Справа № 309/1591/25
Провадження № 1-кп/309/119/25
17 червня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
законного представника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хуст клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця призваного по мобілізації в/ч НОМЕР_1 , перебуваючий у розпорядженні командира вказаної військової частини, у військовому званні «молодший сержант», раніше не судимий, у кримінальному провадженні №62024140130000146 внесеному до ЄРДР від 27.02.2024 року,
за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
До Хустського районного суду Закарпатської області із Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №62024140130000146 внесеному до ЄРДР від 27.02.2024 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно даного клопотання зазначено, що молодший сержант ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, на особливий період, та перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, без дозволу командування частини, в умовах воєнного часу, 26.02.2023 без поважних причин не повернувся із лікувальної відпустки до розташування військової частини НОМЕР_1 , та відсутній без поважних причин на військовій службі до моменту його затримання в АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді 17.01.2025, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби.
В ході досудового розслідування проведено судово-психіатричну експертизу №45 від 30.01.2025 р., згідно висновку якої ОСОБА_4 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння виявляв ознаки розладу психічної діяльності у вигляді органічного розладу особистості з транзиторними психотичними проявами внаслідок ЗЧМТ, лінійного перелому лобної кістки зліва, струсу головного мозку.
У зв'язку з наявністю психічного захворювання ОСОБА_4 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру, а саме надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 та законний представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просили задоволити клопотання та застосувати відносно ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру.
Законний представник ОСОБА_6 надала клопотання про повернення застави в розмірі 60560 грн., сплаченої згідно квитанції №147 від 21.01.2025 року АТ «Ощадбанк», сплаченої на рахунок: UA198201720355209001000018501, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, за ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 17 січня 2025 року по справі № 309/4896/24.
ОСОБА_4 - особа, щодо якої вирішується питання застосування примусових заходів медичного характеру вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - визнав, щиро розкаявся, щодо застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру не заперечив.
Заслухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення даного клопотання з наступних підстав.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального правопорушення встановлено, що молодший сержант ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації, на особливий період, та перебуваючи у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, без дозволу командування частини, в умовах воєнного часу, 26.02.2023 без поважних причин не повернувся із лікувальної відпустки до розташування військової частини НОМЕР_1 , та відсутній без поважних причин на військовій службі до моменту його затримання в АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді 17.01.2025, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - нез'явлення військовослужбовцем на службу, без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та психічний стан ОСОБА_4 на момент вчинення правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:
- матеріалами службового розслідування за фактом неповернення до військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_4 ;
- листом директора КНП «Хустська центральна лікарня ім. Віцинського О.П.» № 145/04-07 від 17.01.2025 р.;
- довідкою №27-19092024/21041 від 19.09.2024 р. про судимість ОСОБА_4 ;
- висновком судово-психіатричного експерта №45 від 30.01.2025 року, затвердженого Закарпатською філією судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», згідно якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявляє ознаки розладу психічної діяльності у вигляді органічного розладу особистості з транзиторними психотичними проявами внаслідок ЗЧМТ, лінійного перелому лобної кістки зліва, струсу головного мозку (31.12.2022 року). Психічний стан ОСОБА_4 обмежував його здатність у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння та обмежує в теперішній час розуміти значення своїх дій та керувати ними. Поряд з відбуттям покарання ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Відповідно до ст.ст. 3, 28 Конституції України людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю і кожен має право на повагу до його гідності.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Згідно ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у відповідності до вимог ст. ст.512, 513 КПК України та ст.ст. 93, 94 КК України відносно ОСОБА_4 слід застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Витрати на залучення експертів під час досудового розслідування кримінального провадження для проведення судово-психіатричної експертизи - відсутні.
Питання речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
Вирішуючи питання про повернення застави суд виходить із наступного.
Статтею 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Як встановлено з матеріалів справи, згідно квитанції №147 від 21.01.2025 року АТ «Ощадбанк» ОСОБА_6 на рахунок: UA198201720355209001000018501, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, внесено заставу в розмірі 60560 грн., за ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 17 січня 2025 року по справі № 309/4896/24.
Враховуючи наведене, а також те, що запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирається, слід повернути заставодавцю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесену заставу в розмірі 60560 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 93, 94, 407 КК України, ст.ст. 182, 372, 512, 513 КПК України, суд -
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №62024140130000146 внесеному до ЄРДР від 27.02.2024 року відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру, у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, на строк до одужання ОСОБА_4 , з врахуванням вимог статті 95 Кримінального кодексу України.
Повернути заставодавцю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесену згідно квитанції №147 від 21.01.2025 року АТ «Ощадбанк» на рахунок: UA198201720355209001000018501, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, заставу в розмірі 60560 грн. за ухвалою слідчого судді Хустського районного суду Закарпатської області від 17 січня 2025 року по справі № 309/4896/24.
Процесуальні витрати - відсутні.
Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні - відсутні.
Ухвалу може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту її проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області.
Ухвала вступає в законну силу після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Закарпатським апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено 18 червня 2025 року.
Суддя Хустського
районного суду: ОСОБА_1