П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 490/2206/25
Перша інстанція: суддя Шолох Л.М.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Єщенка О.В.,
Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 22 квітня 2025р. про повернення позовної заяви по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
У березні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Центрального РТЦКСП, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №57 про адміністративне правопорушення від 14.02.2025р..
Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 22 квітня 2025р. матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центрального РТЦКСП про визнання протиправною та скасування постанови №57 про адміністративне правопорушення від 14.02.2025р. - повернуто позивачу.
Повернуто ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484,49грн., який було сплачено відповідно до квитанції ID:0469-0013-3378-1057 від 17.04.2025р..
Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду із позовною заявою, а наведені в клопотанні про поновлення строку доводи позивача свідчать про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду із цим адміністративним позовом.
Проте, з таким висновком суду не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку з чим допустив неправильне застосування норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіряючи правомірність та законність ухвали суду про повернення позовної заяви, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Приписами ст.289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частинами 1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку.
Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, строк може бути пропущений виключно з поважних причин.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог, та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.
Звернення до суду за межами строків, визначених у ст.122 КАС України, є підставою для повернення (залишення без розгляду) позовної заяви, якщо суд не дійде висновку, що вказаний строк позивачем був пропущений з поважних причин.
Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.
Із матеріалів справи вбачається, що 14.02.2025р. винесено оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Оскаржувану постанову позивач отримав 14.03.2025р., що підтверджується трекінгом поштового відправлення за №5400500121501 та відповіддю АТ «УКРПОШТА» від 24.04.2025р. за №1.03.009.004.-14931-25.
Цей факт свідчить про обізнаність позивача з підставами притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу саме з 14.03.2025р. та дозволяє повноцінно реалізувати право на звернення з відповідним позовом до суду у межах строку встановленого законодавством.
У цій категорії справ законодавець визначив строк в десять днів достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Однак, адміністративний позов подано позивачем вперше до Миколаївського окружного адміністративного суду 21.03.2025р. та ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025р. у справі №400/2886/25 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав того, що спір у даній справі не належить до юрисдикції адміністративних судів.
У подальшому, 27.03.2025р. позивач звернувся до Центрального районного суду м.Миколаєва із цією позовною заявою.
Надаючи оцінку вказаним обставинам, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що первинне звернення до суду із позовною заявою відбулось в межах 10-денного строку звернення до суду.
При цьому, повторне звернення до Центрального районного суду м.Миколаєва відбулось у найкоротший строк, а саме на наступний день після отримання ухвали про відмову у відкритті провадження в рамках справи №400/2886/25.
Судова колегія зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Поряд з наведеним апеляційний суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Враховуючи вищезазначене та те, що звернення позивача до суду в рамках даної справи відбулось у найкоротший термін з моменту отримання ухвали про відмову у відкритті, а саме на наступний день після отримання ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.03.2025р., якою було визначено порушення позивачем правил предметної юрисдикції, то судова колегія вважає, що з метою уникнення надмірного формалізму з приводу питання поновлення строку звернення наявні підстави для поновлення такого строку позивачу.
З урахування викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду, що призвело до обмеження права позивача у доступі до правосуддя, а тому наявні підстави для скасування ухвали про повернення позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122,286,311,320,322,325,328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 22 квітня 2025р. про повернення позовної заяви скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення направити до Центрального районного суду м.Миколаєва для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцять днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: О.В. Єщенко
В.О. Скрипченко