П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/22566/24
Перша інстанція суддя Аракелян М.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року частково задоволено позовні вимоги, а саме:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження розміру пенсії з 01 лютого 2021 року та 01 лютого 2022 року ОСОБА_1 максимальним розміром;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 лютого 2021 року та 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату різниці між нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 лютого 2021 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року змінено спосіб і порядок виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 доплати до пенсії за період з 01 лютого 2021 року по 31 січня 2023 року, у сумі 159 967,48 грн.
Не погоджуючись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року, відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому позивач просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви позивача.
Вимоги апеляційної скарги позивача обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про необхідність зміни способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахованих позивачу сум пенсії, оскільки судом першої інстанції не враховано, що позивачу не виплачено належних йому сум пенсії на виконання судового рішення з підстав відсутності коштів у пенсійного органу.
Крім того, апелянт зазначає, що зміна способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року на стягнення фактично є зміною судового рішення, що є неприпустимим після завершення розгляду справи.
В свою чергу, позивачем подано додаткові пояснення з посиланнями на судові рішення в інших адміністративних справах.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року, яке набрало законної сили, не виконується суб'єктом владних повноважень більше двох місяців з дня набрання ним законної сили.
При цьому, на підставі рішення від 20 вересня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 30 жовтня 2024 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року.
Сума доплати за період з 01 лютого 2021 року по 31 січня 2023 року з урахуванням фактично виплачених сум склала 159 967,48 грн.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про необхідність зміни способу і порядку виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь позивача нарахованих сум пенсії, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно ч. 2 ст. 372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Згідно ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Колегією суддів встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року, яке не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити за період з 01 лютого 2021 року та 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 01 лютого 2021 року.
На виконання вказаного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області нараховано, але не виплачено позивачу, пенсійні виплати у розмірі 159 967,48 грн.
Між тим, з аналізу вищевикладених норм процесуального права вбачається, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
В даному випадку, враховуючи встановлений судом першої інстанції факт невиконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо здійснення пенсійних виплат позивачу, судом використано положення ч. 3 ст. 378 КАС України та змінено спосіб і порядок виконання судового рішення у даній справі, шляхом стягнення з відповідача відповідних виплат.
Вказані дії суду першої інстанції прямо узгоджуються з нормами КАС України, а також є доцільними з огляду на встановлений факт невиконання судового рішення пенсійним органом.
При цьому, колегія суддів не приймає доводів апелянта про те, що рішення суду у даній справі не виконується з підстав відсутності у нього коштів, оскільки така обставина, згідно вищевикладених положень КАС України, не перешкоджає зміні способу і порядку виконання судового рішення.
Крім того, колегія суддів не приймає доводів апелянта про те, що зміна способу і порядку виконання судового рішення на стягнення нарахованих виплат є неможливою, так як призведе до зміни судового рішення, оскільки положення КАС України прямо передбачають можливість зміни способу і порядку виконання судового рішення у разі тривалого невиконання судового рішення у відповідній категорії адміністративних справ.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права не допустив, а як наслідок відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 378 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 03 березня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук