604/631/25
3/604/301/25
17 червня 2025 року сел. Підволочиськ
Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сіянко В.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП №5 (смт Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює,
за ст.173-4 ч.3 КУпАП, -
У період часу з вересня 2022 по 20.05.2025 років в с. Кошляки Скориківської ТГ учениця 4 класу Кошляківської початкової школи малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинила булінг - діяння, які полягають у систематичному вчиненні психологічного насильства, яке виражалося у висловлюванні образ, в тому числі нецензурною лайкою, приниженні, насмішках, а також примушуванні інших учнів не спілкуватися із ученицею цієї ж школи ОСОБА_3 , 2015 року народження. Внаслідок вказаних дій могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю учениці 3-го класу ОСОБА_3 . Враховуючи, що ОСОБА_2 не досягла віку, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність, протокол складено відносно її матері.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 173-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що зі слів її доньки ОСОБА_3 сама провокує її, але та на провокації не піддається, нікого не ображала та не сміялася із Соломії. Обвинувачення є надуманим.
Допитана в судовому засіданні законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_3 - її матір ОСОБА_4 пояснила, що зі слів її доньки відомо, що учениці паралельного класу ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на протязі трьох років знущаються із її дитини, ображають її образливими та нецензурними словами, в тому числі з приводу її тілобудови, ігнорять її, внаслідок чого дитина не бажає відвідувати школу, гуртки, музичну школу. В добровільному порядку ОСОБА_1 припинити протиправну поведінку своєї доньки не бажає, внаслідок чого вона була змушена звернутисмя до керівництва школи з приводу розслідування випадків булінгу по відношенню до її дитини.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що є класним керівником спареного 1, 3 класу Кошляківської початкової школи, в якому навчається потерпіла. На протязі 2022-2025 років ані ОСОБА_3 ані ОСОБА_2 чи ОСОБА_7 до неї не зверталися з приводу якихось конфліктів між собою. Дані учениці періодично між собою не дружили з різних причин, не пов'язаних з булінгом. Випадок з падінням зі сходів ОСОБА_3 , який стався у школі у 2022 році носив характер випадковості, а не умисних дій. Скарги матері ОСОБА_3 вона розбирала, їх підтверджень не знаходила, але профілактичні бесіди з дітьми щодо недопущення випадків булінгу проводила. За письмовою заявою ОСОБА_4 вони провели засідання комісії, але випадку булінгу комісія не зафіксувала.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що є класним керівником спареного 2, 4 класу Кошляківської початкової школи, в якому навчається ОСОБА_7 та ОСОБА_2 . На протязі 2022-2025 років ані ОСОБА_3 ані ОСОБА_2 чи ОСОБА_7 до неї не зверталися з приводу якихось конфліктів між собою. Дані учениці періодично між собою не дружили з різних причин, не пов'язаних з булінгом. Випадок з падінням зі сходів ОСОБА_3 , який стався у школі у 2022 році носив характер випадковості, а не умисних дій. Скарги матері ОСОБА_3 вона розбирала, їх підтверджень не знаходила, але профілактичні бесіди з дітьми щодо недопущення випадків булінгу проводила. За письмовою заявою ОСОБА_4 вони провели засідання комісії, але випадку булінгу комісія не зафіксувала.
Дослідивши матеріали справи, допитавши свідків та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч.3 ст.173-4 КУпАП встановлена відповідальність батьків дитини за булінг (цькування). Вказаною статтею, передбачено, що особа притягується до адміністративної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років за цькування, тобто булінг, а саме, діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Існують різні підходи до визначення поняття «булінг», зокрема, визначають булінг як довготривалий процес усвідомленого жорстокого поводження, фізичного або психічного, з боку індивіда або групи по відношенню до іншого індивіда, який не здатен себе захистити в даній ситуації, або умисну, систематично повторювану та агресивну поведінку, що включає нерівність соціальної влади або фізичної сили, або як соціальну систему, яка включає переслідувача, жертву, а також сторонніх спостерігачів. Основною характеристикою булінгу є емоційне приниження, образа почуттів людини, висловлювання принизливих оцінок щодо іншої людини, що призводить до виключення її з групи. Ознаки боулінгу, зокрема, це) емоційне приниження, що включає вербальні і невербальні способи вираження; продовження емоційно образливої і принизливої поведінки впродовж тривалого періоду; непривітна і недовірлива поведінка; втручання у приватне життя людини; погіршення психологічного і фізичного стану людини, на яку спрямована агресія; намір завдати шкоду іншій людині, що дозволяє чи сприяє, щоб ця людина пережила травмуючі події, та інше. Всі дії, які утворюють булінг, попри їх різноманіття, мають спільні риси: 1) дисбаланс влади, тобто кривдник та жертва обов'язково різні за соціальним статусом, фізичною чи психологічною адаптованістю до середовища, тощо; 2) намір нашкодити, тобто кривдник навмисно викликає емоційний або фізичний біль у потерпілого, насолоджується спостерігаючи; 3) погроза подальшої агресії, тобто кривдник і жертва розуміють, що це не перший і не останній випадок знущання. Тобто, істотними ознаками боулінгу є системність такого цькування та чітке розмежування ролей.
Відповідно до п. 3-1 ст.1 Закону України «Про освіту» типовими ознаками булінгу (цькування) є систематичність (повторюваність) діяння. При цьому кривдником має бути саме учасник/учасники освітнього процесу. Булінг (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого (п. 3-1 ч.1 ст.3 цього закону), а також зазначені типові ознаки булінгу, а саме, систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності), а також дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, доведена матеріалами справи, зокрема даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 733744 від 21.05.2025; протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.05.2025 ОСОБА_4 ; зверненням педагогічного працівника ОСОБА_9 щодо надходження заяви ОСОБА_4 , матері учениці 3 класу про систематичне цькування її доньки ОСОБА_3 ; вмістом dvd-диску, на якому зафіксовані неодноразові відеозвернення ОСОБА_2 до ОСОБА_3 образливого характеру.
Вказані докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому судом приймаються до уваги. На думку суду, такі докази підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
Також суд не залишає поза увагою той факт, що з матеріалів справи вбачається, що образи, психологічний тиск, який вчинявся з боку ОСОБА_2 , здійснювався в присутності інших осіб (спостерігачів), що безумовно могло призвести до публічного приниження потерпілої ОСОБА_3 та самоутвердження ОСОБА_2 серед своїх однолітків, що є безпосередніми ознаками цькування (булінгу).
При ухваленні судового рішення суд відкидає як доказ показання свідків ОСОБА_10 (бабусі ОСОБА_3 ) та ОСОБА_11 (тітки ОСОБА_3 ), як такі, що не мають значення для справи, оскільки всі ообставини їм відомі зі слів ОСОБА_3 (показання з чужих слів). При цьому допитувати в судовому засіданні ОСОБА_3 для підтвердження таких показань її матір категорично відмовилася.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суддею враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При накладенні стягнення обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність правопорушниці не встановлено.
Таким чином, аналізуючи досліджені докази та оцінюючи встановлені обставини в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, оскільки її малолітня донька ОСОБА_2 , вчинила дії, передбачені частиною першою цієї статті - булінг (цькування), які полягали у психологічному насильстві щодо малолітньої особи, внаслідок чого могла бути і була заподіяна шкода психічному здоров'ю потерпілої, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції частини 3 статті 173-4 КУпАП, у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 173-4, 283, 284 КУпАП,
Притягнути до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-4 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 17 червня 2020 року орган, що видав 6123, запис в державному демографічному реєстрі № 19960216-08628), наклавши на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 17 червня 2020 року орган, що видав 6123, запис в державному демографічному реєстрі № 19960216-08628) судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.М. Сіянко