Справа № 485/429/25
Провадження №2-п/485/12/25
Ухвала
про залишення заяви без розгляду
17 червня 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Яворського С.Й.,
розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" Журика А.Л. про перегляд заочного рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 01.04.2025 року у справі №485/429/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,
встановив:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" Журик А.Л. звернувся до Снігурівського районного суду Миколаївської області з заявою про перегляд заочного рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 01.04.2025 року у справі №485/429/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості.
Оглянувши заяву про перегляд заочного рішення та матеріали цивільної справи, суд встановив наступні обставини.
Заочним рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 01.04.2025 року у справі №485/429/25, вирішено: Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Розірвати договір оренди землі від 14 червня 2013 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз-Південь» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди №3500086 від 30 січня 2018 року), який був зареєстрований у ДРРП 11.12.2013 року (номер запису про інше речове право- 387983), щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4825783700:02:000:0097.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ: 41101589) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 35 789 (тридцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 40 коп., що складається з заборгованості за 2022 рік в сумі 11 730,4 грн., за 2023 рік в сумі 11 730,4 грн. та за 2024 рік в сумі 12 328.6 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ: 41101589, адреса місцезнаходження: Україна, 12402, Житомирська обл., Житомирський р-н, село Оліївка, вул. Звягельська, будинок 19А) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1837 (одна тисяча вісімсот тридцять сім грн.) 70 коп.
Врешті позову відмовлено.
В даному рішенні відповідачу роз'яснено порядок та строки подачі заяви про перегляд заочного рішення, а саме: що заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Дата складення повного судового рішення - 01.04.2025 року.
01.04.2025 року о 13:35:37 дане рішення суду доставлено до електронного кабінету відповідача, підтвердженням чого є довідка про доставку електронного документа (а.с.34).
02.06.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" Журик А.Л. звернувся до Снігурівського районного суду Миколаївської області з заявою про перегляд заочного рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 01.04.2025 року у справі №485/429/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості.
Ухвалою від 02.06.2025, заяву представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 01.04.2025 року у справі №485/429/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості - залишено без руху. Надано представнику відповідача строк в межах п'яти днів з дня вручення копії ухвали суду для усунення зазначених у ній недоліків. Роз'яснено відповідачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
05.06.2025 року о 20:55:28 ухвала суду доставлено до електронного кабінету відповідача, підтвердженням чого є довідка про доставку електронного документа (а.с.49).
10.06.2025 до суду через електронний суд подано заяву №05/30 з відповідними додатками, відповідно до якої, недоліки заяви про перегляд судового рішення, визначені в ухвалі від 02.06.2025, усунуто.
Встановивши відповідні обставини, приходжу до наступного висновку.
Так, відповідно до ч.2 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.ч.3,4 ст. 284 ЦПК України).
Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.
Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.
Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у ст. 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.
Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов'язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).
Частину 2 ст.126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК України під формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.
За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов'язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.
Отже, зміст статей 284, 286, 287 ЦПК України не дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях 126, 127 цього Кодексу.
У постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові
від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, навела такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127ЦПК України в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:
- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;
- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розглядуна підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.
Отже, відповідно до приписів статті 127 ЦПК України суд першої інстанції наділений повноваженнями залишити заяву про перегляд заочного рішення без розгляду з підстав пропуску відповідачем строку на звернення до суду та відсутності передумов для його поновлення судом. Водночас суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті. Правила частини третьої статті 287 ЦПК України щодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.
У пунктах 71, 76, 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 зазначено, що: «відсутність у главі 11 «Заочний розгляд справи» розділу III «Позовне провадження» ЦПК України прямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положень ЦПК України про наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.
Разом з тим, заява про перегляд заочного рішення подана після закінчення процесуального строку, визначеного ч.2 ст. 284 ЦПК України. (повний текст заочного рішення 01.04.2025, доставлено до електронного кабінету відповідача 01.04.2025 о 13:35:41, заяву про перегляд заочного рішення подано 03.06.2025).
Представник відповідача в заяві про перегляд заочного рішення просить поновити строк на подання заяви. Як на поважність причин пропуску подання заяви, представник відповідача зазначає:
-станом на даний час ТзОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" не відновило свою господарську діяльність після вторгнення рф, штат працівників відсутній, в тому числі відсутній юрист на підприємстві;
-наявність великої кількості судових справ за позовами фізичних осіб до ТзОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", були пропущені строки на подання відзиву у цій справі та відповідних доказів, які додаються до заяви про перегляд заочного рішення, а також пропущено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Крім цього, в заяві №05/30 від 10.06.2025 представник відповідача, як на поважність пропуску строку зазначає, що незважаючи на реєстрацію ТОВ "ЮТС-Агропродукт" у підсистемі "Електронний суд" та наявність офіційної електронної адреси, повідомлення про надходження ухвали та інших документів, сформованих в системі «Електронний суд», ухвали від 05.03.2025 про відкриття провадження у справі №485/429/25 не надійшло до розділу "Повідомлення" електронного кабінету ТОВ "ЮТС-Агропродукт" у підсистемі "Електронний суд". В підтвердження цього скрін-шот розділу "Повідомлення" додається до цієї заяви. Таким чином, ТОВ "ЮТС Агропродукт" було позбавлене можливості своєчасно дізнатися про ухвалу про відкриття провадження у справі № 485/429/25 та скористатись своїм правом на подання відзиву та приймати участь у судових засіданнях. Тобто, за твердженнями представника відповідача відбулось неналежне функціонування або збої в роботі підсистеми "Електронний суд", що призвели до неотримання учасником справи рішення.
Щодо надання оцінки, чи є вищезазначені підстави поважними, слід зазначити наступне.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявниху справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб'єктами правовідносин своїх прав та обов'язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов'язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.
Строк як відрізок часу обмежує дію суб'єктивних прав та обов'язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов'язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.
Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.
Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.
У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).
Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
У питаннях оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження як підстави для його поновлення суд враховує критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин; при цьому заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», пункт 109 ).
Усталеним у практиці ЄСПЛ є підхід щодо врахування таких обставин при оцінці поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийняті рішень про його поновлення: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі.
З огляду на сформовані критерії суд зазначає, що за обставинами цієї справи при вирішенні питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення підлягає оцінці, зокрема, процесуальна поведінка відповідача під час розгляду справи в суді, а також її дії після отримання інформації про постановлене рішення.
Щодо підстав зазначених в заяві №05/30 від 10.06.2025, тобто неналежному функціонуванні або збої в роботі підсистеми "Електронний суд", що призвели до неотримання учасником справи рішення та ухвали про відкриття провадження, слід зазначити що представником відповідача не долучено жодних доказів, які б підтвердили факт неналежного функціонування або збоїв в роботі підсистеми "Електронний суд" в дні коли доставлялись документи до електронного кабінету відповідача. Долучений до заяви скрін-шот розділу «Повідомлення» не може бути належним доказом, оскільки формування такого документу залежить від дій користувача кабінету та не несе жодної смислової інформації. Крім цього, таке спростовується довідками про доставлення електронного документу (а.с.23, 27, 34).
Більше того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що труднощі в організації належного виконання цивільних обов'язків відповідачем не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення в межах встановленого законодавством строку. Таким чином, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних відповідача є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
А відтак суд приходить до висновку, що заявлені представником відповідача підстави для поновлення строку є необґрунтованим та безпідставним. А тому таке, на думку суду, до задоволення не підлягають.
Враховуючи вищенаведене, те, що представником відповідача заяву про перегляд заочного рішення подано з пропуском процесуального строку, встановленого законом та судом не встановлено поважності пропуску такого, вважаю за необхідне заяву про перегляд заочного рішення залишити без розгляду.
Керуючись статтями 13, 51, 126, 127, 284,286,287 ЦПК України,
постановив:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" Журика А.Л. про перегляд заочного рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 01.04.2025 року у справі №485/429/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості, залишити без розгляду.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 17.06.2025.
Суддя С.Й. Яворський