Справа № 462/3318/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/359/25 Доповідач: ОСОБА_2
09 червня 2025 року у м. Львові.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду
під головуванням судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 на вирок Залізничного районного суду м.Львова від 23 січня 2024 року щодо ОСОБА_6 ,
з участю: прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
потерпілої ОСОБА_10 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
Вироком Залізничного районного суду м.Львова від 23 січня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ст.75 КК України, звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
На підставі ст.76 КК України, покладено на ОСОБА_6 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 22 523 гривень 53 копійки матеріальної шкоди, 30 000 гривень моральної шкоди, 10 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього - 62 523 гривні 53 копійки. У решті позовних вимог відмовлено.
Згідно оскаржуваного вироку суду, ОСОБА_6 близько 14.30 годин 7 березня 2022 року по вул. Виговського, 55 у м. Львові умисно заподіяв потерпілій ОСОБА_11 тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вчинене за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 близько 14.30 годин 7 березня 2022 року, перебуваючи у комірці загального користування, що на 4-му поверсі будинку №55 по вул. Виговського у м. Львові, маючи умисел на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій, на ґрунті раптово виниклого конфлікту із потерпілою ОСОБА_10 , наніс останній 4 удари по тілу, штовхаючи її руками в ділянку грудної клітки і рук, та схопивши дерев'яний стілець, тримаючи його обома руками, наніс ОСОБА_10 декілька ударів в ділянку лівого та правого передпліччя, внаслідок чого заподіяв потерпілій ОСОБА_10 наступні тілесні ушкодження: перелом інших частин кісток передпліччя, закритий відламковий перелом середньої третини лівої ліктьової кістки із зміщенням відламків, скарифіковані садна середньої третини правого передпліччя, забійні садна середньої третини лівого передпліччя, забійне садно правого плеча, забійне садно ділянки грудини, перелом ліктьової кістки, що відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров'я.
На даний вирок суду обвинувачений ОСОБА_6 та представник потерпілої - адвокат ОСОБА_7 подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок скасувати та постановити ухвалу про закриття кримінального провадження щодо нього на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 122 КК України. Цивільний позов потерпілої просить залишити без розгляду.
В апеляційній скарзі представник потерпілої адвоката ОСОБА_7 просить оскаржуваний вирок у частині цивільного позову змінити та повністю задоволити цивільний позов потерпілої.
Крім цього, представник потерпілої подав заперечення на апеляційну скаргу обвинуваченого.
До початку апеляційного розгляду потерпіла ОСОБА_10 подала заяву, у якій просить кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК України закрити у зв'язку із відмовою від обвинувачення.
Дану заяву потерпіла та її представник підтримали у судовому засіданні та просили таку задоволити.
Прокурор та захисник підтримали подану потерпілою заяву, та, з урахуванням позиції потерпілої, погодились із закриттям кримінального провадження щодо ОСОБА_6 ..
Заслухавши доповідача, пояснення присутніх учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши подану потерпілою заяву, колегія суддів приходить до наступних висновків.
За приписами ч.4 ст.26 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення розпочинається лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч.1 ст.477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого, зокрема щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження без обтяжуючих обставин).
Згідно п.7 ч.1 ст.284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством.
Оскаржуваним вироком ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження без обтяжуючих обставин), яке не пов'язане з домашнім насильством, дане кримінальне провадження відповідно до ч.1 ст.477 КПК України належить до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого та закривається у разі відмови потерпілого від обвинувачення на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України.
У судовому засіданні апеляційного суду потерпіла ОСОБА_10 ствердила про свою відмову від обвинувачення ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, подавши відповідну заяву про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за ч.1 ст.122 КК України з наведених підстав.
Відповідно до ст.417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Ураховуючи наведене, за наявності правових підстав вирок Залізничного районного суду м.Львова від 23 січня 2024 року щодо ОСОБА_6 слід скасувати, а кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч.1 ст.122 КК України слід закрити у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України.
Керуючись ст.ст.284, 376, 405, 417, 419 КПК України, колегія суддів
Прийняти відмову потерпілої ОСОБА_10 від обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.122 КК України у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Вирок Залізничного районного суду м.Львова від 23 січня 2024 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12022141390000206 від 16.03.2022 року, по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч.1 ст.122 КК України закрити у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення на підставі п.7 ч.1 ст.284 КПК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді: