Справа №461/4425/25
Провадження №3/461/1701/25
17 червня 2025 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Кротова О.Б., з участю захисника Хараїм О.В. (в режимі відеоконференції), особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не надано, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює службовцем на складі «Агромат»,
за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи підданим адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП, повторно протягом року, 27.05.2025 о 20.25 год. у м.Львові по вул. Замковій, 4, керував автомобілем марки «Volvo V50», р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» №001043 від 27.05.2025, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Під час розгляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у інкримінованому правопорушенні не визнав. Зазначив, що 27.05.2025 близько 20.25 год. по вулиці Замковій, 4 у м. Львові, дійсно керував автомобілем, однак в стані алкогольного сп'яніння не перебував. Причиною його зупинки працівниками поліції була перевірка документів, тоді сказали що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння і викликали працівників патрульної поліції. Під час спілкування йому запропонували пройти огляд для визначення стану сп'яніння, який він пройшов на місці зупинки, оскільки був впевнений в тому, що в стані алкогольного сп'яніння не перебуває. Проте, прилад показав результат 0,86%, з чим він не погодився, оскільки у стані сп'яніння не перебував. Тоді йому було запропоновано пройти огляд в медичному закладі, на що він погодився. Однак в медичному закладі не провели жодних лабораторних обстежень, лікар здійснив його огляд, поміряв тиск, пульс, та провів огляд з допомогою приладу «Drager». Вважає такий огляд недійсним. Проводити лабораторні дослідження в закладі охорони здоров'я він не просив. Зазначив, що цього дня алкогольних напоїв не вживав, лише пив квас. Алкогольні напої він вживав за день до подій. Не пам'ятає, чи притягувався раніше до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Хараїм О.В. під час розгляду справи просила закрити провадження у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Надала пояснення, які відповідають змісту її письмового клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначено таке. Встановлюючи діагноз сп'яніння у КНП ЛОР «Львівський обласний центр превенції та терапії узалежнень» лікарем не було проведено обов'язкових лабораторних досліджень, а було запропоновано лише продути прилад «Drager», що суперечить Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, а тому висновок щодо результатів медичного огляду вважає недійсним. Крім цього, огляд ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я було проведено лікарем ОСОБА_2 , який фактично не пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно чинного законодавства, не надав відповідне посвідчення (сертифікат), що свідчить про недопустимість складеного висновку КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» №001043 від 27.05.2025 в якості доказу вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Звертає увагу на те, що в ОСОБА_1 не було відібрано контрольного зразка біологічного середовища, що позбавляє можливості сторону захисту провести судово-токсикологічну експертизу з метою спростування стану сп'яніння. Крім цього, вважає що суть адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки не містить жодних відомостей та даних, що ОСОБА_1 , повторно протягом року вчинив будь-яке з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, як і не містить відомостей про його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення будь-якого із порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП. А відтак, вважає вказаний протокол про адміністративне правопорушення недопустимим доказом. Звертає увагу на те, що не було підстав для зупинки автомобіля ОСОБА_1 , та перевірка документів не є для цього достатньою підставою. В силу допущених працівниками поліції порушень під час складання та оформлення матеріалів, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, вважає, що провадження у справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та захисника, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходжу до такого висновку.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №343633 від 27.05.2025, складеного відносно ОСОБА_1 , останній 27.05.2025 о 20:25 год по вул. Замковій, 4 у м. Львові, повторно протягом року вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком лікаря №001043, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.2 ст.130 КУпАП.
Згідно із п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.2 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
За правилами ч.ч.2, 3, 5 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно із п.п.2, 3, 6, 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень ст.9 Конституції України, а також ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 не визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, його вина у вчиненні такого знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підтверджується доказами, які були досліджені в ході розгляду справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №343633 від 27.05.2025, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, та в якому зазначені відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
-результатом тестування технічного пристрою «Drager» на стан сп'яніння, яким встановлено стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 - 0,86 ‰;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нестійка хода, результат огляду на стан сп'яніння: позитивний 0,86 ‰;
-висновком №001043 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 27.05.2025 КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень», згідно з яким водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння;
-актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №001043 від 27.05.2025, на підставі якого був складений зазначений вище висновок;
-рапортом інспектора УПП у Львівській області ДПП Р. Троць про те, що 27.05.2025 близько 21:20 год., патрулюючи в складі екіпажу «Омега 152» на вул. Замковій, 4 у м. Львові до них звернулися з спецпідрозділу «Сайга-1», що при перевірці документів у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Ними було запропоновано водію ОСОБА_1 пройти тест на алкогольне сп'яніння на приладі «Drager», на що водій погодився, результат позитивний 0,86‰, але водій був не згідний з результатом та захотів поїхати у медичний заклад. Ними було доставлено водія у медичний заклад для проходження огляду. В медичному закладі результат проходження огляду також виявився позитивний, згідно висновку лікаря №001043 ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. На водія ОСОБА_1 складено протокол за ч.2 ст.130 КУпАП, а також винесено постанову за ч.4 ст.126 КУпАП, оскільки водій був позбавлений права керування Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області 24.01.2025. Також було складено акт та вилучено посвідчення водія;
-рапортом поліцейського ГУНП у Львівській області Ю. Дрозда про те, що 27.05.2025 о 20.25 патрулюючи по вулиці Замковій у м. Львові, було виявлено автомобіль «Volvo V50», р.н. НОМЕР_1 , який здійснював різкі маневри. Зупинивши цей автомобіль від водія даного автомобіля було чути різкий запах алкоголю. Було встановлено особу водія - ОСОБА_1 . Перевіривши даного водія по планшету було виявлено, що такий позбавлений керування транспортними засобами постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 24.01.2025. За допомогою оператора 102 було викликано екіпаж поліції для складення відповідних адміністративних матеріалів;
-довідкою УПП у Львівській області ДПП від 29.05.2025, відповідно до якої, згідно інформаційного порталу Національної поліції України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався 24.01.2025 Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за вчинення 28.11.2024 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;
-згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вищевказана постанова Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 24.01.2025 (справа №446/2803/24), відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні 28.11.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не оскаржувалась та набрала законної сили 04.02.2025;
-постановою серії ЕНА №4832532 від 27.05.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за те, що він 27.05.2025 о 20.25 год. у м.Львові по вул. Замковій, 4, керував автомобілем марки «Volvo V50», р.н. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами Кам'янка-Бузьким районним судом Львівської області 24.01.2025;
-відеозаписом із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, який повністю підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно інформаційного порталу Національної поліції України, ОСОБА_1 отримав 27.01.2022 посвідчення водія серії НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою УПП у Львівській області ДПП від 29.05.2025.
Згідно інформаційного порталу Національної поліції України, станом на 29.05.2025 за ОСОБА_1 транспортні засоби на території України не зареєстровані, що підтверджується довідкою УПП у Львівській області ДПП від 29.05.2025.
Щодо доводів сторони захисту, які викладені у клопотанні про закриття провадження у справі та підтримані захисником в судовому засіданні щодо відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Покликання сторони захисту на не взяття у ОСОБА_1 зразків біологічного середовища та не проведення лікарем обов'язкових лабораторних досліджень, суд вважає безпідставними, оскільки згідно п.7-8 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 - проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове; метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Визначена п.12 Розділу ІІІ Інструкції альтернатива предметів дослідження біологічного середовища встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна об'єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища у разі огляду на стан саме наркотичного сп'яніння та лише лікар, який проводить огляд водія на стан наркотичного сп'яніння може визначити підставність відбору того чи іншого біологічного середовища.
Вказана Інструкція не містить вимоги обов'язкового проведення лабораторних досліджень під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження сторони захисту щодо не встановлення лікарем клінічної картини яка б свідчила про наявність або відсутність стану сп'яніння у ОСОБА_1 , спростовується як долученим до справи відеозаписом так і наданим стороною захисту Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, з якого вбачається, що лікарем оглянутий зовнішній вигляд ОСОБА_1 , зроблений висновок щодо поведінки, стану свідомості, мовної здатності, перевірені вегетативно-судинні реакції, рухова сфера, міміка, хода, поза Ромберга, запах алкоголю з рота, про що містяться відомості в даному Акті.
Щодо покликання захисника про проведення огляду - лікарем закладу охорони здоров'я, який не пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, як це передбачено п.3 Розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, слід зазначити наступне.
Судом досліджено копію листа ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» від 17.04.2025 щодо проходження тематичного удосконалення за відповідною програмою лікарями закладів охорони здоров'я, відповідно до якого лікарі, інформація про яких відсутня в базах даних Центру тестування не можуть вважатися такими, що пройшли тематичне удосконалення/тематичне навчання за програмою діагностування станів сп'яніння.
Разом з тим, згідно відповіді на адвокатський запит КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» від 06.06.2025, лікар медичного центру ОСОБА_2 , який проводив огляд ОСОБА_1 , не проходив тематичне вдосконалення за програмою проведення оглядів на стан сп'яніння, оскільки згідно п.6 Розділу 1 Інструкції від 09.11.2015 №1452/735, проведення окремого спеціального навчання для лікарів не є обов'язковим.
Так, п.6 Розділу I Інструкції від 09.11.2015 №1452/735, встановлено, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
В п.3 Розділу III Інструкції від 09.11.2015 №1452/735, передбачено, що огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
Однак, слід зазначити, що процедура направлення та огляду водіїв на стан сп'яніння регламентуються в тому числі і Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, в пункті 3 якого передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, або лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Враховуючи те, що Постанова Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, якою затверджений вказаний Порядок, має вищу юридичну силу, ніж наказ МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, яким затверджено Інструкцію, такий не містить вимог щодо тематичного удосконалення лікаря, оскільки лікар є достатньо підготовленим спеціалістом для проведення таких оглядів.
Таким чином, суд не вбачає правових підстав для сумніву у кваліфікації лікаря ОСОБА_2 та наявності в нього права проводити огляд на стан сп'яніння.
Крім цього, твердження захисника про проведення огляду лікарем закладу охорони здоров'я, який не пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, суд враховує, що Міністерство охорони здоров'я наказом від 31.08.2023 №1555, який набрав чинності 17.11.2023, внесло зміни до низки власних наказів, які стосуються проведення атестації відповідних працівників. Наказом установлено, що на період дії воєнного стану в Україні не проводять атестації: на підтвердження звання лікаря (провізора)-спеціаліста; присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій лікарям (провізорам); підтвердження звання спеціаліста та на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій професіоналам з вищою немедичною освітою, які працюють у сфері охорони здоров'я; присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій молодшим спеціалістам з медичною освітою та фармацевтам. Також МОЗ вирішив встановити на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування термін дії: посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів провізора-спеціаліста; посвідчень про кваліфікаційну категорію для молодших спеціалістів з медичною освітою; посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів спеціаліста для професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у сфері охорони здоров'я; посвідчень про кваліфікаційну категорію та сертифікатів лікаря-спеціаліста.
З урахуванням наведеного, суд не має підстав ставити під сумнів достовірність Висновку №001043 від 27.05.2025, як доказу. Вказаний висновок ОСОБА_1 з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував, та дії працівників медичного закладу у встановленому законом порядку не оспорював.
Також, на спростування даного висновку ОСОБА_1 не проходив медичний огляд в іншому медичному закладі.
Водночас, голослівними є доводи захисника про безпідставність зупинки транспортного засобу, оскільки причиною зупинки автомобіля «Volvo V50», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 відповідно до рапорту поліцейського ГУНП у Львівській області Ю. Дрозда, було те, що вказаний автомобіль здійснював різкі маневри.
Більше того, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст.130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'ягніння пов'язується лише з наявністю ознак такого сп'яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу.
Із врахуванням вищенаведених норм та встановлених обставин справи, порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (із змінами), не встановлено.
З урахуванням наведених доказів, вина ОСОБА_1 у порушенні п.2.9 «а» ПДР України та вчиненні правопорушення доведена повністю, його дії за ч.2 ст.130 КУпАП кваліфіковані вірно, оскільки він будучи підданим адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП, повторно протягом року, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а відтак підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини та пояснення його захисника жодним чином не підтверджені, спростовуються вищенаведеним і розцінюються як спосіб уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене, а відтак надано достатньо доказів в підтвердження вчинення порушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та вини у цьому ОСОБА_1 , підстав сумніватися в їх достатності та достовірності немає.
Згідно із ч.2 ст.130 КУпАП за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, передбачена відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
У ч.2 ст.33 КУпАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Тобто, санкція ч.2 ст.130 КУпАП є безальтернативною, а ч.2 ст.33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Із врахуванням наведеного, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 грн (тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки згідно довідки з інформаційного порталу Національної поліції України, станом на 29.05.2025 відсутні відомості щодо зареєстрованих транспортних засобів на території України за ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до ч.ч.2-3 ст.30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 24.01.2025, яка набрала законної сили 04.02.2025, ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до ч.2 ст.317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Таким чином, невідбута частина стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 24.01.2025, становить 7 місяців 17 днів.
Відтак, відповідно до вимог ч.3 ст.30 КУпАП ОСОБА_1 остаточно слід визначити строк дії стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 7 (сім) місяців 17 (сімнадцять) днів.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2025 року - 3028 грн), що складає 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.40-1, 130, 221, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч.3 ст.30 КУпАП до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами накладеного даною постановою, слід приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 24.01.2025, та накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки 7 (сім) місяців 17 (сімнадцять) днів, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя О.Б. Кротова