Справа № 308/2611/23
12 червня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
секретаря судового засідання Фетько І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі за позовом адвоката Козар Михайла Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири, -
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.11.2024 позовну заяву адвоката Козар Михайла Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири залишено без задоволення.
29.11.2024 через канцелярію суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про стягнення з позивача понесених судових витрат у зв'язку з розглядом справи у розмірі 18 500 грн.
Подану заяву обґрунтовує тим, що у травні її сусідка ОСОБА_3 разом з адвокатом Козар М. подала до суду заяву про стягнення з її чоловіка 65 000 грн. де зазначила, що затоплення квартири, в якій вона проживає, відбулось з вини ОСОБА_4 .
Незважаючи на той факт, що ОСОБА_3 було достеменно відомо, що ОСОБА_4 в жодному разі не міг вчинити такі дії (так як він був за межами міста) вона подала позов саме до нього. Зауважує, що її чоловік відразу повідомив суд, що не вчиняв дій внаслідок яких було затоплено квартиру сусідки. Адвокат, який представляв інтереси її чоловіка, також ще в червні 2024 повідомила суд і ОСОБА_3 , що позов подано неправильно. Однак, адвокат сусідки із заявою про заміну відповідача зволікав майже рік, натомість заміна відповідача з ОСОБА_4 на власника квартири ОСОБА_1 відбулось лише в грудні 2023 після чергової заяви сторони відповідача.
Для доведення в суді необґрунтованості дій адвоката, який діяв в інтересах ОСОБА_3 , було підготовлено та подано до суду відзив, низку клопотань, заяв, витребувано письмові докази. Адвокат Томчук Л. крім позову до грудня 2023 не подав жодного документа, ініціював позов навіть не пересвідчилась хто власник квартири. Такі дії свідчать виключно про упереджене ставлення ОСОБА_3 як до її чоловіка так і неї безпосередньо.
Саме за таких обставин спочатку її чоловік, а потім вона були змушені укласти з адвокатом договір та оплатити витрати на правову допомогу на загальну суму 18 500 грн.
Не погоджуючись із заявленими вимогами про стягнення витрат на правову допомогу, представник позивача адвокат Козар М.В. подав відповідні заперечення.
Вказав, що для наявності підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, заявник повинен дотриматись вимог, визначених у ст.ст. 133, 134, 137, 141 ЦПК України, а саме подати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи та до закінчення судових дебатів у справі сторона повинна зробити відповідну заяву про подачу відповідних доказів для стягнення судових витрат.
Однак, відповідач подала таку заяву поза строками. Більше того, судом ухвалою від 08.12.2023 залишено без задоволення клопотання ОСОБА_4 про стягнення понесених витрат на правову допомогу, та замінено відповідача, яка залишена без змін апеляційним судом, тому вимоги про стягнення витрат у 12 000 грн. на користь ОСОБА_4 є безпідставними.
Тому, просив відмовити у стягненні витрат на правову допомогу у повному обсязі.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.11.2024 позовну заяву адвоката Козар Михайла Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири залишено без задоволення.
Судом також встановлено, що попереднім відповідачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_1 було перераховано ОСОБА_5 за надані послуги з представництва у суді першої інстанції на загальну суму 18 500 грн. Разом з тим, судом не вирішено питання про розподіл судових витрат та сторона відповідача подала відповідну заяви із заявленою сумою витрат на правову допомогу адвоката.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2, 3, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Згідно з ч. 1, 2 ч. 3 ст. 133 судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Також, відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
З оглянутих Договору про надання правової допомоги №2611/23 від 05.07.2023, укладеного між адвокатом Козаковою М.В. та ОСОБА_4 , Договору про надання правової допомоги №2611/23-1 від 20.05.2024, укладеного між адвокатом Козаковою М.В. та ОСОБА_1 , доданих платіжних документів судом встановлено, що ОСОБА_4 надав адвокату Козаковій М.В. за надані послуги 12 000 гривень, а ОСОБА_1 надала адвокату ОСОБА_5 за надані послуги 6 500 гривень.
Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області суду від 08.12.2023 уже вирішено питання про відмову у задоволенні стягнення витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_4 , оскільки такою тільки встановлено відсутність ознак зловживання стороною позивача своїми процесуальними правами.
Враховуючи вищевикладене, оскільки при ухваленні рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.11.2024 не було вирішено питання про розподіл судових витрат, суд приходить висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_1 понесені ними витрати на правничу допомогу адвоката.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_2 /рнокпп НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_4 /2341803452/ витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 /рнокпп НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_4 /2452102966/ витрати на правничу допомогу у розмірі 6 500 (шість тисяч п'ятсот) гривень.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Т.Р. Деметрадзе