Справа № 592/9813/25
Провадження № 2/592/2293/25
про залишення позовної заяви без руху
17 червня 2025 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Катрич О.М., розглянувши матеріали за позовною заявою представника Парієнко Олени Юріївни, яка діє в інтересах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Курський 119» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Представник ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Натомість, у позовній заяві представником зазначено учасників справи: заявник - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Курський 119», боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у зв'язку з чим, потрібно уточнити вказану позовну заяву.
Відповідно до ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представник ОСОБА_4 подала до суду клопотання про звільнення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Курський 119» від сплати судового збору, мотивуючи своє клопотання тим, що об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Приймаючи до уваги зазначене, суддя вважає, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Курський 119», як сторона у справі, має виконувати встановлений законодавством обов'язок сплати судового збору.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.29 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 р. роз'яснив, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору та його звільнення є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Разом з тим, відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не обов'язком.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Всупереч зазначеним вимогам, до клопотання про звільнення від судового збору не надано належних доказів, а саме документів про відсутність коштів на рахунку чи інший документ, який би свідчив про фінансовий стан ОСББ.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
З урахуванням викладеного, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання заяви складає 3028,00 грн.
Отже, з урахуванням вищезгаданих положень законодавства, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та надати суду підтвердження сплати судового збору або документи, які надають підстави для звільнення від сплати судового збору. Крім того, потрібно уточнити позовну заяву щодо зазначення сторін цивільного процесу.
Відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з наведеним, залишення позовної заяви без руху, відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий розгляд та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись ст.ст. 175, 185, 258-261 ЦПК України,-
Позовну заяву представника Парієнко Олени Юріївни, яка діє в інтересах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Проспект Курський 119» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути вказані недоліки протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали та роз'яснити, що в разі їх не усунення заява буде вважатись неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Катрич