Справа № 462/4041/25
провадження 1-кс/462/1043/25
12 червня 2025 року Слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в приміщенні суду клопотання прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_3 про арешт майна,
Прокурор звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 (РНОНМ:2792459646060), що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 шляхом заборони її відчуження.
Свої вимоги мотивує тим, що слідчим відділом ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141390000547 від 08.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.358 КК України.
07.05.2025 року у ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області надійшла заява ВГО «Народний антикорупційний нагляд» про те, що невстановлені особи внесли неправдиві відомості щодо реєстрації права власності на помешкання АДРЕСА_1 .
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 08.01.2018 власниця помешкання АДРЕСА_1 ОСОБА_5 - померла. В подальшому приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_6 відкрито спадкову справу, заявником на спадщину є ОСОБА_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . В заяві приватному нотаріусу ОСОБА_7 повідомив, що є спадкоємцем першого ступеню, оскільки спільно проживав із померлою ОСОБА_5 - без реєстрації шлюбу.
В подальшому, ОСОБА_7 звернувся із заявою до Жовківського районного суду Львівської про визнання факту спільного проживання із покійною ОСОБА_5 (справа № 444/1809/23).
03.07.2023 року суддею Жовківського районного суду Львівської області ОСОБА_8 позовну заяву задоволено. Докази які були надані позивачем: покази свідків та платіжні документи.
06.09.2023 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, де спадкоємцем майна ( вищевказаної квартири АДРЕСА_3 ) ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі вказаного свідоцтва, 06.09.2023 року приватний нотаріус ОСОБА_6 вносить відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, де ОСОБА_7 успадковує вказану квартиру АДРЕСА_1 .
23.11.2023 року, вказана квартира АДРЕСА_3 була продана ОСОБА_4 , договір купівлі-продажу посвідчував приватний нотаріус ОСОБА_9 .
03.02.2025 року до ВГО «Народний антикорупційний нагляд» звернувся внук померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_10 , який проживає у США та який повідомив що вищевказаною квартирою АДРЕСА_3 - заволоділи невідомі особи, що з його бабцею ОСОБА_7 ніколи не проживав та спільного побуту не мав.
11.06.2025 року приміщення квартири АДРЕСА_1 , визнано в якості речового доказу у кримінальному провадженні №12025141390000547 від 08.05.2025 року.
Необхідність накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 виникла також потребами забезпечення проведення досудового розслідування з метою повного, всебічного та неупередженого дослідження всіх обставин справи, унеможливленням подальшого відчуження такого майна третім особам, його переобладнання чи знищення, а також захисту прав потерпілого.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Речовими доказами відповідно до ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Квартира АДРЕСА_1 є безпосереднім об'єктом кримінально протиправних дій, оскільки саме з метою отримання права на таке майно існують обґрунтовані підстави вважати, що невстановленими особами були внесені неправдиві відомості щодо реєстрації права власності. В зв'язку з наведеним, просить клопотання задовольнити.
Слідчий суддя ухвалив розглядати клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України без повідомлення власника майна ОСОБА_4 , оскільки, беручи до уваги, що предметом злочинних посягання є вказане майно, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Заслухавши доводи прокурора, яка підтримала клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025141390000547 від 08.05.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 08.01.2018 власниця помешкання АДРЕСА_1 ОСОБА_5 - померла. В подальшому приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_6 відкрито спадкову справу, заявником на спадщину є ОСОБА_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . В заяві приватному нотаріусу ОСОБА_7 повідомив, що є спадкоємцем першого ступеню, оскільки спільно проживав із померлою ОСОБА_5 - без реєстрації шлюбу.
В подальшому, ОСОБА_7 звернувся із заявою до Жовківського районного суду Львівської області про визнання факту спільного проживання із покійною ОСОБА_5 (справа № 444/1809/23).
03.07.2023 року суддею Жовківського районного суду Львівської області ОСОБА_8 заяву ОСОБА_7 задоволено.
06.09.2023 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, де спадкоємцем майна ( вищевказаної квартири АДРЕСА_3 ) ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі вказаного свідоцтва, 06.09.2023 року приватний нотаріус ОСОБА_6 вносить відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, де ОСОБА_7 успадковує вказану квартиру АДРЕСА_1 .
23.11.2023 року, вказана квартира АДРЕСА_3 була продана ОСОБА_4 , договір купівлі-продажу посвідчував приватний нотаріус ОСОБА_9 .
03.02.2025 року до ВГО «Народний антикорупційний нагляд» звернувся внук померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_10 , який проживає у США та який повідомив що вищевказаною квартирою АДРЕСА_3 - заволоділи невідомі особи, що з його бабцею ОСОБА_7 ніколи не проживав та спільного побуту не мав.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно убачається, що 23.11.2023 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_11 посвідчив договір купівлі - продажу квартири, серія та номер: 5214, згідно з яким ОСОБА_4 купив квартиру АДРЕСА_1 . Таким чином, вказана квартира належить на праві власності ОСОБА_4 .
11.06.2025 року постановою старшого слідчого ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 квартиру АДРЕСА_1 визнано речовими доказом у кримінальному провадженні № 12025141390000547.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою запобігання подальшого відчуження майна, що може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а не накладення арешту на вказане майно створює реальну загрозу заподіяння матеріальної шкоди правам та інтересам потерпілого.
За таких обставин, враховуючи, правовий статус нерухомого майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, беручи до уваги, що достовірно з'ясовано, що мали місце дії невстановлених на даний час досудовим слідством осіб на незаконне заволодіння квартирою АДРЕСА_1 , слідчий суддя приходить до висновку, що доводи прокурора ОСОБА_3 про вжиття в повній мірі заходів для забезпечення збереження майна є обґрунтованими та такими, що відповідають завданням кримінального провадження.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя також вважає доведеним розумність та співрозмірність обмеження права власника квартири ОСОБА_4 , наслідків арешту майна завданням кримінального провадження. Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги. На думку слідчого судді, арешт нерухомого майна не матиме негативних наслідків для третіх осіб, оскільки ОСОБА_4 є одноосібним власником вказаного майна, а арешт майна ніяким чином не забороняє останній та членам її сім'ї користуватися та володіти вказаною квартирою, зокрема, і для постійного проживання у такій.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 170-173 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , із забороною відчуження вказаного майна.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.
Копію ухвали направити для відома ОСОБА_4 .
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 діб з моменту її оголошення.
Слідчий суддя:
Оригінал ухвали.