько 23 години 00 хвилин, перебуваючи у приміщенні вагончика, що знаходиться на території господарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, під час словесного конфлікту з ОСОБА_5 , умисно нанесла один удар долонею правої руки в область обличчя ОСОБА_5 з лівого боку, чим завдала останній фізичного болю і не спричинила тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України, тобто умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
11 червня 2025 року між потерпілою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12025216150000002 від 02.01.2025 року, за згодою законного представника потерпілої ОСОБА_6 , у присутності представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 , та підозрюваною ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_3 за ч.1 ст.126 КК України. ОСОБА_3 у повному обсязі визнала свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч.1 ст.126 КК у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Частиною 1 ст.469 КПК України передбачено, що угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.
Обвинувачена ОСОБА_3 , якій роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди, та потерпіла ОСОБА_5 за згодою її законного представника ОСОБА_6 , яким роз'яснено наслідки затвердження угоди, дали згоду на призначення узгодженого покарання.
Відповідно до вимог ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. А також, відповідно до ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення або визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до ч.2 ст.12 КК України діяння, передбачене ч.1 ст.126 КК України, є кримінальним проступком, від якого є потерпілою ОСОБА_5 .
У статті 471 КПК України визначені основні вимоги до змісту угоди про примирення. Надана суду угода про примирення від 11 червня 2025 року у вказаному провадженні відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, згідно ст.66 КК України, судом визнаються як обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 .
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачена ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні також просить вказану угоду з потерпілою ОСОБА_5 затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, повідомила про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про примирення, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про примирення.
Потерпіла ОСОБА_5 , її законний представник ОСОБА_6 та представник - адвокат ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні просили затвердити угоду про примирення від 11 червня 2025 року та призначити обвинуваченій ОСОБА_3 обумовлену в ній міру покарання. Також повідомили, що їм цілком зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє, що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, а також, що вона має права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України; наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України; характер обвинувачення щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, який буде застосований до неї у разі затвердження угоди судом.
Вислухавши сторони кримінального провадження, оцінюючи викладені обставини кримінального провадження у їх сукупності, суд доходить висновку про те, що укладена сторонами угода є добровільною, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Крім цього, умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, при цьому сторони угоди погоджуються на призначення ОСОБА_3 узгодженого покарання.
Беручи до уваги, що умови угоди відповідають вимогам ст.471 КПК України та КК України, враховуючи, що обвинуваченій ОСОБА_3 роз'яснені та зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст.476 КПК України, а потерпілій ОСОБА_5 та її законному представнику ОСОБА_6 цілком зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, суд з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, особи винуватої, обставин, що пом'якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, враховуючи думку потерпілої, доходить висновку про наявність підстав та необхідність затвердження угоди про примирення та призначення обвинуваченій ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу в дохід держави. Вказане покарання відповідатиме ступеню тяжкості скоєного кримінального проступку, особі обвинуваченої, буде достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 370, 374, 394, 468, 469, 471, 473-476 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 11 червня 2025 року між потерпілою ОСОБА_5 , за згодою законного представника потерпілої ОСОБА_6 , у присутності представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 , та ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025216150000002 від 02.01.2025 року.
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та призначити їй покарання за даною статтею у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речовий доказ у кримінальному провадженні: медичну карту стаціонарного хворого № 143/22 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки с.Касперівці, яка зберігаються при матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу повернути КНП «Заліщицька центральна міська лікарня» Заліщицької міської ради.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_8