Справа № 517/555/25
Провадження № 3/517/364/2025
18 червня 2025 року с-ще Захарівка
Суддя Захарівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка Великомихайлівського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
установив
До Захарівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол складений поліцейським СРПП Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Якименком І.Ю.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення установлено, що 07 червня 2025 року о 21 год 18 хв по вулиці Тараса Шевченка в с. Козацьке Роздільнянського району Одеської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-21061», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного пристрою та проведення медичного огляду у лікарні ОСОБА_1 відмовився під запис на нагрудну відеокамеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, при обставинах вказаних в протоколі, визнав повністю та розкаявся.
Також, ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що права, передбачені ст. 268 КУпАП, йому зрозумілі, проводити технічну фіксацію судового засідання, ознайомлюватися з матеріалами справи, залучати до участі у справі захисника, перекладача, надавати докази, викликати свідків, він не бажає.
Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1 , його винність у вчиненні даного правопорушення підтверджується також матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 354728 від 07 червня 2025 року, з якого убачаються дані про його особу, дату, час, місце, обставини скоєного ним правопорушення, який підписаний останнім без будь-яких зауважень щодо його змісту. Також, згідно пояснень наданих ОСОБА_1 в протоколі, останній власноруч зазначив, що він з протоколом згоден (а.с. 1), копією постанови серії ЕНА № 4918666 від 07 червня 2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 121 КУпАП та ч. 2 ст. 126 КУпАП за те, що він 07 червня 2025 року о 21 год 18 хв по вулиці Тараса Шевченка в с. Козацьке Роздільнянського району Одеської області, керував автомобілем «ВАЗ-21061», державний номерний знак НОМЕР_2 , у якого в темну пору доби не працювали світлові прибори, при цьому не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом (категорії В). Своїми діями ОСОБА_1 порушив ПДР (а.с. 4), письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07 червня 2025 року, згідно яких вказано, що 07 червня 2025 року біля 20 год 00 хв він поїхав до с. Козацьке Роздільнянського району Одеської області, на кладовище провідати свого покійного батька. На кладовищі він вжив алкогольні напої. Після цього, повертаючись додому на автомобілі «ВАЗ-21061», державний номерний знак НОМЕР_2 , його зупинили працівники поліції та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або медичний огляд в лікарні, на що він відмовився. З протоколом згоден (а.с. 5); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують реакцію та швидкість реакції від 07 червня 2025 року, з якого убачається, що у результаті огляду працівниками поліції водія ОСОБА_1 , у останнього виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, та те, що останній не доставлявся до медичного закладу у зв'язку з відмовою водія від проходження медичного обстеження у медичному закладі (а.с. 6), з відеозапису з персонального нагрудного відеореєстратора NC-M6B працівників поліції, який містяться на DVD-R диску 4.7 GB убачається, що ОСОБА_1 під час керування автомобілем зупинений працівниками поліції. Причиною зупинки слугувало те, що ОСОБА_1 керував автомобілем, у якого в темну пору доби не працювали світлові прибори. При спілкуванні працівників поліції з ОСОБА_1 , у останнього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. На вказане ОСОБА_1 повідомив, що будучи на кладовищі він вжив алкогольні напої. Працівники поліції запропонували водію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, на що останній відмовився, оскільки не заперечував факт вживання алкогольних напоїв. Після цього, поліцейські повідомили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та роз'яснили йому права та обов'язки передбачені законодавством. Також, в подальшому працівники поліції ознайомили ОСОБА_1 із протоколом про адміністративне правопорушення, який останній підписав, без будь-яких зауважень (а.с. 8).
За змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, для фіксування факту відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння достатньо зафіксувати його відмову за допомогою технічного пристрою на який здійснюється безперервний відеозапис. При цьому закон передбачає необхідну присутність двох свідків у тому випадку, якщо не можливо застосувати технічні пристрої для здійснення такого виду відеозапису.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З досліджених в судовому засіданні доказів судом установлено, що водій ОСОБА_1 всупереч п. 2.5 ПДР не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів та отримана працівниками поліції від ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП з застосуванням технічних засобів відеозапису.
Згідно з п.2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, працівники поліції вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Вимога працівників поліції щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу та відеозаписом.
Факт відмови ОСОБА_1 пройти в установленому законом порядку огляд на стан сп'яніння підтверджується дослідженими судом доказами.
З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , своїми умисними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення ураховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, відношення до скоєного правопорушення, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним даного правопорушення, суд визнає його щире розкаяння. Обставини, що обтяжують його відповідальність судом не установлені.
Суд крім цього, ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема його рішення у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, де Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отож, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм держави Україна.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
При цьому слід зауважити, що альтернативи застосування іншого адміністративного стягнення санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає.
З довідки начальника ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Алексєєвича В.О. № 54112-2025 від 10 червня 2025 року убачається, що згідно облікових даних ОСОБА_1 посвідчення водія в підрозділах ТСЦ не отримував та протягом року останній до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 130 КУпАП не притягувався (а.с. 9).
Зі змісту абзацу 3 пункту 28 Постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вбачається, що суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа не має такого права.
Водночас, суд ураховує висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20 (провадження №51-944 кмо 23), згідно якого суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп'яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.
Ураховуючи зазначене, особі, яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення адміністративних правопорушень отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
На підставі викладеного, беручи до уваги правову позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 04 вересня 2023 року та ураховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення ОСОБА_1 , а також те, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і керування ним в стані алкогольного сп'яніння є небезпечним як для самого водія, так і для інших учасників дорожнього руху, суд, з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним, так і іншими особами нових правопорушень, дійшов до висновку про застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Отже, з ОСОБА_1 також потрібно стягнути судовий збір в сумі 605 грн 60 коп, сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Ураховуючи викладене та керуючись ст.ст. 23, 33-35, 130, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка Великомихайлівського району Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка Великомихайлівського району Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно із статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто 34000 гривень, що передбачено ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Захарівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.
Суддя