Справа № 606/224/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/145/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
17 червня 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю - прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 травня 2025 року,-
Вказаною ухвалою слідчого судді у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_8 про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відмовлено. Клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 задоволено. Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави до 11 липня 2025 року включно. Тримання під вартою здійснювати в Чортківській установі виконання покарань № 26.
Задовольняючи клопотання старшого слідчого слідчий суддя виходив з того, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, вони вказують на те, що слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду необхідність обмеження права підозрюваного ОСОБА_7 на свободу. За встановлених обставин слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 травня 2025 року скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою обравши запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Також просить дослідити: протокол проведення слідчого експерименту від 11.02.2025 р., довідку про результати опитування з використанням поліграфа від 07.02.2025 року за участю ОСОБА_10 та довідку про результати опитування з використанням поліграфа від 07.02.2025 року за участю ОСОБА_7 , протокол огляду місця події від 06.02.2025 року та висновок експерта №95.
Свої вимоги мотивує тим, що дана ухвала є необґрунтованою, а підстави для обрання запобіжного заходу судом вивчено не в повному обсязі, судом при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу покладені докази, які є суперечливими.
Також звертає увагу на те, що 06.02.2025 року ОСОБА_7 не було повідомлено про підозру, і в порядку ст.208 КПК України його не було затримано. Однак, 28.05.2025 року йому було повідомлено про підозру за ч.2 ст.121 КК України.
Також вказує, що їй при врученні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 28 травня 2025 року було надано додатки у розмірі 176 аркушів. Однак, усі ці додатки містили докази, які були ще зібрані в період часу з 06.02.2025 по 11.02.2025. Тобто у період коли було вчинено злочин і коли ОСОБА_7 та ОСОБА_10 утримували працівники поліції для проведення слідчих дій і в подальшому ОСОБА_10 затримали, а мого підзахисного випустили. З того моменту він вільно пересувався, мав доступ до місця скоєння злочину і спілкування зі свідками. Проте жодних підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу чи наявність ризиків про які вказано у клопотання у сторони обвинувачення не було. Окрім того в додатках до клопотання не надано додаткових доказів, які з'явилися зараз і почали свідчити про обґрунтовану підозру, чи доказів того, що підозрюваний вчиняв заходи впливу на свідків, чи намагався переховуватися від слідства, покинути місце проживання чи інше. Він майже 4 місяці спілкувався із сусідами. Скарг від свідків по кримінальному провадженню стосовно нього не надходили.
Адвокат зазначає, що згідно довідки про результати опитування з використанням поліграфа підозрюваного ОСОБА_10 від 07.02.2025 року та протоколу проведення слідчого експерименту від 11.02.2025 року проведено лише за участю підозрюваного ОСОБА_10 . У даній довідці вказано, що ОСОБА_10 у своїх відповідях на значущі запитання був не щирий, що свідчить про обман щодо непричетності до нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому. І після того був проведений слідчий експеримент, де ОСОБА_11 розповідає про обставини вчинення злочину уже спільно із ОСОБА_7 вказуючи усе те, що поліграфом було визнано неправдою. Окрім того відомості, які наявні в слідчому експерименті є непослідовними, суперечливими і такими, які не містять розкриття подій злочину. Підозрюваний ОСОБА_10 плутається в показаннях, постійно змінює інформацію про події злочину і кожного разу при зміні показань вказує на те, що це не він вчиняв дії щодо потерпілого, а ОСОБА_7 .
Також вказує на те, що він має міцні соціальні зв'язки, місце проживання, є пенсіонером, якому 69 років, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання. Свідки, які були допитані стороною обвинувачення повідомили, що ОСОБА_7 характеризується позитивно, не конфліктний, і не вказали на те, що у них із потерпілим були сутички чи конфлікти і взагалі якісь мотиви на вчинення злочину.
Щодо ризиків переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, знищення, спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин справи, звертає увагу, що вони у клопотанні та в ухвалі суду просто перераховуються і роз'яснюється їх значення, не має конкретизації вказаних ризиків безпосередньо до підозрюваного.
Також звертає увагу на те, що повідомлення про підозру від 28.05.2025 року, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджено прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону. Відповідно до наказу Генерального прокурора №130 від 17.05.2023 та №75 від 17.03.2023 організація та здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, досудове розслідування в яких проводиться слідчими та дізнавачами органів досудового розслідування (крім детективів Національного антикорупційного бюро України) здійснюється Спеціалізованими прокуратурами у сфері оборони щодо військовослужбовців або якщо хоча б один із співучасників кримінального правопорушення є вищезазначеним суб'єктом, однак ОСОБА_7 не є військовослужбовцем. А тому вважає, що повідомлення про підозру підписано неналежною особою.
Вважає, що судом першої інстанції не було враховано практику ЄСПЛ.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та просить залишити її без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно оскарженої ухвали, слідчий суддя визнав установленим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Так, з клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу та пред'явленої ОСОБА_7 підозри вбачається, що 05.02.2025 в вечірню пору доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, не скоріше 18 год 00 хв.), ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_12 перебували у приміщенні літньої кухні, що розташована на господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , де розпивали алкогольні напої, в той час на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із ОСОБА_12 , у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на умисне нанесення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень.
Під час перебування в літній кухні, за вищевказаною адресою, між ОСОБА_12 та ОСОБА_7 відбулась бійка, в ході якої ОСОБА_7 наніс удари руками по тілу та голові ОСОБА_12 .
Після даного конфлікту ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 вийшли із приміщення літньої кухні, під час чого ОСОБА_12 втратив рівновагу та з висоти власного росту впав на землю на праву частину тіла. В цей момент у ОСОБА_10 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне нанесення тілесних ушкоджень, 05.02.2025 у вечірню пору доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_7 діючи спільно із ОСОБА_10 , на подвір'ї домогосподарства поблизу літньої кухні, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно розпивали алкогольні напої, діючи з прямим умислом, цілеспрямовано і рішуче, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, знаючи про те, що здоров'я та життя будь - якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально карним, проте нехтуючи цим, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, спільно нанесли численні умисні удари дерев'яними палицями по голові та тілу ОСОБА_12 .
Своїми умисними діями ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_10 спричинили ОСОБА_12 тілесні ушкодження, у вигляді:
- травм голови: закритої черепно-мозкової травми із крововиливами у сіру речовину головного мозку та під його м'яку оболонку; садно, одинадцять ран та три крововиливи м?яких тканин волосистої частини голови; рану правої надбрівної ділянки; синця два садна верхньої повіки та крововилив у білкову оболонку правого ока; синця спини носа; синця та крововилива у білкову оболонку лівого ока; садно лівої підочної ділянки; поширений синець лівої лобно-скроневої ділянки; поширеного синця та чотири садна ділянки лівої вушної раковини; крововилив у слизову оболонку правої половини верхньої губи;
- травм шиї: - три садна правої бокової поверхні;
- травм тулуба: - поширений синець та крововилив у підлеглі тканини лівої половини задньої поверхні грудей; три поширені синці лівої бокової поверхні грудей; синець лівої половини передньої черевної стінки; садно ділянки правої здухвинної ділянки;
- травм правої верхньої кінцівки: поширений синець плеча з масивним крововиливом у м?які тканини; три синці передпліччя; поширений синець тильної поверхні кисті;
- травм лівої верхньої кінцівки: - поширений синець плеча, передпліччя та кисті, з масивним крововиливом у м?які тканини; садно передпліччя;
Смерть ОСОБА_12 настала внаслідок масивної травми тіла, у вигляді множинних ушкоджень (ран, поширених синців) та крововиливів у м?які тканини тіла (з розміченням підшкірно-жирової клітковини, просякання її і міжфасціальних проміжків кров'ю, утворення кишень виповнених кров?ю), зовнішньої та внутрішньо-тканинної кровотечі, масивної крововтрати котра і слугувала безпосередньою причиною смерті потерпілого.
За наведених обставин, 28.05.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри є правильними, оскільки вони підтверджуються обставинами, які встановлені слідчим суддею на підставі досліджених ним матеріалів провадження, зокрема: протоколі огляду місця події від 06.02.2025 року; висновку експерта № 63 за результатами проведеної судової медичної експертизи трупа ОСОБА_12 ; відомостях та показаннях, які були встановлені під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_10 , в ході проведення якого останній показав та розказав про механізм спричинення ним та ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_12 ; висновку експерта № 132/63 за результатами проведення судової медичної експертизи; висновку експерта № 75, згідно якого на одязі ОСОБА_7 , а саме на светрі синього кольору та на штанах виявлено множинні бризки та помарки бурого кольору, які можуть належать крові ОСОБА_12 ; висновку експерта №95, згідно якого при судово медичній експертизі ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження; протоколах допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 .
Доводи захисника в ході апеляційного розгляду про недоведеність винуватості підозрюваного не є підставою для скасування оскарженої ухвали, оскільки наведені в клопотанні слідчого і в ухвалі слідчого судді обставини є достатніми для того щоби вони могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний може бути причетним до вчинення інкримінованого йому злочину. Натомість питання доведеності складу злочину має вирішуватися судом при розгляді обвинувачення по суті. На даний час здійснюється досудове розслідування, в ході якого мають бути проведені всі слідчі дії необхідні для з'ясування конкретних обставин вчинення злочинів.
З урахуванням наведеного, оцінюючи вказані в оскарженій ухвалі висновки колегія суддів вважає, що додані до клопотання слідчого матеріали містять достатні відомості, які дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Також, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що враховуючи тяжкість та характер інкримінованих злочинів, які вчинено за попередньою змовою групою осіб і за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а також того, що на даний час проведені не всі необхідні слідчі (розшукові) дії в межах даного кримінального провадження, є ризик того, що підозрюваний може може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), зокрема, на односельчан, чинити на них відповідний тиск, шляхом погрози та вмовляння схиляти їх до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування.
Отже, в цій частині висновки про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу є правильними, зроблені з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу у відповідності до вимог ст.177 КПК України, і обставин, передбачених ст.178 КПК України, та з дотриманням інших вимог КПК України щодо забезпечення дієвості та ефективності кримінального провадження.
Разом з тим, висновки слідчого судді про наявність ризику переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності та ризику приховування чи спотворення речей, які мають значення для досудового розслідування спростовуються встановленими в ході апеляційного розгляду обставинами.
Так, з доданих до клопотання слідчого матеріалів видно, що подія злочину відбулась 05 лютого 2025 року на подвір'ї домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . З протоколу огляду місця події вбачається, що в ході цієї слідчої дії було вилучено всю виявлену слідову інформацію і після цієї події ОСОБА_7 продовжував постійно проживати за вказаною адресою про що органу досудового розслідування було відомо. За таких обставин, доводи слідчого про те, що ризик знищення доказів на місці події існує саме після пред'явлення ОСОБА_7 підозри 28 травня 2025 року є необґрунтованим.
Також, в клопотанні слідчого не наведено відомостей про те, що ОСОБА_7 як свідок не з'являвся на виклики органу досудового розслідування. Згідно наданих в ході апеляційного розгляду пояснень прокурора йому також не відомі випадки неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_7 і додані стороною обвинувачення докази до клопотання не містять таких відомостей чи про інші обставини, які би давали підстави для висновку, що ОСОБА_7 в період з лютого по травень 2025 року перебуваючи на волі вживав заходів для переховування від органу досудового розслідування та суду чи ігнорував їх виклики.
Таким чином, погоджуючись з клопотанням слідчого і доводами прокурора про необхідність застосування запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, поза увагою слідчого судді залишились обґрунтовані доводи сторони захисту, що наявним ризикам може запобігти застосування більш м'якого запобіжного заходу.
За змістом ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри та відповідних ризиків, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам, то слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до переконання про обґрунтованість доводів апеляційної скарги захисника в частині того, що з урахуванням даних про особу підозрюваного, який є пенсіонером (69 років) і раніше не судимий, його тримання під вартою є необґрунтованим і буде суперечити вимогам закону. Разом з тим, на переконання колегії суддів лише застосування домашнього арешту цілодобово зможе належним чином запобігти наявному в даному випадку ризику, що передбачений ст.177 КПК України, і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки перебуваючи по місцю реєстрації проживання цілодобово із електронним засобом контрою місця перебування підозрюваний не зможе незаконно впливати на інших учасників цього кримінального провадження.
Згідно оскарженої ухвали під час розгляду клопотання слідчим суддею було встановлено, що підозрюваний зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Беручи до уваги всі вказані обставини у їх сукупності, колегія суддів вважає за можливе у даному випадку частково задовольнити апеляційну скаргу захисника і застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за зареєстрованим місцем постійного проживання підозрюваного.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 29 травня 2025 року відносно ОСОБА_7 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Покласти на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;
не залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово;
у разі зміни місця проживання повідомляти про це слідчого, прокурора і суд;
не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого чи суду;
утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні;
носити електронний засіб контролю.
Встановити строк дії цієї ухвали до 11 липня 2025 року включно.
Ухвалу передати на виконання слідчому для організації виконання домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та процесуального прокурора.
Ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді