справа № 489/5995/23
провадження №2/489/73/25
про залишення позовної заяви без розгляду
18 червня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
за участю секретаря судового засідання Воробйова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Чорна Людмила Сергіївна про визнання заповіту недійсним,
встановив:
У жовтні 2023 року позивач, через свого представника - адвоката Лєбєдєв А.С., звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним ОСОБА_3 , що посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Чорною Л.С. 06.03.2023 за реєстровим номером 447, 448, 449.
Ухвалою Ленінського (на теперішній час- Інгульський) районного суду міста Миколаєва від 09.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 04.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання призначене на 18.06.2025 позивач повторно не з'явилася, причини неявки суду не повідомила та заяви про розгляд справи за її відсутності не надала. Направлена на адресу її реєстрації та адресу для листування судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Крім того, представник позивача був обізнаний про розгляд справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи його заявами про відкладення судових засідань, які були подані на стадії підготовчого провадження.
Відповідач 18.06.2025 надала до суду заяву в якій просила розгляд справи провести за її відсутності та у разі повторної неявки позивача, позовну заяву залишити без розгляду.
Третя особа свого представника у судове засідання не направила, причини його неявки не повідомила.
Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За положеннями частин дев'ятої та п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення судового рішення є дата його складання.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Частиною третьою статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи у судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
За змістом положень частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Отже, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 в справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07.12.2020 в справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20.01.2021 в справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 22.03.2021 у справі № 757/43966/16-ц (провадження № 61-19254св19), від 28.03.2023 в справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21).
У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, підсумовуючи викладене, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду в разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19.04.2023 у справі № 569/17182/21 (провадження 61-12419св22).
Згідно матеріалів справи, після закриття підготовчого провадження, позивач була двічі належним чином повідомлена про розгляд справи. Проте в призначені на 23.04.2025 та 18.06.2025 судові засідання не з'явилася. Також, не з'явився представник позивача, яким було подано позов та який був обізнаний про судовий розгляд, що підтверджується його неодноразовими заявами про відкладення судового засідання, поданими на стадії підготовчого провадження.
Заява про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходила.
Враховуючи наведене та відсутність заяви позивача про розгляд справи за її відсутності, а також повторну неявку позивача в судове засідання після закриття підготовчого провадження, суд вважає наявними підстави для залишення позову без розгляду з підстав пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Керуючись статтями 255, 257, 260 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Чорна Людмила Сергіївна про визнання заповіту недійсним, залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 18.06.2025.
Суддя І.В.Коваленко