Справа № 731/275/25
Провадження № 1-кп/731/34/25
18 червня 2025 року с-ще Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Варвинського районного суду Чернігівської області №1 матеріали кримінального провадження №12025270330000336 від 04 квітня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця смт Варва Варвинського району Чернігівської області, мешканця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з базовою середньою освітою, керівника вокального гуртка, розлученого, на утриманні неповнолітні діти не перебувають, що має статус УБД, у порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_5 , діючи умисно, реалізовуючи протиправні наміри, у порушення вимог п. п. 1,2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2471-XII від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини, й засоби вибуху: віднесені до, майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ №576 від 17 жовтня 1992 року, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року, на початку березня 2022 року в кінці вулиці Михайла Грушевського неподалік території подвір'я №68 в с. Леляки Прилуцького району, знайшов, тим самим незаконно придбав пластичну вибухову речовину, без передбаченого законом дозволу.
Продовжуючи свої дії, спрямовані на зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно переніс вибухову речовину в будинок за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та почав зберігати без передбаченого законом дозволу.
У подальшому, 09 квітня 2025 року у період часу з 08 год. 01 хв. по 09 год. 01 хв. в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції було вилучено речовину, яка відповідно до висновку експерта від 11 квітня 2025 року №KСЕ-19/125-25/5107 є пластичною вибуховою речовиною на основі гексогену, масою 308,3 г, що здатна до вибухового перетворення.
Вказаними умисними діями, що виразилися у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вибухової речовини, ОСОБА_6 порушив, вимоги п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року (у редакції від 12 квітня 2017 року), Постанови Верховної Ради України №2471-ХII від 17 червня 1992 року Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року (у редакції від 07 лютого 2018 року), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї пристроїв, вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених шумовитими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дій та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС №622 від 21 серпня 1998 року.
Своїми умисними діями, що виразилися у носінні, зберіганні та придбанні вибухової речовини без передбаченого законом дозволу ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності. Суду пояснив, що дійсно на початку березня 2022 року, перебуваючи поблизу подвір'я АДРЕСА_2 , він знайшов пластичну вибухову речовину, яку у подальшому переніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де і зберігав. В подальшому залишив місце проживання та приймав безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забув про цю знахідку. 09 квітня 2025 року під час проведення у його житловому будинку обшуку працівниками поліції було віднайдено та вилучену зазначену вибухову речовину. Наголосив, що сама вибухова речовина не могла зашкодити без детонатора, однак, він усвідомив суспільну небезпеку своїх дій та щиро розкаювався.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження, переконавшись при цьому, що вони правильно розуміють зміст усіх обставин, не виявивши сумніву у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснивши правові наслідки такого порядку розгляду справи, а саме те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які його характеризують.
За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена, а його дії, що виразилися у незаконному придбанні, носінні, зберіганні вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України, за що він і повинен нести кримінальну відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжує покарання обвинуваченому, судом не встановлені.
Також при визначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує висновок досудової доповіді, відповідно до якого, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі та становить середню небезпеку для суспільства.
При обранні виду та міри покарання, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; характеризуючі дані обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, учасника бойових дій, обтяжуючі обставини покарання відсутні, пом'якшуючі обставини покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, суд вважає за можливе призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України.
При цьому, враховуючи вище викладене, зокрема ступінь тяжкості кримінального правопорушення, характеризуючі дані обвинуваченого, позитивну соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, викладену у досудовій доповіді, суд доходить висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за доцільне застосувати до нього положення ст. 75, 76 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком, з покладенням відповідних обов'язків, визначених у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Шкода, завдана кримінальним правопорушенням, відсутня.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили суд не вбачає.
Витрати, пов'язані із залученням експерта, у кримінальному провадженні становлять - 7 131,20 грн, що підтверджується відповідними довідками, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Керуючись ст. 349, 368-371, 373-376, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.
Речові докази:
- демонтований патрон, одну гільзу, упаковані до спецпакету №2577074, та поміщені на зберігання до камери зберігання речових доказів Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області за квитанцією 25000615, після набрання вироком законної сили - знищити;
- вибухову пластичну речовину масою 308,3 г, упаковану у експертний пакет КСЕ-19/125-25/5107, передана на відповідальне зберігання до в/ч НОМЕР_2 за актом прийому-пердачі речових доказів від 30.04.2025, після набрання вироком законної сили - передати в розпорядження військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ).
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в загальній сумі 7 131 (сім тисяч сто тридцять одна) гривня 20 копійок.
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок суду може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1