Справа № 522/13037/25
Провадження № 2/522/6391/25
про залишення позовної заяви без руху
16 червня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Абухін Р.Д., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ПП «Одеського коркового заводу» про стягнення остаточного розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за несвоєчасно виплачений остаточний розрахунок, компенсації інфляційних втрат за несвоєчасно виплачений остаточний розрахунок і трьох процентів річних від прострочення суми і моральної шкоди,
11.06.2025 року позивач звернувся з вищезгаданим позовом до суду.
Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (частини 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України)
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, вказані вимоги при зверненні до суду позивачем виконано не в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається - сумою, яка стягується.
Позивач звертається до суду із позовними вимогами про:
1.Стягнути з Приватного підприємства «Одеський корковий завод», код ЄДРГІОУ
37171037 на користь ОСОБА_1 заборгованість остаточного
розрахунку у загальній сумі 68306,23грн. (Шістдесят вісім тисяч триста шість
гривень 23 копійки).
2.Стягнути з Приватного підприємства «Одеський корковий завод», код ЄДРПОУ 37171037 на користь ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасно виплачений остаточний розрахунок у загальній сумі 34691,55 грн. (Тридцять чотири тисячі шістсот дев'яносто одна гривня 55 копійок);
3.Стягнути з Приватного підприємства «Одеський корковий завод», код ЄДРПОУ 37171037 на користь ОСОБА_1 компенсацію інфляційних втрат за несвоєчасно виплачений остаточний розрахунок у загальній сумі 43095,08 грн. (Сорок три тисячі дев'яносто п'ять гривен 08 копійок) та 3% річних від суми боргу за кожен день прострочки складає 8460,62 грн. (Вісім тисяч чотириста шістдесят гривень 62 копійки);
4.Стягнути з Приватного підприємства «Одеський корковий завод», код ЄДРПОУ 37171037 на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку у загальній сумі 1044157,66 грн (Один мільйон сорок чотири тисячі сто п'ятдесят сім гривень 66 копійок);
5.Стягнути з Приватного підприємства «Одеський корковий завод», код ЄДРПОУ 37171037 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у загальній сумі 38709,13 грн. (Тридцять вісім тисяч сімсот дев'ять гривен 13 копійок);
6.Усі судові витрати покласти на Відповідача.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору позивачі у справі про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Разом з тим, п. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вказівки на те, що від сплати судового збору під час розгляду справи звільняються позивачі у справах про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно до вимог ст. 2 Закону України «Про оплату праці», до структури заробітної плати входять: 1) Основна заробітна плата. Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 2) Додаткова заробітна плата. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 3) Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Крім того, на підставі статті 2 Закону України «Про оплату праці» структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII «Про державну статистику» та Закону України «Про оплату праці» з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
При цьому, відповідно до пп. 2.2.8 п. 2.2 вказаної Інструкції до складу фонду додаткової заробітної плати входять суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
Таким чином, за звернення до суду із позовною вимогою про компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат, компенсацію за невикористану відпустку, судовий збір сплаті позивачем не підлягає з урахуванням вищезазначеної пільги.
В силу ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач також звільнений і від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати.
При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.
Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою. Тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входять до структури заробітної плати, а тому за відповідну вимогу працівники-позивачі повинні сплачувати судовий збір у порядку, встановленому законом.
Такого висновку дійшла і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 р. у справі № 910/4518/16, у якій погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред'явлення яких до роботодавця працівники-позивачі були звільнені від сплати судового збору, а отже підлягають оплаті судовим збором.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Таким чином, суд приходить до висновку, що пільг щодо сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Законом України «Про судовий збір» не передбачено.
Доказів того, що позивач має інші пільги щодо сплати судового збору не надано.
Документів, які б надавали позивачу пільги щодо сплати судового збору згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір», матеріали позовної заяви не містять.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції № 3674-VI від 01.01.2022) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимоги 5 вимог майнового характеру в загальному розмірі 1932,62 гривень.
Сума судового збору підлягає сплаті за реквізитами для сплати судового збору:
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Приморський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа)
Допущені позивачем недоліки унеможливлюють відкриття провадження по справі.
Згідно ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.177,185, 260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ПП «Одеського коркового заводу» про стягнення остаточного розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації за несвоєчасно виплачений остаточний розрахунок, компенсації інфляційних втрат за несвоєчасно виплачений остаточний розрахунок і трьох процентів річних від прострочення суми і моральної шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном у 5 днів з моменту отримання копії ухвали суду. Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду доказу сплати судового збору у спосіб подання відповідної заяви та долучення оригіналу квитанції через канцелярію суду, або направити засобами поштового зв'язку протягом визначеного строку.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Р. Д. Абухін