Справа № 523/8674/25
Провадження №2/523/4496/25
/заочне/
"17" червня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси, у складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.,
з участю секретаря - Березніченко В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 15 в м. Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Шинжирбаєва М.Т. звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 30.08.2024р. до 31.01.2025р. в загальному розмірі 10 431,02грн.
Заява мотивована тим, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20.05.2015р. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 були стягнути аліменти, щомісячно, у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно до повноліття дитини.
На підставі рішення, судом було видано виконавчий лист на підставі якого було відкрито виконавче провадження. Станом на 31.01.2025р. відповідач за період з 30.08.2024р. до 31.01.2025р. має заборгованість по сплаті аліментів на загальну суму 10 431,02грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам, складеного державним виконавцем. Зробивши розрахунок пені по аліментам за вказаний період у розмірі 21 741,01грн., позивач просить стягнути суму пені в розмірі 10 431,02грн., як 100% заборгованості по аліментам. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою судді від 21.05.2025р. було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась. В матеріалах справи наявна заява її представника - адвоката Шинжирбаєва М.Т. в якій він позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд провести розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився без поважних на те причин. Про час та місце розгляду належним чином направлялись повістки про виклик. Крім того, відповідача було сповіщено про час та місце розгляду справи СМС-повідомленням, направлене на наявний у справі номер мобільного телефону.
За письмовою згодою представника позивача, у зв'язку з неповажною неявкою відповідача та за відсутності відзиву на позовну заяву, справу розглянуто в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20.05.2015р. у справі № 523/3371/15 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 були стягнуті аліменти, щомісячно, у розмірі частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно до повноліття дитини.
На виконання вказаного судового рішення судом було видано виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанні у Пересипському відділі ДВС у м.Одесі (виконавче провадження № 47800906).
Як встановлено матеріалами справи, та іншого не спростовано відповідачем, заборгованість зі сплати аліментів за рішенням суду, за період визначений у позовній заяві з 30.08.2024р. до 31.01.2025р., у ОСОБА_2 виникла з його вини, а відтак позивач ОСОБА_1 має право на стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у відповідність до статті 196 СК України.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вважає, що за вказаний вище період відповідач має сплатити неустойку (пеню) за не сплату аліментів, розмір якої складає 21 741,01грн., розрахунок якої долучено до позовної заяви, втім просить стягнути пеню на рівні 100 відсотків заборгованості, тобто 10 431,02грн.
Водночас, перевіряючи надані розрахунки, зокрема розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, проведений державним виконавцем Пересипського відділу ДВС у м. Одесі у межах виконавчого провадження № 47800906, розмір заборгованості по аліментам у ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 , станом на 31.01.2025р., за період з 30.08.2024р. до 31.01.2025р. складає 11 961,64грн., а не в розмірі визначеного позивачем у позовній заяві 10 431,02грн.
Також суд не погоджується з розрахунком пені, наданого позивачем та вважає, що він має помилковість у визначених строках прострочення сплати аліментів, а як наслідок визначеної суми пені по аліментам.
Так, обчислюючи розмір неустойки (пені), суд виходить із розміру заборгованості по аліментам, який визначений державним виконавцем у розрахунку заборгованості, з якого убачається, що на протязі періоду виконання рішення суду у період з 30.08.2024р. до 31.01.2025р. ОСОБА_2 не здійснив постійної щомісячної оплати на погашення щомісячних платежів та заборгованості по аліментам. Такий розрахунок заборгованості по аліментам не спростований відповідачем.
Згідно розрахунку по аліментам, станом на 30.08.2024р., відповідач не сплатив аліменти в розмірі 3240,00грн. Прострочення тривало з 31.08.2024р. по 31.01.2025р., тобто 154 дня, що в грошовому еквіваленті, з урахуванням 1% пені, складає 4 989,60грн.
30.09.2024р. несплачено аліментів в розмірі 1760,00грн. З 30.09.2024р. по 31.01.2025р. порушення тривало 124 дні. Сума пені склала 2182,40грн.
30.10.2024р. несплачено аліментів в розмірі 2206,61грн. Порушення тривало 93 дня. Сума пені склала 2052,15грн.
30.11.2024р. несплачено 3224,41грн. Порушення тривало з 30.11.2024р. по 31.01.2025р., тобто 63 дня, що склало суму пені в розмірі 2031,38грн.
30.12.2024р. несплачено аліментів в розмірі 2564,01грн. Порушення тривало 32 дня, з 30.12.2024р. по 31.01.2025р. Сума пені склала 820,48грн.
Зважаючи на викладене, проводячи розрахунок пені по аліментам за формулою визначеною вище, суд дійшов висновку, що розмір пені за період з 31.08.2024р. по 31.01.2025р., складає 12 076,01грн., а з урахуванням положень ч.1 ст.196 СК України не може бути більшою 100 відсотків заборгованості, розмір якої складає 11 961,64грн.
Відтак, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що факт ухилення відповідача від виконання рішення суду щодо сплати аліментів на утримання дочки доведений з боку позивача допустимими та належними доказами, які в своїй сукупності є достатніми для висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) від суми несплачених аліментів за вказаний вище період в розмірі 10 431,02грн.
В зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20грн.
Керуючись ст.ст.12,13,76,141,200,206,259, 263-265,268,280-283 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів за період з 30.08.2024р. до 31.01.2025р. в розмірі 10431,02грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20грн.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , рнокпп: НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .
Заочне рішенням може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 17 червня 2025р.
Суддя