Справа № 595/591/25
Провадження № 3/595/249/2025
17.06.2025 м. Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Содомора Р.О.,
при секретарі Присташ П.Р.,
з участю захисника Винту Є.Ю.,
розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
13 квітня 2025 року о 16 год. 29 хв. по вул. Центральна, с. Порохова, Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 21074, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, що виражалось у різкому запаху алкоголю з порожнини рота, порушеній мові, вираженим тремтінням пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер 6810» та у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Захисник Винту Є.Ю. у судовому засіданні вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив, зазначив, що працівниками поліції не встановлено ознак алкогольного сп'яніння, подав до суду клопотання про закриття адміністративного провадження у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Згідно поданого клопотання, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає та вважає безпідставними обвинувачення відносно нього з боку працівників поліції щодо керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки в такому стані він не перебував. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними доказами, не може бути безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Крім того, зазначає, що наявний в матеріалах рапорт також не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки поліцейський є зацікавленою особою. Зазначає, що ОСОБА_1 їхав з пасажиром, який вживав алкоголь, а з відео вбачається, що працівниками поліції було виявлено запах алкоголю з кабіни машини. Після цього, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння посилаючись на запах алкоголю з кабіни машини, тремтіння пальців рук, зміна кольору шкірного покриву. Захисник посилається на те, що такої ознаки як запах алкоголю з кабіни машини немає, працівники поліції озвучили ознаки алкогольного сп'яніння чітко їх не фіксуючи у ОСОБА_1 , окрім того, такі ознаки як «запах алкоголю з кабіни машини» та «зміна кольору шкірного покриву» не відображаються в протоколі та акті огляду на стан сп'яніння. Сторона захисту вважає, що працівниками поліції не було дотримано вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та не було належним чином встановлено ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , у зв'язку із чим була відсутня законна підстава згідно п.2.5 ПДР пропонувати ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Суд, заслухавши захисника, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, та відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується даними, що містяться в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення ААД № 161363 від 13.04.2025; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного сп'яніння у КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі; рапортом старшого інспектора чергового ВП №2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Корчинського В.К. від 13.04.2025; постановою серії ББА №576020 від 13.04.2025, згідно якої на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Протокол складено відповідно до вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього
руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України № 1395 07.11.2015 року.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Згідно п. 6 вказаної Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктами 3-5 розділу ІІ вказаної Інструкції визначено, що поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та згідно п. 7 розділу І вказаної Інструкції.
Згідно з вимогами, передбаченими ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції, після чого, йому було названо ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушена мова. ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі.
Посилання захисника на те, що працівниками поліції не встановлено ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 судом оцінюються критично, оскільки спростовуються оглянутим у судовому засіданні відеозаписом, з якого вбачається, що працівники поліції неодноразово озвучували йому наявні в нього ознаки алкогольного сп'яніння.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що п. 2.5 ПДР України встановлює обов'язок водія, а не право, пройти на вимогу поліцейського в установленому порядку медичний огляд на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння і жодних винятків для цього правила дорожнього руху не містять.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, європейський суд з прав людини у складі його великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч.1 ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно ч.1 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи: органів Національної поліції, в тому числі за статтею 130.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації
транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Таким чином, поліцейські діяли в межах закону та отримавши відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським було складено протокол про адміністративне правопорушення.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.
Згідно із ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд, керуючись ст.33 КУпАП, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, яке являється грубим порушенням ПДР, дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням прав керування транспортними засобами.
У відповідності до ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.
Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.252, 284 КУпАП, суд,
Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням прав керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Р. О. Содомора