Справа № 444/152/25
Провадження № 2/444/619/2025
17 червня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Оприск З. Л.
секретар судового засідання Гнідець В.В.
за участі представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи), третя особа виконавчий комітет Добросинсько-Магерівської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та призначення опікуном,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про позбавлення батьківських прав та призначення опікуном.
16 січня 2025 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.
Позивач позовні вимоги мотивував наступним. Його сестра, відповідачка у справі ОСОБА_3 тривалий час не проживає за місцем своєї реєстрації. Малолітні діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є племінниками позивача, дітьми його сестри ОСОБА_3 . Батьком малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є відповідач у справі ОСОБА_4 . Відповідачі у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тривалий час не проживають за вищевказаною адресою, та фактично залишили малолітніх дітей без батьківської турботи. Малолітніми дітьми займається позивач, із частковою допомогою його батьків. Зважаючи на те, що за станом свого здоров'я його батьки не можуть здійснювати піклування про своїх онуків, то усі батьківські обов'язки покладені на позивача. Відповідно він займається вихованням дітей, матеріально їх забезпечує. Відповідачі самоусунулись від виконання ними батьківських обов'язків щодо неповнолітніх дітей, матеріально не забезпечують, не цікавляться їхніми справами, не займаються вихованням, лікуванням дітей. Тривалий час не спілкуються з дітьми. Опікунською радою прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Просив позбавити ОСОБА_3 , 1992 року народження батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Позбавити ОСОБА_4 , 1987 року народження, батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; судові витрати покласти на відповідачів.
Відповідачі не подали відзивів на позов.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Пояснив, що відповідачі не піклуються про дітей. ОСОБА_3 його рідна сестра. Діти проживають в селі Окопи з ним та з двома бабусями і дідусями. Батько дітей відсутній з минулого року, а мати з 10.08.2024 року. Проте до цього часу вони так само не опікувалися дітьми. Родичі неодноразово зверталися до опікунської ради та до дільничого щодо зловживання спиртними напоями та неправомірної поведінки батьків дітей. Фактично дітей зараз утримує він, а дідусь з бабусею допомагають з уроками та готують їжу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачі в судове засідання не прибули, хоча повідомлялися про час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомили.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений належним чином про час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомив, однак клопотав про розгляд справи за його відсутності.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона є директором Лавриківського закладу дошкільної освіти. Вона спілкувалася з ОСОБА_3 тільки, коли та влаштовувала дитину, яка є з особливими потребами, в заклад в 2022 році. ОСОБА_3 заперечувала, що її дитина має особливі потреби. Востаннє вона спілкувалася з ОСОБА_3 в серпні 2024 року. Дитиною опікуються бабусі і дядько ОСОБА_2 . З ОСОБА_4 вона знайома, бо той кілька разів приходив ще в 2022 році. Зараз ОСОБА_3 не виходить на зв'язок.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона є вчителькою Лавриківського ЗЗСО, де навчається ОСОБА_6 . ОСОБА_3 взагалі не цікавиться дитиною. За весь час два рази телефонувала до неї, вперше з'ясовувала, чому ОСОБА_6 не було на спільній фотографії на Покрови в 2024 році, а в друге в грудні 2024 року просто посваритися. ОСОБА_6 цікавиться дядько ОСОБА_2 , який приходить, інколи забирає дитину зі школи. Також за дитиною приходить дідусь та бабуся. ОСОБА_6 часто каже, що дядько ОСОБА_2 купує їй різні речі, і ніколи не говорить за своїх батьків.
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що діти не мають батьківської та материнської ласки. Він живе в селі Лавриків з дітьми. Відповідачі спочатку вживають алкогольні напої, потім дебоширять, а діти тікають. Де відповідачі - він не знає. Останній раз він їх бачив 26.08.2024 року. На свято першого дзвінка з дитиною йшла бабуся. Діти є або з ОСОБА_2 , або з бабусею. До 26.08.2024 року відповідачі до батьківських обов'язків відносилися не дуже належним чином.
Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в селі Окопи з ОСОБА_2 і трьома дітьми. ОСОБА_3 поїхала 26.08.2024 року і не з'являється. Деколи вона дзвонила і казала, що приїде. ОСОБА_4 щез і не дзвонив. Вони казали, що їдуть на роботу до Львова. До 26.08.2024 року відповідачі вживали алкоголь, потім билися. Через це вона викликала поліцію і швидку. З 26.08.2024 року дітьми матеріально опікується ОСОБА_2 , тому діти його люблять. Коли ОСОБА_2 має приїхати, діти за ним виглядають.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 росла в неї на очах, поки була мала, то була слухняна. Вийшла заміж за військового ОСОБА_4 , який рідко приїжджав, бо брав участь в АТО. До дітей ОСОБА_4 відносився байдуже, нічого не привозив. Відповідачі часом сварилися, були бійки. Вони викликали поліцію, бо трощилися вікна і двері, а діти боялися. Вона чула, що після поранення ОСОБА_4 залишили в частині, а потім він самовільно залишив частину. ОСОБА_3 пробувала влаштуватися, але додому не приїжджала. ОСОБА_3 бачили у Львові у військовій формі. Вона чула, що відповідачі поїхали на роботу і вже не приїжджали. ОСОБА_3 кілька разів дзвонила, що приїде, але не приїжджала. ОСОБА_6 в неї питала, чи мама її кинула.
У судовому засіданні були досліджені усі наявні в матеріалах справи докази.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_15 та ОСОБА_18 .
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_24 та ОСОБА_2 .
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відповідачі.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є відповідачі.
З копії акту № 301 обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 16.12.2024 року та довідки № 1354 від 16.12.2014 року, виданої Добросинсько-Магерівською селищною радою, вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована за місцем проживання позивача та малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не проживає там.
Згідно характеристики № 120 віл/а 16.12.2024 року виданої Добросинсько-Магерівською сільською радою Львівського району, Львівської області Лавриківський Старостинський округ № 3 ОСОБА_2 проявив себе з позитивної сторони. В побуті спокійний, врівноважений, дисциплінований. Скарг на його адресу в Старостинський округ не поступало.
Згідно довідки № 16 від 16.12.2024 року виданої Відділом освіти Лавриківської ЗЗСО І-ІІІ ступенів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно навчається у Лавриківському ЗЗСО І-ІІІ ступенів Добросинсько-Магерівської сільської ради у 1 класі.
Згідно довідки № 15 від 16.12.2024 року виданої Відділом освіти Лавриківської ЗЗСО І-ІІІ ступенів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно навчається у Лавриківському ЗЗСО І-ІІІ ступенів Добросинсько-Магерівської сільської ради у 4 класі.
Згідно довідки № 16 від 16.12.2024 року виданої Лавриківським закладом дошкільної освіти Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району, Львівської області ОСОБА_7 дійсно виховується в старшій інклюзивній групі Лавриківського закладу дошкільної освіти 01.09.2023 року, як дитина з особливими освітніми потребами.
Згідно характеристики ОСОБА_6 , учениці 1 класу Лавриківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, батьки не приділяють належної уваги вихованню доньки, не цікавляться навчальними здобутками дитини.
Згідно характеристики вихованця Лавриківського ЗДО ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , він відвідує заклад, як дитина з особливими освітніми потребами, відвідує корекційне заняття з логопедом та психологом. Цьогоріч батьки перестали цікавитись життям дитини, сильно прив'язаний до своїх сестричок і дядька ОСОБА_2 . Дядько ОСОБА_2 завжди цікавиться його успіхами і потребами.
Згідно характеристики на ученицю 4 класу Лавриківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів ОСОБА_5 мама не відвідує школу на прохання вчителя. Немає постійного контролю за успішністю дитини, за виконанням домашнього завдання. Внаслідок цього, інколи виникають проблеми з навчанням в школі. ОСОБА_2 (дядько) цікавиться її успіхами та невдачами у навчанні. Часто приходить до школи, телефонує, виявляє інтерес до відносин дитини з однокласниками та друзями. Сприяє поїздкам дитини на екскурсії та відвідування різних заходів.
Рішенням № 181 від 19.11.2024 року виконавчого комітету Добросинсько-Магерівська сільська рада Львівського району Львівської області про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, затверджено висновок комісії із захисту прав дітей виконавчого комітету Добросинсько-Магерівська сільської ради (як органу опіки та піклування) про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , 1992 року народження, та ОСОБА_4 , 1987 року народження.
Згідно з Висновку комісії із захисту прав дитини виконавчого комітету Добросинсько-Магерівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав встановлено наступне: діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають у АДРЕСА_1 разом із батьками. Працівниками служби у справах дітей спільно із КУ «Центр надання соціальних послуг» відвідувалося сім'ю за місцем проживання. Батьків вдома не було, зі слів бабусі, ОСОБА_5 , батьки поїхали на роботу, проте тривалий час вже не приїжджають додому до дітей. Неодноразово в телефонному режимі працівники служби у справах дітей спілкувалися із ОСОБА_3 , роз'яснювали про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов'язків. Однак мати, ОСОБА_3 і надалі не з'являється вдома, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання та розвитку дітей, не забезпечує їх матеріально, не піклується про їхнє життя та здоров'я, не дбає про їхній фізичний та моральний розвиток. Залишивши трьох малолітніх дітей вже тривалий час не приїжджає додому до дітей. Часто зловживає спиртними напоями. Батько дітей ОСОБА_4 також неналежно виконує свої батьківські обов'язки, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання та розвитку дітей, не забезпечує їх матеріально, не піклується про їхнє життя та здоров'я, не дбає про їхній фізичний та моральний розвиток, не телефонує. Також часто зловживає спиртними напоями. Опікунською радою прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З Висновку комісії із захисту прав дитини виконавчого комітету Добросинсько-Магерівської сільської ради про доцільність призначення опікуна від 29.05.2025 року № 60 вбачається, що комісія визнала за доцільне призначення опікуном ОСОБА_2 над дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З наказу командира Військової частини НОМЕР_4 № 267 від 21.12.2021 року вбачається, що ОСОБА_4 зараховано в списки особового складу частини та призначено на посаду навідника.
З наказу командира Військової частини НОМЕР_4 № 230 від 05.08.2024 року вбачається, що ОСОБА_4 призупинено військову службу, дію контракту про проходження військової служби в ЗСУ.
У судовому засіданні також судом було досліджено копію висновку від 30.08.2024 року № ІРЦ-85200/2024/550488, постанови Жовківського районного суду Львівської області від 29.01.2020 р., постанови Жовківського районного суду Львівської області від 20.11.2023 р., постанови Жовківського районного суду Львівської області від 05.02.2024 р., постанови Залізничного районного суду м. Львова від 19.02.2024 р., постанови Франківського районного суду м. Львова від 06.03.2024 р., постанови Франківського районного суду м. Львова від 15.04.2024 р., постанови Франківського районного суду м. Львова від 29.04.2024 р., постанови Франківського районного суду м. Львова від 10.05.2024 р., постанови Франківського районного суду м. Львова від 15.05.2024 р., постанови Франківського районного суду м. Львова від 21.05.2024 р., постанови Франківського районного суду м. Львова від 18.06.2024 р., постанови Франківського районного суду м. Львова від 14.08.2024 р., постанови Залізничного районного суду м. Львова від 23.10.2024 р., ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 09.01.2025 р., ухвали Франківського районного суду м. Львова від 02.09.2024 року.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Як випливає зі змісту положень принципу 6 Декларації прав дитини проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 р. дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння, вона повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Згідно зі ст.ст. 150, 157 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно із ч. 1 ст. 12 ЗУ "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно роз'яснень, які містяться у п. 15 Постанови пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно-правового характеру, вона застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. По змісту Закону ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач ОСОБА_4 є батьком дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач є братом ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 неодноразово притягувався до відповідальності за ч.1, 2 ст.173-2, ч.3 ст.172-20 КУпАП України, що підтверджується копіями відповідних постанов суду. Однак жоден з випадків, описаних у даних постановах, не стосується дітей ОСОБА_4 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Судом встановлено, що відповідно до висновку комісії із захисту прав дитини виконавчого комітету Добросинсько-Магерівської сільської ради про доцільність позбавлення батьківських прав опікунською радою прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відносно малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Мотивуючи необхідність позбавлення відповідачів батьківських прав позивач вказує, що відповідачі тривалий час не проживають за адресою проживання дітей та фактично залишили малолітніх дітей без батьківської турботи. Малолітніми дітьми займається позивач, із частковою допомогою його батьків. Відповідно він займається вихованням дітей, матеріально їх забезпечує. Відповідачі самоусунулись від виконання ними батьківських обов'язків щодо неповнолітніх дітей, матеріально не забезпечують, не цікавляться їхніми справами, не займаються вихованням, лікуванням дітей, тривалий час не спілкуються з дітьми.
Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування щодо даного спору з наступних підстав.
Судом встановлено, що у висновку не було з'ясовано наявності вини у діях відповідачів, а також того, чи можливо змінити їхню поведінку у кращу сторону. Натомість, як вбачається із показів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , наданими в судовому засіданні, відповідачка ОСОБА_3 періодично цікавиться інтересами та навчанням дітей.
Також у висновку органу опіки та піклування не взято до уваги те, що відповідач ОСОБА_4 проходить службу в ЗСУ з 2021 року, що підтверджується копіями наказу командира Військової частини НОМЕР_4 № 267 від 21.12.2021 року, наказу командира Військової частини НОМЕР_4 № 230 від 05.08.2024 року та копіями постанов про притягнення його до відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП, відтак не може проживати разом із дітьми.
Судом встановлено, що у висновку не було враховано кровну спорідненість відповідачів з дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Тому суд приходить до переконання, що висновок суперечить інтересам дітей.
Відповідно до ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Беручи до уваги, що суд прийшов до переконання, що висновок є недостатньо обгрунтованим та суперечить інтересам дітей, керуючись ч.6 ст.19 СК України, суд не погоджується з висновком.
Притягнення ОСОБА_4 до адміністративної чи кримінальної відповідальності не може свідчити про його подальше небажання виконувати свої батьківські обов'язки щодо його дітей.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10 лютого 2021 року по справі № 761/10887/17, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Дослідивши докази у справі та взявши до уваги не доведення факту небажання відповідачів спілкуватися з їхніми дітьми та здійснювати щодо них свої батьківські права та обов'язки, суд дійшов висновку про те, що підстав, визначених ст. 164 СК України, для позбавлення батьківських прав відповідачів немає, тому недоцільним є застосування такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав в даному випадку.
Позбавлення відповідачів батьківських прав, тобто природних прав, наданих батькам щодо дітей на їх виховання, захист їхніх інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.
За таких обставин в задоволенні позовних вимог позбавити ОСОБА_3 , 1992 року народження батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Позбавити ОСОБА_4 , 1987 року народження, батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - потрібно відмовити.
В задоволенні позовної вимоги призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , опікуном малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , потрібно відмовити як у похідній позовній вимозі.
За таких обставин в задоволенні позову потрібно відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст. 141, 142 ЦПК України стягувати з відповідачів судові витрати не потрібно.
Інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, немає.
Керуючись ст. 19, 150, 152, 164, 165, 180, 191 СК України, Законом України "Про охорону дитинства", ст. ст. 4, 6, 7, 12, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 280-284, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 (отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи), третя особа виконавчий комітет Добросинсько-Магерівської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та призначення опікуном - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Одночасно роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дата складення повного тексту судового рішення 18 червня 2025 року.
Головуючий Оприск З. Л.