Справа №766/7041/25
н/п 3/766/3283/25
18.06.2025 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Валігурська Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №1 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №691465 від 28.04.2025 ОСОБА_1 , будучи продавцем ФОП « ОСОБА_2 », 06.04.2025 близько 19:30 години за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », здійснював реалізацію алкогольного напою, а саме: пива «Закарпатське оригінальне», 4,1%, без ліцензії на вказаний вид діяльності.
Дії ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КУпАП як провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
У судові засідання, призначені на 15.05.2025, 05.06.2025 та 18.06.2025 ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення SMS-повідомлень, судової повістки на вказану в протоколі адресу проживання, а також розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
Вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Законодавством (КУпАП) встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №691465 від 28.04.2025 було складено у присутності ОСОБА_1 , отже йому було відомо про існування судового провадження відносно нього. Проте зловживаючи своїми правами ОСОБА_1 не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, у тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП особою, уповноваженою на складання протоколу, була обґрунтована наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №691465 від 28.04.2025, в якому викладено об'єктивну сторону правопорушення, допущеного ОСОБА_1 , а саме: здійснення господарської діяльності (торгівля алкоголем) без ліцензії, який містить відомості щодо вилученого алкоголю, а саме: вилучено одну металеву кегу з пивом в кількості 30 л;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких зазначав, що 06.04.2025 в кафе «Пиво-риба», за адресою: вул. Університетська, 106, м. Херсон, він, будучи продавцем ФОП « ОСОБА_3 », здійснював продаж пива «Закарпатське оригінальне» без ліцензії на продаж алкоголю;
- витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець;
- копією фотознімку з зображенням кегу.
Інших доказів матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 №222-VIII ліцензуванню підлягає серед іншого виробництво і торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним, зберігання пального, вирощування тютюну, ферментація тютюнової сировини, що ліцензуються відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності в тому числі і без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону отже можна зробити висновок, що суб'єктом відповідальності в даному випадку є саме суб'єкт господарювання, який не отримав ліцензію на провадження виду господарської діяльності, про що і мають свідчити відповідні матеріали про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 55 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV (далі - ГК України) суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ГК України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. Згідно ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Суб'єкти господарювання підлягають державній реєстрації відповідно до цього Кодексу та закону (ч. 2 ст. 19 Господарського кодексу України).
Оскільки диспозиція ч. 1 ст. 164 КУпАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності в тому числі і без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, суб'єктом відповідальності в даному випадку є саме суб'єкт господарювання, який не отримав ліцензію на провадження виду господарської діяльності, про що і мають свідчити відповідні матеріали про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене, суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП, може бути лише суб'єкт господарювання. Проте, матеріали справи не містять інформації про те, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрований, як суб'єкт господарської діяльності, тобто є фізичною-особою підприємцем.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок). За допомогою такої конструкції як склад адміністративного правопорушення є можливість отримати його загальну характеристику. Ознаками адміністративного правопорушення є: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Лише у разі наявності всіх складових адміністративного правопорушення можна стверджувати про наявність в діях особи складу того чи іншого адміністративного правопорушення.
Таким чином на стадії складання протоколу про адміністративне правопорушення, особою уповноваженою на складання такого протоколу з'ясуванню серед іншого підлягає в першу чергу питання чи є особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до відповідальності, суб'єктом даного правопорушення, оскільки в протилежному випадку притягнення останньої до адміністративної відповідальності не можливе.
Оскільки ж наявність складу та події будь-якого правопорушення, про що зазначалось вище, обумовлена такими обов'язковими складовими як суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона, можна зробити висновок, що за відсутності хоча б однієї зі складових, відсутній і склад адміністративного правопорушення.
У той же час як за змістом протоколу, так і за змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, суб'єктом господарювання є ОСОБА_2 , тоді як жодних доказів, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання до справи не долучено.
Зі змісту вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення фактично вбачається, що було виявлено правопорушення, однак, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, окрім «візуального спостереження» інспектора поліції, на основі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. Таке спостереження працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку (Постанова Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №338/1/17). Обґрунтування ж матеріалів справи про адміністративне правопорушення фактично лише показами (власним спостереженням) поліцейського ставить під сумнів його незацікавленість в результатах розгляду справи.
У свою чергу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Отже, в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 164 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 164, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вилучену відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №691465 від 28.04.2025одну металеву кегу з пивом в кількості 30 л - повернути ФОП « ОСОБА_2 ».
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: Людмила ВАЛІГУРСЬКА