Постанова від 17.06.2025 по справі 815/3137/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 815/3137/17

Категорія:111030000 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

Час і місце ухвалення: 14:46 год., м. Одеса

Дата складання повного тексту: 09.06.2018 р.

Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук'янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Сомик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" до Головного управління ДФС (в теперішній час Головне управління ДПС) в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" звернулося до суду з позовом до Головного управління (далі - ГУ) ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0002431408 від 22 лютого 2017 року, яким застосовано штрафні санкції у сумі 340 грн. за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб;

- №0002421408 від 22 лютого 2017 року, яким застосовано штрафні санкції у сумі 586 485,55 грн. за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб;

- №0002411408 від 22 лютого 2017 року, яким зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 212 611,72 грн.;

- №0002401408 від 22 лютого 2017 року, яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо економічній діяльності (далі - ЗЕД), невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 680 грн.;

- №0002391408 від 22 лютого 2017 року, яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1 639 449,20 грн.;

- №001285 від 08 червня 2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4 329 889,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 164 945,00 грн.;

- №001289, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 22 444 990 грн. декларація №9276507336 від 11 березня 2016 року за 2015 рік; у розмірі 23 806 747 грн. декларація №9074420687 від 11 травня 2016 року за 1 квартал 2016 року; у розмірі 24173 820 грн. декларація №9140573290 від 09 серпня 2016 року за 1-2 квартали 2016 року; у розмірі 31 874 622,00 грн. декларація №9213093024 від 07 листопада 2016 року за 1-3 квартали 2016 року, які прийнято на підставі акту "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2016 року, валютного законодавства та оподаткування у сфері ЗЕД за період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2016 року" від 01 лютого 2017 року №26/15-32-14-09/34980457 та рішення про результати розгляду скарги від 18 травня 2017 року №10469/6/99-99-11-01-01-25.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що у період з 22 листопада 2016 року по 25 січня 2017 року ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, у тому числі з оподаткування у сфері ЗЕД за період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2016 року, за результатами якої складено акт від 01 лютого 2017 року №26/15-32-14-09/34980457. Зазначеною перевіркою встановлено ряд порушень позивачем у сфері оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, проведення розрахунків в іноземній валюті, декларування валютних цінностей, а також нарахування та утримання податку на доходи нерезидента.

Заперечуючи правомірність та обґрунтованість висновків контролюючого органу, позивач зазначав, що витрати та податковий кредит за операціями з Компаніями "ANKUS LIMITED", "DERVISHLY HOLDINGS LIMITED", "DGL GROUP LLC", "HUINCAS PROPERTIES LTD", "PREMIUM ADVISORY SRL", "YOKOZUNA INVESTMENTS SRL", "АКІТА ADVISORY SRL", "ОМЕЛІТ ЛІМІТЕД", "РІТЕЙЛ ЛЕНД ВЕСТ ІНВЕСТ САЙПРУС ЛІМІТЕД" підтверджені відповідними договорами з надання консультаційних послуг у галузі нерухомості, актами наданих послуг, платіжними документами та податковими накладними. Ці матеріали у повній мірі відповідають вимогам до первинних документів, передбаченим Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі Закон №996-XIV), у повній мірі підтверджують передачу результатів послуг, ділову мету в замовленні послуг, фактичне здійснення господарських операцій та їх використання в господарській діяльності позивача.

Вказуючи на помилковість висновків контролюючого органу про завищення позивачем інших операційних доходів, завищення інших операційних витрат та фінансових витрат у зв'язку із нарахуванням відсотків, із зміною валютного курсу розрахунків по кредитному договору від 05 серпня 2008 року, укладеному з MARFIN POPULAR BANK PUBLIC CO LIMITED, позивач наполягав на чинності у перевіряємому періоді кредитного договору, відсутності будь-яких зауважень контролюючої (банківської) установи з приводу виконання зобов'язань за договором та правомірності дій платника під час відображення у своєму бухгалтерському і податковому обліку змін валютного курсу за кредитними операціями, їх вплив на фінансовий результат шляхом збільшення доходів або витрат підприємства у відповідних звітних періодах.

Також, заперечуючи висновки перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що виразилось в не утриманні та не сплаті податку від суми нарахованого та сплаченого доходу нерезидента - Kids Play Design Sp.z.o.o., позивач вказував, що контролюючим органом помилково не враховано положення п.п."й" пп.141.4.1 п.141.4 ст. 141 ПК України та не прийнято до уваги звільнення від оподаткування податком на доходи нерезидентів за ставкою 15% доходи від виручки від наданих послуг. Позивач наголошував на тому, що не можуть бути визнані доводи податкового органу і з приводу ненадання до перевірки довідки про розповсюдження на нерезидента-контрагента міжнародної конвенції про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу, оскільки довідка, яка підтверджує, що нерезидент являється резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування надається та оформлюється лише у випадку необхідності утримання податку з доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України. Відповідно до наведених норм податкового законодавства виручка від надання послуг виключена з переліку доходів нерезидентів, з яких утримується податок з ставкою 15% і цей перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що аналізом укладених договорів з нерезидентами встановлено, що вони складені із порушенням вимог, передбачених ч.4 ст. 180 ГК України "Істотні умови господарського договору": "Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості". Умови про "Предмет" у господарських Договорах не дають можливості остаточно визначити найменування за конкретною номенклатурою, асортимент та обсяг робіт (послуг), що мають бути виконані; не наводять вимоги до їх якості: не дають змогу ідентифікувати кваліфікаційний склад робітників, задіяних у їх виконанні, а саме у предметі договору не зазначено, які будуть здійснені витрати праці робітників, що обслуговують комп'ютерні системи (людино-годин на одну одиницю відповідного об'єму робіт) при виконанні таких робіт. Аналізом первинних документів - актів виконаних робіт встановлено їх дефектність. До перевірки надана розшифровка до звіту за період червень-серпень 2016 року по ФОП ОСОБА_1 , згідно з якою були проведені зустрічі з низкою підприємств у сфері регулювання орендних відносин та надані рекомендації щодо подальших дій з даними орендарями, які до перевірки не надані. Крім того, наведені назви компаній, але відсутні ідентифікаційні коди, або ІПН, тому не має можливості встановити реальність даних компаній на ринку України; були проведені зустрічі з іншими компаніями з питань маркетингу, фінансової діяльності, створення файлу "Приблизна оцінка доходної частини бюджету ТРЦ". Але, у переліку назв компаній відсутні ідентифікаційні коди, або ІПН, що не дає можливості встановити реальність даних компаній на ринку України. Позивачем не надано документи, що підтверджують проведення реєстрації в НБУ строку погашення кредиту - після 18 грудня 2014 року (тобто зміни щодо періоду нарахування процентів, дати повернення інвестиційної кредитної лінії), назви нерезидента та уповноваженого банку по кредитному договору від 05 серпня 2008 року. Згідно з висновками акту перевірки, нараховані відсотки по кредитному договору від 05 серпня 2008 року, укладеному ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" з MARFIN POPULAR BANK PUBLIC CO LIMITED, не можуть бути визнаними зобов'язаннями відповідно до ст.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 року №415, внаслідок чого витрати на проценти (за користування отриманим кредитом) не відносяться до фінансових витрат. За результатами перевірки встановлено порушення п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ": завищено інші операційні доходи за 2 кв. 2016 року на суму 7 410 815 грн., завищено інші операційні витрати на суму 17 615 300 грн. (в т.ч. за 2015 рік на 2 497 234 грн., 1 кв.2016 року на 8 163 560 грн., 3 кв. 2016 року на 6 954 506 грн.), завищено фінансові витрати на суму 155 830 950 грн. (в тому числі: 2015 рік 59 263 257 грн., 1 кв.2016 року - 33 577 4326 грн., 2 кв. 2016року - 30 673 950 грн., 3 кв. 2016 року - 32 316 311 грн.). Також, перевіркою встановлено нереальність виконання внутрішніх будівельно-монтажних та демонтажних робіт в ТРК "Рів'єра" підприємством ПП "НЕГА НОВА ДИЗАЙН". В акті перевірки зазначено, що ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" порушено п.198.5. ст. 198 ПК України у зв'язку з тим, що підприємством не нараховано податкові зобов'язання по операціях, що не є господарською діяльністю платника податку та по яким було сформовано податковий кредит, на загальну суму 343 541 грн. За перевіряємий період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2016 року встановлено здійснення ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" виплат доходів нерезидентам з джерелом походження з України у вигляді інжинірингу - Кids Play Design, Польща. ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" укладено договір від 25 листопада 2015 року №2015/4 про надання послуг для розважального центру з - Кids Play Design, Польща. Згідно з наданими до перевірки документами, вбачається, що фактично послуги по Договору від 25 листопада 2015 року №2015/4 надано резидентами України - ФО ОСОБА_2 .. ФО - ОСОБА_3 тому нерезидент - Кids Play Design, Польща, не являється бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу та при перерахуванні коштів по вищезазначеному договору ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" повинно було нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок з доходу нерезидента за ставкою 15%. Отже, згідно з висновками акта перевірки, в порушення п.п.16.1.3. п.16.1 ст. 16, п.103.9 ст. 103 ПК України. Наказу Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року №897 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства". ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" не наданий Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, Таблиця 1 - Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України відносно виплати доходу нерезиденту: 1 півріччя 2016 року - 434 490,95 гри.; 3 квартали 2016 року - 434 490,95 грн. Крім того, перевіркою встановлено завищення суми податкових зобов'язань по податку з доходу нерезидента: за 1 півріччя 2016 року на 382 439.89 грн., 3 квартали 2016 року на 369 359,34 грн. По зовнішньоекономічним договорам, укладеним позивачем та нерезидентами, отримання робіт (послуг) не підтверджено складеними актами виконаних робіт, оскільки останні не містять: змісту та обсягу проведених господарських операцій з консультування та управління Торговим центром, нерухомістю, активами та надання порад з розвитку бізнесу; кількості проведених робіт; результатів та висновків вказаних робіт. Також, у актах "Про приймання-передачі консультаційних послуг в галузі нерухомості" не наводиться вартість кожного з видів наданих робіт (послуг), не визначено ступень виконання "Виконавцем" обов'язків, викладених у Договорі, для розрахунку суми винагороди. Крім того, відповідач зазначає, що до перевірки не надано жодного примірника та зразка одиниці результатів проведених робіт (наданих послуг), як підтвердження реальності наданих послуг у і зазначеному в актах обсязі. Також, нерезидентом було надано послуги, що засвідчено актами виконаних робіт від 07 березня 2016 року на суму 15 500 євро та від 29 квітня 2016 року на суму 24 500 євро. Однак, як зазначено в акті перевірки послуги на суму 9 000 євро було отримано з порушенням законодавчо встановленого строку на 52 дні. На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом було прийняте податкове повідомлення - рішення від 22 лютого 2017 року №0002391408 про застосування 1 639 449,20 грн. штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД. Контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ", порушено вимоги п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет №15-93), а саме: не подано до контролюючого органу Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01 січня 2016 року, 01 квітня 2016 року, 01 липня 2016 року, 01 жовтня 2016 року. На підставі викладеного, контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення рішення від 22 лютого 2017 року №0002401408 про застосування 680 грн. штрафних санкцій за порушення порядку та строків декларування у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД). Таким чином, вищенаведене свідчить про наявність порушень з боку позивача та у зв'язку з встановленим порушеннями відповідачем прийнято оскаржувані повідомлення-рішення і відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року відмовлено ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" у задоволенні позову до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень.

Стягнуто з ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" залишок несплаченої суми судового збору, відстроченого ухвалою суду від 21 червня 2017 року, з урахуванням уточнення позовних вимог, у розмірі 412 129,34 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 22 лютого 2017 року №0002431408, яким застосовано штрафні санкції у сумі 340 грн. за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 22 лютого 2017 року №0002421408, яким застосовано штрафні санкції у сумі 586 485,55 грн. за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 22 лютого 2017 року №0002411408, яким зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 212 611,72 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 08 червня 2017 року №001285, яким нарахований податок на додану вартість в сумі 4 329 889 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 164 945 грн. в частині збільшення суми грошового зобов'язання на суму 89 984,66 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 08 червня 2017 року №001289 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 497 234 грн. за 2015 рік, 7 410 815 грн. за 2016 рік.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2022 року касаційну скаргу ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" задоволено частково.

Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі №815/3137/17 скасовано.

Справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року апеляційну скаргу ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" - задоволено.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року - скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 22 лютого 2017 року №0002431408, №0002421408, №0002411408, №0002401408, №0002391408, від 08.06.2017 року №001285, №001289.

При цьому, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2022 року було замінено ГУ ДФС в Одеській області його правонаступником ГУ ДПС в Одеській області.

Постановою Верховного Суду від 09 січня 2025 року касаційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області задоволено частково.

Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року прийнято до свого провадження справу №815/3137/17 за апеляційною скаргою ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року.

Призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду у залі судового засідання №9 на 11 березня 2025 року о 13:00 год.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що в даному апеляційному провадженні розглядається апеляційна скарга ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, яким відмовлено ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" у задоволенні позову до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ":

- судом першої інстанції не надано правову оцінку того, що відповідачем проведено донарахування пені у зв'язку з "відсутністю будь-якого документального підтвердження отримання консультаційних послуг...", як зазначено на арк.3 письмових пояснень №2 відповідача, але при цьому констатується факт наявності актів надання професійних послуг;

- порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 40 810,56 грн. обґрунтовано посиланням на те, що "фактично послуги було виконано іншими особами", як зазначено на арк.3 письмових пояснень №2 відповідача, хоча саме Kids Play Design Sp.z.o.o. є кінцевим бенефіциаром - отримувачем доходу по договору у відносинах з ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ". Судом не було досліджено даного факту і не надано йому відповідну правову оцінку;

- суд першої інстанції не навів жодного належного доказу недійсності укладених договорів і детального аналізу кожного договору з посиланням на допущені порушення та невідповідність конкретним нормам законодавства;

- ані ГУ ДФС в Одеській області в Акті перевірки, ані суд в своєму рішенні не зазначає про те, що сторони господарських взаємовідносин використовували в якості одиниць виміру дні і години для обчислення обсягу тієї чи іншої господарської операції. Зміст та обсяг господарської операції (одиниці її виміру) в актах приймання-передачі робіт (надання послуг) наявний і цілком зрозумілий, оскільки в кожному акті є підпункти, які розкривають зміст тієї чи іншої господарської операції, також наявні часи або дні як одиниця її виміру.;

- ГУ ДФС в Одеській області і суд фактично намагаються нав'язати своє бачення порядку виконання та на свій розсуд трактують умови укладених договорів. ГУ ДФС в Одеській області безпідставно ототожнює поняття "відсутність змісту" із власним нерозумінням того змісту, який зазначено сторонами в актах про надання послуг. Фактично ГУ ДФС в Одеській області при дослідженні актів про надання послуг вимагає обов'язкову наявність в них умов, зазначення яких насправді не передбачено жодним нормативно- правовим актом, тобто допускає самовільне тлумачення норм права, що відноситься до виключної компетенції Конституційного Суду України;

- суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що ГУ ДФС в Одеській області не встановлено розбіжностей показників в актах про надання послуг, складених за результатами виконання договорів, укладених з нерезидентами, та виписаних по ним податкових накладних;

- апелянт вказує, що ГУ ДФС в Одеській області, описуючи кожен з договорів вказує, якими є їхні істотні умови ("істотними умовами вказаного договору є" та/або "інших істотних умов вказаним Договором не передбачено"), включаючи до них предмет договору та обов'язки сторони виконавця послуг. Проте не всі ці умови, які перелічив Відповідач в Акті перевірки, є істотними;

- з огляду на ту обставину, що за усіма договорами, укладеними з нерезидентами, ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" виступило замовником послуг, а ці послуги носили нематеріальний характер, то результат від таких послуг також має нематеріальне втілення. При цьому, надані послуги знайшли своє відображення в Бізнес-плані ТРЦ "Рив'єра" на 2015 рік, який було складено за результатами виконання Договору про послуги з розробки бізнес-плану від 17 листопада 2014 року, укладеного з Хуінкас Пропертіз Лімітед (Huincas Properties Ltd) як Консультантом (в Акті перевірки під №8 на стор.61), та в договорах про створення серверу електронної пошти та системи управління взаємовідносинами із клієнтами, встановлення програмного забезпечення та його налаштування як результат виконання договорів, укладених з нерезидентами ANKUS LIMITED та DERVISHLY HOLDINGS LIMITED;

- з урахуванням викладеного вбачається, що зміст та обсяг господарської операції (одиниці її виміру) в актах приймання-передачі робіт (надання послуг) наявний і цілком зрозумілий, оскільки в кожному акті є підпункти, які розкривають зміст тієї чи іншої господарської операції, також наявні часи або дні як одиниця її виміру;

- судом взагалі не надано оцінки господарським відносинам між ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" та ТОВ "НЕВА ТРАНС", ТОВ "Укрлайнгруп", ПП "НЕГА НОВА ДИЗАЙН", які поставлені під сумнів відповідачем і суми ПДВ по яким є складовими у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №001285 від 08 червня 2017 року;

- жодного належного доказу того, що договір з ТОВ "УКРЛАИНГРУП" був укладений ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" без мети його здійснення, не зазначено. Всі документи, укладені на підставі Договору на надання інформаційно- консультаційних послуг від 01 липня 2015 року, по взаємовідносинам між ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" та ТОВ "УКРЛАЙНГРУП", в силу положень Закону №996-XIV є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що ці первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Віднесення ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 26 666 грн відповідає вимогам податкового законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

У період з 22 листопада 2016 року по 25 січня 2017 року ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, у тому числі з оподаткування у сфері ЗЕД за період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2016 року, за результатами якої складено акт від 01 лютого 2017 року №26/15-32-14-09/34980457.

Зазначеною перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" вимог діючого законодавства, зокрема:

підпункту 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого встановлено заниження (завищення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01 січня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 2015 рік - 35 681 088 грн. завищено, 1 квартал 2016 року - 107 839 511 грн. завищено, 1-2 квартали 2016 року - 619 605 407 грн. занижено та 1-3 квартали 2016 року - 149 7624 383 грн. занижено;

статті 192, п.198.3 абз."г" п.198.5 ст. 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ в сумі 7 043 145 грн.;

статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР), з урахуванням Постанов Правління НБУ від 03 червня 2015 року №354 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" із змінами і поповненнями, від 03 вересня 2015 року №581 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" із змінами і доповненнями, від 04 грудня 2015 року №863 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" з змінами і доповненнями, від 03 березня 2016 року №140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" із змінами і доповненнями. Встановлена прострочена дебіторська заборгованість в іноземній валюті по розрахунках з нерезидентами: DGL GROUP LLC, США - 25 000 дол. США; PREMIUM AKITA ADVISORY SRL, Румунія - 31 920 євро; AKITA ADVISORY SRL, Румунія - 37 200 євро;

статті 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей що незаконно знаходяться за її межами" від 18 червня 1994 року №319/94, п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" №15-93 від 19 лютого 1993 року із змінами та доповненнями, п.2.7 ст. 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року №49 із змінами і доповненнями в частині порушенням строків декларування валютних цінностей на 01 січня 2016 року, 01 квітня 2016 року, 01 липня 2016 року, 01 жовтня 2016 року;

підпункту 141.4.2 п.141.4 ст. 141 ПК України в частині порушення: порядку нарахування - в результаті чого встановлено завищення суми податкових зобов'язань з податку з доход нерезидента на загальну суму - 212 611,72 грн., в т.ч. 2015 рік - занижено суму зобов'язань на 91 573,98 грн., 1 півріччя 2016 року - завищено суму зобов'язань - 317 266,25 грн., 3 квартали 2016 року завищено суму зобов'язань - 304 185,70 грн.; утримання податку з доходу нерезидента та своєчасної сплати податку в 2015, 2016 роках;

підпункту 16.1.3 п.16.1 ст. 16, п. 103.9 ст. 103 ПК України, Наказу Міністерства фінансів України №897 від 20 жовтня 2015 року "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства", в частині неподання Податкової декларації (Додатку ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, Таблиця 1 - Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України) за 1 півріччя 2016 року, 3 квартал 2016 року.

На підставі встановлених порушень ГУ ДФС в Одеській області 22 лютого 2017 року винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0002431408, яким застосовано штрафні санкції у сумі 340 грн. за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб;

- №0002421408, яким застосовано штрафні санкції у сумі 586 485,55 грн. за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб;

- №0002471409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 10 564 718 грн.;

- №0002411408, яким зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 212 611,72 грн.;

- №0002401408, яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 680 грн.;

- №0002391408, яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1 639 449,2 грн.,

- №0002441409, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 35 681 088 грн. декларація №9276507336 від 11 березня 2016 року за 2015 рік, у розмірі 48 576 254 грн. декларація №9074420687 за 1 квартал 2016 року; у розмірі 44 862 864 грн. декларація №9140573290 від 09 серпня 2016 року за 1-2 квартали 2016 року, у розмірі 56 752 129 грн. декларація №9213093024 від 07 листопада 2016 року за 1-3 квартали 2016 року.

Позивач оскаржив прийняті податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДФС України та за результатом розгляду скарги рішенням ДФС України від 18 травня 2017 року №10469/6/99-99-11-01-01-01-25 скасовано податкові повідомлення-рішення від 22 лютого 2017 року щодо взаємовідносин скаржника з ТОВ "Автопром-1" та ПАТ "Північтранс".

За результатами адміністративного оскарження, відповідачем 08.06.2017 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№001285, яким нарахований податок на додану вартість в сумі 4 329 889 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 164 945 грн.;

№001289, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 22 444 990 грн. декларація №9276507336 від 11 березня 2016 року за 2015 рік, у розмірі 23 806 747 грн. декларація №9074420687 за 1 квартал 2016 року; у розмірі 24 173 820 грн. декларація №9140573290 від 09 серпня 2016 року за 1-2 квартали 2016 року, у розмірі 31 874 622 грн. декларація №9213093024 від 07 листопада 2016 року за 1-3 квартали 2016 року.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, посилаючись на їх необґрунтованість та неправомірність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про їх скасування.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд першої інстанції вважав позов таким, що не підлягає задоволенню.

При цьому, суд першої інстанції зауважив, що документи наявні у позивача та надані до суду не спростовують висновків акту перевірки.

Надання належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні.

Висновки відповідача в акті перевірки, є підставою для позбавлення позивача, як платника податку, права на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Позивач не виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та не має всі документальні підтвердження розміру таких витрат.

В розрізі наведеного вище, а також приймаючи до уваги, що викладені в акті перевірки факти взагалі ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, висновки відповідача зроблені з належною оцінкою та дослідженням зібраної за результатами перевірки інформації та на підставі норм чинного законодавства, що, як наслідок, вказує на доведеність встановлених перевіркою порушень.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно п.15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Щодо податкового повідомлення-рішення №001285 від 08 червня 2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 4 329 889,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 164 945,00 грн., колегія суддів вказує наступне.

Згідно пп."а" і "б" п.185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПК України розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг, відповідно пп.14.1.185 п.14.1 ст. 14 ПК України, розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно ч.1 ст.190 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом ст. 9 Закону №996-XIV, підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Відповідно п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Враховуючи викладене, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладеному платником податку договору, а не лише у разі оформлення господарської операції відповідними документами або наявності даних про рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Сама по собі наявність первинних документів (акт приймання-передачі наданих послуг та податкові накладні, платіжні доручення) не можуть бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійсненої господарської операції, а також факту дійсного руху активів та товару/робіт/послуг між учасниками відповідних операцій.

Обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів/робіт/послуг, позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету на суму податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" (Замовник) укладено договори "Про надання консультаційних послуг у галузі нерухомості" з нерезидентами (Виконавцями), які зареєстровані в Румунії та на Кіпрі, а саме: від 12 січня 2015 року з ANKUS LIMITED, від 01 липня 2015 року з DGL GROUP LLC, від 09 січня 2015 року з РІТЕЙЛ ЛЕНД ВЕСТ ІНВЕСТ САЙПРУС ЛІМІТЕД, від 18 червня 2014 року з DERVISHLY HOLDINGS LIMITED, від 10 липня 2014 року з DERVISHLY HOLDINGS LIMITED, від 15 вересня 2014 року з Акіта Адвісору СРЛ, від 01 липня 2014 року з YOKOZUNA INVESTMENTS SRL, від 17 листопада 2014 року з HUINCAS PROPERTIES LTD, від 05 січня 2015 року з "ОМЕЛІТ ЛІМІТЕД" та від 30 жовтня 2014 року з "PREMIUM ADVISORY SRL".

За результатом виконання робіт між сторонами складалися акти виконаних робіт. Перелік актів виконаних робіт із зазначенням сум за актом, предмету актів, реквізитів нерезидентів наведено у Додатку до акту про результати перевірки.

Крім того, ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" було укладено договори з контрагентами резидентами України ТОВ "НЕВА ТРАНС" (код ЄДРПОУ 39643278), ТОВ "УКРЛАЙНГРУП" (код ЄДРПОУ 39336113), ПП "НЕГА НОВА ДИЗАЙН" (код ЄДРПОУ 36417220).

Так, на підтвердження реальності відносин ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" з контрагентом ТОВ "УКРЛАЙНГРУП" до суду надано договір про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01 липня 2015 року, платіжні доручення №2088 від 04 серпня 2015 року, №2117 від 07 серпня 2015 року, №2118 від 07 серпня 2015 року, №2178 від 01 вересня 2015 року, №2179 від 01 вересня 2015 року, №2180 від 01 вересня 2015 року, №2087 від 04 серпня 2015 року, акти приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01 липня 2015 року №1 від 24 липня 2015 року, №2 від 31 липня 2015 року, №3 від серпня 2015 року, №4 від серпня 2015 року, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОV-0000032 від 24 липня 2015 року, №ОV-О000033 від 31 липня 2015 року.

На підтвердження реальності відносин апелянта з контрагентом ПП "НЕГА НОВА ДИЗАЙН" до суду надано договір на організацію виконання будівельно-монтажних робіт №07/04/16 від 07 квітня 2016 року з додатками до нього. Акт виконаних робіт до договору №07/04/16 від 28 травня 2016 року, платіжні доручення №3290 від 14 квітня 2016 року, №3291 від 14 квітня 2016 року, №3338 від 20 квітня 2016 року, №3327 від 18 квітня 2016 року, №3339 від 20 квітня 2016 року, №3355 від 21 квітня 2016 року, №3379 від 27 квітня 2016 року, №3449 від 13 травня 2016 року, №3480 від 18 травня 2016 року, №3490 від 20 травня 2016 року, №3744 від 13 липня 2016 року. №3854 від 29 липня 2016 року.

Колегія суддів також зазначає, що в Акті перевірки міститься інформація про взаємовідносини між ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" та ТОВ "НЕВА ТРАНС", код ЄДРПОУ 39643278, які виникли на підставі Договору підряду №150422 від 22 квітня 2015 року, предметом якого є "Очищення зливового відстійника на території БТВОК "Рів'єра" з подальшим вивезенням та утилізацією мулових відкладень" на суму 371 943,60 грн., в тому числі ПДВ 61 990,60 грн.

На підтвердження реальності відносин апелянта з вказаним контрагентом до суду надано договір підряду №150422 від 22 квітня 2015 року, довідку про вартість виконаних робіт та витрати за формою №КБ-3, розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в, Акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою №КБ - 2в) №1, підсумкову відомість ресурсів, платіжні доручення №1600 від 06 травня 2015 року, №1730 від 28 травня 2015 року.

Аналізом укладених договорів з нерезидентами встановлено, що вони складені із порушеннями вимог, передбачених ч.4 ст. 180 ГК України "Істотні умови господарського договору": "Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.".

Умови про "Предмет" у господарських Договорах не дають можливості остаточно визначити найменування за конкретною номенклатурою, асортимент та обсяг робіт (послуг) що мають бути виконані; не наводять вимоги до їх якості; не дають змогу ідентифікувати кваліфікаційний склад робітників, задіяних у їх виконанні, а саме у предметі договору не зазначено які будуть здійснені витрати труда робітників, що обслуговують комп'ютерні системи (людино-годин на одну одиницю відповідного об'єму робіт) при виконанні таких робіт.

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про дефектність первинних документів складених по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "НЕВА ТРАНС", а саме: всі акти виконаних робіт складались у м. Київ, при тому, що роботи проводились у МТВОК "Рив'єра", що знаходиться у с. Фонтанка Одеської області. До перевірки не надано жодних документів щодо відрядження робітників ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" до м. Київ для підписання актів виконаних робіт. В актах не зазначено сутність проведених робіт, не наводиться їх зміст та обсяг, не можливо встановити терміни понесених витрат; не наводиться якісний перелік робіт, результати та висновки щодо їх проведення. Поряд з цим, як до перевірки так і до суду не надано жодного примірника та зразка одиниці результатів проведених робіт "наданих послуг", як підтвердження реальності наданих послуг у зазначеному в актах обсязі.

Відповідно інформації, що міститься у податковому органі, внесено неправдиві відомості до акту виконаних робіт за формою КБ-2в в частині виплаченої заробітної плати робітникам за виконання роботи без податкового звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за формою №Д4.

Окрім того, колегія суддів враховує посилання податкового органу на відсутність контрагента позивача ТОВ "НЕВА ТРАНС" за податковою адресою, відсутності на вказаному підприємстві трудових, виробничих активів, складських приміщень, що свідчить про нереальність операцій по взаємовідносинах з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками.

Верховний Суд у постанові по даній справі від 09 січня 2025 року стосовно даних господарських правовідносин зазначив, що реальність, насамперед, потребує з'ясування того факту, чи справді відповідні роботи/послуги отримано від указаних у первинних документах контрагентів. Для цього варто встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків.

Апеляційним судом, на виконання вказівки Верховного Суду був допитаний свідок ОСОБА_4 , який є головним інженером ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" та надав показання, щодо виконання ТОВ "НЕВА ТРАНС" підрядних робіт з очищення зливного відстійника на території БТВОК "Рив'єра" за договором №150422 від 22 квітня 2015 року та будівельних монтажних та оздоблюваних робіт за договором №07/04/16 від 07 квітня 2016 року не в повному обсязі.

Колегія суддів критично відноситься до показань свідка ОСОБА_4 , оскільки вони носять неконкретний характер та в основному відносяться до технічної сторони з очищення зливного відстійника та будівельних монтажних та оздоблюваних робіт, в той час, як вказати за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь свідок не міг.

При цьому колегія суддів вважає необхідним зазначити, що, як зазначав свідок ОСОБА_4 директор ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ", який міг конкретно відповісти на поставлені питання на теперішній час помер.

З урахуванням викладеного, колегія суддів доходить висновку, що наданими до суду на підтвердження реальності господарських операцій ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" з його контрагентами первинними документами з питань надання консультаційних послуг не підтверджується зміст та обсяг операцій з поставки розглядуваних послуг, ці документи позбавляють можливості оцінити господарський характер цих послуг, наявність ділової мети у вказаних операціях. Вказані документи не містять необхідні відомості про зміст наданих послуг у задекларованих обсягах, не підтверджують результати операцій, за цими документами неможливо встановити, яким чином отримані послуги позивач використав в своїй господарській діяльності, яким чином результати цих операцій вплинули на господарську діяльність підприємства, його прибутковість тощо.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року (справа №804/4434/15), від 16 квітня 2019 року (справа №826/7883/15), від12 березня 2019 року (справа №826/1619/15).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності в матеріалах справи підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Таким чином, платник податків не має права відображати в бухгалтерському обліку витрати щодо товарів, робіт (послуг), поставка яких містить ознаки нереальності, оскільки операції з придбання та використання товарів, робіт (послуг) в діяльності платника податків фактично не здійснювались.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що якщо брати до уваги всі складові податкового повідомлення-рішення від 08 червня 2017 року №001285, яким нарахований податок на додану вартість в сумі 4 329 889 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 164 945 грн., то вбачається різниця на суму 89 985 грн.

Вказані обставини сторонами по справі не заперечуються.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2017 року №001285, яким нарахований податок на додану вартість в сумі 4 329 889 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 164 945 грн. в частині збільшення суми грошового зобов'язання на суму 89 984,66 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2017 року №001285 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо правомірності складеного податковим органом податкового повідомлення-рішення №001289, колегія суддів вказує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 серпня 2008 року між ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" з MARFIN POPULAR BANK PUBLIC CO LIMITED, в якості Організатора Кредиту, Офшорного Довірчого Керуючого та Кредитного Агента, та ВАТ "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК" у якості Українського Агента із забезпечення та обслуговуючого банку та CENTRAL INVEST CYPRUS LIMITED у якості Кіпрського контрагента за договорами Хеджування, укладено Кредитний договір на суму 60 000 000 євро.

Дата повернення інвестиційної кредитної лінії - 18 грудня 2014 року.

До перевірки надано Шостий договір про внесення змін до кредитного договору на суму 68 000 000 євро від 05 серпня 2008 року, укладений 17 січня 2013 року між ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" як позичальник, СYPRUS POPULAR BANK PUBLIC CO LTD (MARFIN POPULAR BANK PUBLIC CO LIMITED), як основний кредитор. Організатор Кредиту, Офшорний Довірчий Керуючий та Кредитний Агент, ПАТ "МАРФІН БАНК" як Український Агент із Забезпечення та Обслуговуючий Банк. CENTRAL INVEST CYPRUS LIMITED як Кіпрський Контрагент за Договорами Хеджування. ТОВ "ТРІТОН ХОЛДИНГ" (34980394) як Член Групи, NORTH REAL ESTATE OPPORTUNITIES FUND HOLDING LP як Бенефіціар та ARGO REAL ESTATE OPPORTUNITIES FUND LIMITED як Спонсор, внесені зміни до умов Зміненого Кредитного Договору з метою відображення зміни назви MARFIN POPULAR BANK PUBLIC CO LIMITED на СYPRUS POPULAR BANK PUBLIC CO LTD.

Позивачем до перевірки не надано документи, що підтверджують проведення реєстрації в НБУ строку погашення кредиту - після 18 грудня 2014 року (тобто зміни щодо періоду нарахування процентів, дати повернення інвестиційної кредитної лінії), назви нерезидента та уповноваженого банку.

Отже, за висновками акту перевірки, нараховані відсотки по кредитному договору від 05 серпня 2008 року, укладеному ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" з MARFIN POPULAR BANK PUBLIC CO LIMITED, не можуть бути визнаними зобов'язаннями відповідно ст. 4 Положення стандарту бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2006 року №415, внаслідок чого витрати на проценти (за користування отриманим кредитом) не відносяться до фінансових витрат.

Зазначене, за висновком контролюючого органу, підтверджувало порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України, в результаті чого завищено інші операційні доходи за 2 кв. 2016 року на суму 7 410 815 грн., завищено інші операційні витрати на суму 17 615 300 грн. (в т.ч. за 2015 рік на 2 497 234 грн., 1 кв.2016 року на 8 163 560 грн., 3 кв. 2016 року на 6 954 506 грн.), завищено фінансові витрати на суму 155 830 950 грн. (в тому числі: 2015 рік - 59 263 257 грн., 1 кв.2016 року - 33 577 4326 грн., 2 кв. 2016 року - 30 673 950 грн., 3 кв. 2016 року - 32 316 311 грн.).

Водночас, колегія суддів зазначає, що вказаний кредитний договір був чинним в охопленому податковою перевіркою періоді, був належним чином зареєстрований в Національному банку України, передбачав нарахування процентів на неповернену суму кредитних коштів навіть після спливу строку надання кредиту.

До того ж, на час судового розгляду справи відбулась реєстрація змін до кредитного договору, якими строк погашення кредиту подовжено до 30 листопада 2022 року.

У зв'язку із чим, нараховані та сплачені позивачем проценти на користь кредитора повністю відповідають визначенню терміну "фінансові витрати", передбаченому Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку (далі - П(с)БО).

Наведене підтверджує право ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" на формування витрат в сумі нарахованих процентів як в бухгалтерському, так і в податковому обліку, а висновки відповідача та суду першої інстанції зроблені без врахування умов кредитного договору та з порушеннями норм діючого законодавства України.

Колегія суддів зазначає, що ПК України не визначає повноважень податкових органів на застосування штрафних санкції до резидентів у разі отримання позики від нерезидентів без реєстрації договорів та порядку застосування таких санкцій, а Верховною Радою України на виконання п.4 розділу XV Перехідних положень Конституції не ухвалено Закону з цих питань, тому у відповідача відсутні права на притягнення ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" до відповідальності за порушення валютного законодавства на підставі Указу Президента України від 27 червня 1999 року №734/99.

Положення Указу Президента України від 27 червня 1999 року №734/99 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", яким органи державної податкової служби наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені п.2 ст. 16 Декрету, не підлягають застосуванню, оскільки, врегульовуючи по-іншому питання, які були врегульовані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України від 18 листопада 1992 року №2796-XII "Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання"), Указ суперечить обмеженням, встановленим п.4 Перехідних положень Конституції України та необґрунтовано створює протиріччя в правовому регулюванні відносин.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд зокрема у постанові від 24 січня 2019 року (справа №820/3659/16).

У відповідності до положень п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно п.3 П(С)БО 21 курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу.

Операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно п.8 П(С)БО 21 встановлено, що визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з п.9 П(С)БО 21.

Аналіз приписів наведених норм дозволяє зробити висновок про те, що терміни "позитивна" та "негативна" курсова різниця безпосередньо відображають характер їх впливу на фінансові результати діяльності підприємства: позитивні різниці включаються до складу доходів, негативні - у складі витрат звітного періоду.

При обліку операцій в іноземній валюті об'єктами визначення курсових різниць є лише монетарні статті балансу.

Отже, для визначення курсових різниць перерахунок іноземної валюти здійснюється на дату балансу та на дату здійснення господарської операції лише за монетарними статтями.

Оскільки кредиторська заборгованість позивача по комісії є монетарною статтею, то відповідно п.8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції, а не після погашення кредиту.

Як вбачається з кредитного договору від 05 серпня 2008 року, до правовідносин сторін за Договором застосовується строк у 80 років, тобто позивач належним чином обліковував курсові різниці в бухгалтерському та податковому обліку, таким чином оскаржуване податкове повідомлення-рішення у вказаній частині є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №001289 від 08 червня 2017 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення №0002401408 від 22 лютого 2017 року, колегія суддів вказує таке.

Відповідно ст. 2 Закону №185/94-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 4 вказаної статті Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

За приписами ст. 4 Закону №185/94-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з якою за порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Отже, наведені законодавчі норми встановлюють фінансову відповідальність резидента за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності у вигляді пені саме за порушення встановлених Національним банком України строків зарахування виручки чи поставки товарів та не ставлять в залежність від правильності відображення господарських операцій у бухгалтерському та податковому обліку, що регулюється нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в України" та Податковим кодексом України.

Також, згідно п.1 ст. 9 Декрету №15-93 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) валютні цінності та інше майно резидентів, яке знаходиться за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню в Національному банці України.

Відповідно ст. 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року №319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які незаконно знаходяться за її межами" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, щоквартально повинні здійснювати декларування валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за формою Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25 грудня 1995 року №207.

Згідно із п.3 Наказу №207 обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності.

У свою чергу, абз.2 п.5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року №419 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), квартальна або річна фінансова звітність подається підприємствами контролюючому органу у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Згідно п.49.18 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Тобто, суб'єкти підприємницької діяльності подають до контролюючого органу Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами у строки, передбачені ПК України для подання податкової декларації.

Пунктом 2 ст. 16 Декрету №15-93 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, приховування або перекручення звітності про валютні операції застосовується штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно пп.2.7 п.2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року №49 (далі - Положення №49) (яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин), невиконання резидентами вимог щодо порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність: порушення строків декларування - накладання штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з наведеного, висновки контролюючого органу про не підтвердження операцій належним чином складеними актами виконаних робіт не мають правового значення для визначення міри відповідальності суб'єкта господарювання у сфері здійснення розрахунків в іноземній валюті. При цьому, як свідчать обставини справи, установлені строки розрахунків по операціям з ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" з контрагентами "DGL GROUP LLC", "PREMIUM ADVISORY SRL" та "АКІТА ADVISORY SRL" позивачем дотримано у повній мірі.

Відповідно, не знаходять свого правового та обґрунтованого підтвердження встановлені контролюючим органом порушення про недекларування позивачем валютних цінностей, доходів та майна і не відображення дебіторської заборгованості за операціями з "DGL GROUP LLC", "PREMIUM ADVISORY SRL" та "АКІТА ADVISORY SRL".

З даним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 09 січня 2025 року по даній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №0002401408, за яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконаних зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 680 грн.

Щодо наявності підстав для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0002391408 від 22 лютого 2017 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконаних зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1 639 449,20 грн., колегія суддів вказує таке.

Так, між ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" та Kids Play Design Sp.z.o.o. було укладено договір №2015/4 про надання послуг для розважального центру від 25 листопада 2015 року.

На виконання умов вказаного контракту резидентом було здійснено попередню оплату на загальну суму 40 000 євро, що засвідчено платіжними документами від 09 грудня 2015 року на суму 24 500 євро, від 27 травня 2016 року на суму 15 500 євро.

Нерезидентом було надано послуги, що засвідчено актами виконаних робіт від 07 березня 2016 року на суму 15 500 євро та від 29 квітня 2016 року на суму 24 500 євро.

Відповідно ст. 2 Закону №185/94-ВР з урахуванням п.1 Постанови №581 граничний строк отримання імпортних послуг становив 08 березня 2015 року, 25 серпня 2015 року відповідно.

Таким чином, послуги за вказаний період було отримано з порушенням позивачем законодавчо встановленого строку на 52 дні.

Верховний Суд у постанові від 09 січня 2025 року по даній справі вказав, що є помилковим висновки апеляційного суду про те, що нарахування оспорюваної пені за всіма операціями відбулося на підставі одного податкового повідомлення-рішення, що унеможливлює П'ятий апеляційний адміністративний суд самостійно визначити правомірність того чи іншого розміру санкцій (пені).

Верховний Суд наголосив, що суд, який розглядає справу, не позбавлений можливості виокремити правомірно застосовані санкції від тих, що нараховані безпідставно, більш того враховуючи наявність у матеріалах справи розрахунку пені за порушення ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" ст. 2 Закону №185/94-ВР.

Верховний Суд також зазначив, що у разі неможливості виокремити протиправно нараховану пеню на підставі наявного в матеріалах справи розрахунку, суд має право запропонувати контролюючому органу подати більш детальний розрахунок, а також відповідні пояснення про нарахування пені щодо кожного контрагента або операції.

Виконуючи вимоги Верховного Суду колегія суддів витребувала у податкового органу відповідні розрахунки та пояснення.

Так, на вимогу апеляційного суду 26 травня 2025 року від податкового органу надійшли додаткові пояснення у справі за вх.№27700/25 з детальним розрахунком пені за порушення позивачем законодавчо встановленого строку розрахунку на 52 дні, яка склала 40 810,56 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 22 лютого 2017 року №0002391408 в частині нарахування пені в розмірі 40 810,56 грн., в іншій частині (1 598 638,64 грн. (1 639 449,20 грн. - 40 810,56 грн.) вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 22 лютого 2017 року №0002411408, яким зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 212 611,72 грн.; №0002431408, яким застосовано штрафні санкції у сумі 340 грн. за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб; №0002421408, яким застосовано штрафні санкції у сумі 586 485,55 грн. за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб, колегія суддів зазначає наступне.

Так, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач виходив з того, що проведення виплат на користь нерезидента "Kids Play Design Sp.z.o.o." по договору №2015/4 від 25 листопада 2015 року про надання послуг для розважального центру підпадають під визначення виплати доходів у вигляді інжинірингу по ПК України, оскільки проектування та розробку Дизайн-проект Сімейного Розважального Центру здійснювали Архітектурне бюро СПД - ФО ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ОСОБА_2 ) та ФО - ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку, що позивачем порушено п.п.141.4.2. п.141.4. ст. 141 ПК України щодо порядку нарахування, утримання податку та несвоєчасну сплату податку з доходу нерезидента, по договору №2015/4 від 25 листопада 2015 року, оскільки виплата проводиться не безпосередньо виконавцю послуг, а посереднику щодо такого доходу, тому така виплата не підпадає під дію положень міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток, відповідно при перерахуванні коштів по вищезазначеному договору ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" повинно було нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок з доходу нерезидента за ставкою 15%.

Згідно п.190.2 ст. 190 ПК України для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

Відповідно п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПК України (в редакції, що набрала чинності після 01 січня 2015 року), доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема фрахт та доходи від інжинірингу п.п.141.4.1. п.141.4. ст. 141 ПК України.

Підпунктом 14.1.85 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено поняття "інжиніринг" - надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).

Пунктом 160.2 ст. 160 ПК України встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у п.п.160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п.160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно положень п.п.103.4, 103.5 ст. 103 ПК України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до положень п.103.8 ст. 103 ПК України, особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01 січня 2015 року, KID'S PLAY DESIGN POLSKA Z OGRANICZONA ODPOWLEDZIALNOSCIA, ідентифікаційний податковий номер 7792407886 має місце проживання або перебування в Польщі, і має необмежений обов'язок щодо сплати податків у розумінні угоди, укладеної між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.

Згідно із п.103.1 ст. 103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Статтею 7 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, яка набула чинності для України 11 березня 1994 року, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює комерційну діяльність як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тому розмірі, який може бути віднесений до цього постійного представництва.

Таким чином, Kids Play Design Sp.z.o.o. у розумінні податкового законодавства є резидентом Польщі, та, відповідно підлягає оподаткуванню саме на її території, з огляду на відсутність встановленого факту наявності у зазначеного контрагента позивача постійного представництва на території України.

Відповідно дохід з джерелом походження з України отриманий нерезидентом Kids Play Design Sp.z.o.o. в сумі 40 000 євро (1 044 984,18 грн.) від резидента ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" - звільнений від оподаткування на території України згідно з п.п.103.2, 103.4, 103.5, 103.8 ст. 103 ПК України.

Щодо посилань податкового органу на те, що Kids Play Design Sp.z.o.o. не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу оскільки проектування та розробку Дизайн-проект Сімейного Розважального Центру здійснювали Архітектурне бюро СПД - ФО ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ОСОБА_2 ) та ФО - ОСОБА_3 , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно положень п.103.2 ст. 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

При цьому, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Суд апеляційної інстанції враховує висновки, викладені зокрема у постанові Верховного суду від 21 березня 2018 року (справа №803/1005/17), відповідно до яких "фактичний отримувач доходу" не має тлумачитися у вузькому, технічному сенсі, його значення слід визначати відповідно до мети, завдань міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, таких як "уникнення від сплати податків", і з урахуванням таких основних принципів, як "запобігання зловживання положеннями договору". Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і, як свідчить міжнародна практика застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

Отже, для визнання особи як фактичного отримувача доходу (бенефіціарного власника) необхідним є не тільки наявність правових підстав для безпосереднього отримання доходу, але і того, що така особа повинна бути безпосереднім вигодоотримувачем, тобто особою, яка отримує вигоду від доходу та визначає його подальшу економічну долю. При визначенні фактичного отримувача доходу слід також враховувати виконувані функції та покладені на нерезидента ризики.

Колегія суддів звертає увагу, що Kids Play Design Sp.z.o.o. знаходилось у договірних відносинах з ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" з приводу надання послуг по розробці дизайн проекту для сімейного розважального центру. Як вбачається з положень зазначеного договору, отримувачем доходу від наданих послуг виступає саме Kids Play Design Sp.z.o.o., Польща, який і визначає подальшу долю отриманого доходу.

Зважаючи на правову природу виниклих взаємовідносин за договором між апелянтом та його контрагентом, суд апеляційної інстанції зазначає, що саме Kids Play Design Sp.z.o.o., несе на собі ризики невиконання умов договору та надає гарантії щодо виконання послуг з розробки дизайн проекту. При цьому, положеннями чинного національного законодавства не заборонено залучати у господарських відносинах третіх осіб. В даному випадку, залучення додаткових спеціалістів у сфері дизайну, які мають відповідні дозвільні документи, видані на території України не впливає на суть зобов'язань між ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" та Kids Play Design Sp.z.o.o., які виникли на підставі договору № 2015/4 від 25 листопада 2015 року.

При цьому, колегія суддів зауважує, що ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" не укладало з СПД - ФО ОСОБА_2 та ФО - ОСОБА_3 договори та не несло перед ними будь-яких зобов'язань по оплаті грошових коштів, оскільки всі ризики по виконанню дизайн проекту несе саме Kids Play Design Sp.z.o.o, крім того саме зазначений контрагент згідно умов договору визначає подальшу економічну долю отриманого доходу.

Колегія суддів зазначає, що відповідно положень ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. При цьому податковим органом не встановлено обставин, за яких можна вважати Kids Play Design Sp.z.o.o. номінальним утримувачем (номінальним власником) або посередником щодо такого доходу. Крім того, докази того, що Kids Play Design Sp.z.o.o. або ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" керувались метою отримати необґрунтовану вигоду у вигляді заниженої ставки податку також відповідачем не наведені і в матеріалах справи відсутні.

Згідно п.п.141.4.2 п.141.4 ст. 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з Доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Пунктом 3.2 ст. 3 ПК України встановлено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

З урахуванням вищенаведеного, ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" не має відповідного обов'язку подавати звіт про виплачені доходи нерезиденту, оскільки звільнений від оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України на підставі міжнародних договорів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що податкові повідомлення-рішення від 22 лютого 2017 року №0002411408, яким зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 212 611,72 грн. від 22 лютого 2017 року №0002431408, яким застосовано штрафні санкції у сумі 340 грн. за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб; від 22 лютого 2017 року №0002421408, яким застосовано штрафні санкції у сумі 586 485,55 грн. за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб є протиправними та підлягають скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ", відповідно обґрунтування викладеного в мотивувальній частині даної постанови.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ТОВ "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ".

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року скасувати.

Ухвалити у справі нове судове рішення яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002431408 від 22 лютого 2017 року, яким застосовано штрафні санкції у сумі 340 грн. за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002421408 від 22 лютого 2017 року, яким застосовано штрафні санкції у сумі 586 485,55 грн. за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002411408 від 22 лютого 2017 року, яким зменшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 212 611,72 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002401408 від 22 лютого 2017 року, яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 680 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002391408 від 22 лютого 2017 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконаних зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1 639 449,20 грн., в частині 1 598 638,64 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2017 року №001285, яким нарахований податок на додану вартість в сумі 4 329 889 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 164 945 грн. в частині збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 89 984,66 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №001289, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 22 444 990 грн. декларація №9276507336 від 11 березня 2016 року за 2015 рік; у розмірі 23 806 747 грн. декларація №9074420687 від 11 травня 2016 року за 1 квартал 2016 року; у розмірі 24 173 820 грн. декларація №9140573290 від 09 серпня 2016 року за 1-2 квартали 2016 року; у розмірі 31 874 622 грн. декларація №9213093024 від 07 листопада 2016 року за 1-3 квартали 2016 року.

В іншій частині у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ" відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 червня 2025 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.