Справа № 462/2783/25
17 червня 2025 року Залізничний районний суд міста Львова у складі судді Ліуша А.І., за участі адвоката особи, що притягається до адміністративної відповідальності Колодій Л.Б., працівників поліції Кисельової Г.Є., та Луньо І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки
України, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , -
ч. 1 за ст.173 КУпАП, -
26 березня 2025 року, близько 15 год. 05 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Сільпо» в м. Львові на вул. Садова, 2А, в громадському місці вдарила ОСОБА_2 , шоколадкою по обличчю, ображала її, принижувала її честь та гідність, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
ОСОБА_1 , в черговий раз в судове засідання не з'явилась, застосовані судом приводи результату не дали. Крім того, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи через її незадовільний стан здоров'я.
Так, суд вважає за необхідне зазначити, що починаючи з дати надходження справи до суду 24 квітня 2025 року, особа, що притягається до адміністративної відповідальності жодного разу не з'явилася до суду для розгляду справи відносно неї. Вказану поведінку ОСОБА_1 , після надходження протоколу на розгляд, суд розцінює не лише як повну зневагу до органу правосуддя, а й як демонстративне небажання виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки
При оцінці поведінки особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - суд не може не звернути увагу на системний характер дій, спрямованих на уникнення можливої відповідальності. Так, подія адміністративного правопорушення, зафіксована в протоколі, відбулася ще 26 березня 2025 року. За вказаний період ОСОБА_1 не здійснила жодної спроби добросовісно долучитися до судового розгляду, а навпаки - кожне процесуальне звернення, зокрема клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з незадовільним станом здоров'я, - суд розцінює як таке, що подається виключно з метою затягування строків розгляду.
Крім того, постановами Залізничного районного суду м. Львова від 21 травня 2025 року та 02 червня 2025 року, відносно ОСОБА_1 , застосовано приводи, які виявилися безрезультатними. При цьому, як вбачається з наявного в матеріалах справи рапорту від 30 травня 2025 року, в ході виконання постанови було здійснено вихід за адресою; АДРЕСА_1 , однак двері до квартири ніхто не відчинив (зафіксовано на нагрудний відео регістратор SN 091594). Зателефонувавши за телефоном 0680610489, який належить ОСОБА_1 , додзвонитися їй не представилося можливим. Крім того, здійснено телефонний дзвінок адвокату Саган С.І., - ОСОБА_3 , за н.т. НОМЕР_1 , яка повідомила, що ОСОБА_1 , проінформована про всі судові засідання по справі №462/2783/25. Здійснити привід ОСОБА_1 , в приміщення Залізничного районного суду м. Львова не представилося можливим.
Відтак, спроби суду забезпечити явку ОСОБА_1 шляхом винесення постанов про привід (від 21 травня та 02 червня 2025 року) виявилися безрезультатними з тієї причини, що особа навмисно уникає органів правосуддя, переховується за адресою реєстрації або просто ігнорує свої процесуальні обов'язки. Про вказане свідчить як відмова відчиняти двері, так і недоступність за власним номером телефону, що є ознакою свідомої протидії правосуддю.
В той же час, в судовому засіданні адвокат Саган С.І., не висловила жодної позиції з приводу захисту особи, що притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на неузгодження позиції зі своєю клієнткою, оскільки та не виходила з нею на контакт. Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої ст.14 ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу» від 01 травня 2025 року, адвокат Колодій Л.Б., вступила для розгляду справи ще 01 травня 2025 року.
У вказаному випадку суд наголошує на демонстративному ігноруванні ОСОБА_1 , суду, що виражено не лише в нез'явленні особи в судові засідання, а й у небажанні співпрацювати зі своїм захисником - адвокатом Колодій Л.Б., яка офіційно вступила у справу ще 01 травня 2025 року. Відтак, станом на дату розгляду справи, у адвоката та її ОСОБА_1 , було понад місяць для узгодження процесуальної позиції, формування лінії захисту, належного вивчення матеріалів справи та участі в судовому засіданні.
В той же час, адвокат Колодій Л.Б., у відкритому судовому засіданні прямо вказала на відсутність будь-якого контакту зі своєю клієнткою, що свідчить не лише про абсолютну незацікавленість ОСОБА_1 у встановленні істини, а й про навмисне блокування здійснення свого ж права на захист, гарантованого Конституцією та КУпАП. Суд переконаний, що така поведінка є не просто недобросовісною, а й відображає відверту зневагу до суду, правопорядку та держави загалом, і є формою зловживання процесуальними правами.
Крім того, матеріали справи містять заперечення ОСОБА_1 , в яких вона висловила свою позицію, а саме - вказала, що її дії кваліфіковано не вірно, вина не доведена зібраними по справі матеріалами, що вказує на відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Провадження по справі просила закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про необхідність розгляду справи за наявними в матеріалах даними.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що у діях ОСОБА_1 , наявні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, тобто дрібне хуліганство, а саме дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 23 січня 2025 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , фотографіями ОСОБА_1 , в супермаркеті, рапортом.
В ході розгляду справи, судом було детально досліджено відеозаписи, наявні в матеріалах провадження, які мають суттєве значення для з'ясування фактичних обставин. Зокрема, на відеозаписі з камер спостереження чітко зафіксовано, що о 06:52 до ОСОБА_1 підійшла потерпіла. Між сторонами відбувся словесний конфлікт, після чого, о 06:55, ОСОБА_1 , демонструючи ознаки агресивної поведінки, здійснила удар по тілу потерпілої (в ділянку грудей) предметом, який, як було встановлено, є шоколадкою. Вказаний удар був здійснений у відповідь на відмову продавчині в придбанні товару за неправомірно заниженою ціною продуктів меншою вартістю, ніж ті, що обрала ОСОБА_1 . Після цього інциденту особа, що притягається до адміністративної відповідальності залишила товар, який намагалася придбати, і покинула місце події.
Крім того, в судовому засіданні було допитано потерпілу ОСОБА_2 , яка повідомила, що працює касиром в супермаркеті «Сільпо». Так, 26 березня 2025 року, близько 15 год. 05 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в магазині «Сільпо» в м. Львові на вул. Садова, 2А, покликала її до себе на касу самообслуговування, оскільки в неї виникла помилка в пробиванні піци. Так, під час допомоги особі, що притягається до адміністративної відповідальності нею було встановлено, що ОСОБА_1 , пробила вагові товари по ціні інших - більш дешевших продуктів, на що та відреагувала вкрай негативно, почала ображати її нецензурною лайкою та назвала «москальською мордою» після чого вдарила її шоколадкою. Повідомила, що вона є ВПО з м. Мар'янка Донецької області та спілкується виключно українською мовою.
В ході розгляду справи були допитані також працівники поліції ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , які підтвердили обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, щодо наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_1 , про те, що вона категорично заперечує протокол, оскільки викладені в ньому факти не відповідають дійсності, та потерпіла спілкувалася мовою окупанта, - суд зазначає наступне.
Зазначаючи про те, що викладені в протоколі факти, які не відповідають дійсності, ОСОБА_1 , не уточнила, які саме обставини, викладені в протоколі, є недостовірними, чим саме вони перекручені або спотворені, а також які норми права чи дії працівників поліції були порушені при фіксації події. Таким чином, її заперечення залишаються на рівні голослівних тверджень, що не мають жодної доказової сили. Натомість у матеріалах справи наявні відеозаписи з камер спостереження магазину «Сільпо», які наочно, об'єктивно і беззаперечно демонструють, як ОСОБА_1 , пробиваючи ваговий товар на касі самообслуговування, була викрита працівницею супермаркету /потерпілою по справі/, а після того реагує відверто агресивно, та наносить удар по обличчю шоколадкою, що підтверджується відеозаписом та не викликає у суду жодних сумнівів щодо достовірності викладених у протоколі обставин.
Спроба ОСОБА_1 , виправдати свою агресивну поведінку тим, що нібито потерпіла зверталася до неї російською мовою, є маніпулятивною і юридично беззмістовною. Навіть якщо такий факт мав місце, це не є ні обставиною, що виключає склад адміністративного правопорушення, ні обставиною, що пом'якшує вину. Однак, як з'ясовано в ході судового розгляду, твердження про російськомовне спілкування взагалі не знайшло свого підтвердження. Потерпіла чітко вказала, що спілкувалася виключно українською мовою. Більше того, вона надала щиру характеристику своєї позиції: через зникнення безвісти її брата в умовах російської агресії, вона не визнає ані мови окупанта, ані його культури, що позбавляє будь-якого логічного сенсу імовірність того, що вона могла звертатися до ОСОБА_1 російською, під час виконання своїх трудових обов'язків.
Щодо заявленого ОСОБА_1 , клопотання про призначення по справі експертизи для визначення наявності втручань в матеріали наявного відеозапису, суд зазначає наступне. Так, ОСОБА_1 , заявила, що зафіксована на відео подія не мала місця, а відео сфальсифіковано і саме потерпіла вдарила її, а не навпаки, - проте вказані твердження не можуть бути прийняті судом до уваги. Так, заявлене ОСОБА_1 клопотання є бездоказовим і на переконання суду спрямованим виключно на затягування судового розгляду. Суд підкреслює, що жодного конкретного аргументу щодо можливої підробки чи технічного втручання у відеофайл не наведено. Зазначення ж про те, що подія, зафіксована на відео, «не мала місця» є відвертою маніпуляцією, адже відео містить чітко зафіксовану послідовність дій, без вирізів чи розривів у записі, з прив'язкою до часу, локації, свідків та поведінки інших осіб у кадрі. Більше того, версія ОСОБА_1 про те, що її вдарили першою, а вона лише захищалась - спростовується як відеозаписом, так і показаннями потерпілої, тоді як сама по собі незгода особи, що притягається до адміністративної відповідальності з наявним в справі доказом її вини не є підставою для призначення по справі експертизи.
Щодо наданої суду медичної документації, то така судом не приймається до уваги, адже подані документи не мають належного змістового зв'язку з предметом розгляду - вони жодним чином не спростовують її участі в конфлікті та не можуть слугувати ні підставою для виправдання протиправної поведінки, ні обставиною, що звільняє особу від відповідальності за завдані дії.
Санкція статті 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, що включає в себе дії, які порушують громадський порядок і спокій громадян. Ключовими ознаками об'єктивної сторони цього правопорушення є активні дії, які викликають обурення, порушують спокій або створюють загрозу безпеці в суспільстві. Тоді як нецензурна лайка, образи та удар по відношенню до потерпілої - порушило нормальне функціонування громадського порядку.
Враховуючи вищевикладене, на підставі всіх обставин, встановлених під час розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Дії ОСОБА_1 , є такими, що порушують громадський порядок, завдають шкоди спокою громадян і відповідають складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність відсутні, тому покарання йому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.
Щодо наявного в матеріалах справи пенсійного посвідчення ОСОБА_1 , з якого вбачається наявність в неї інвалідності, суд зазначає наступне. Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Відтак, з особи, що притягається до адміністративної відповідальності не підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 38, 221, 247, 256, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП та оштрафувати на 85 /вісімдесят п'ять/ гривень в дохід держави.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А.І. Ліуш