П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/12387/24
Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області, у якому просив:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Херсонській області щодо здійснення розрахунку пенсії ОСОБА_1 без урахування довідки про заробітну плату від 21.02.2022р. №2, викладену в листі №6936-6532/Р-02/8-2100/23;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області перерахувати ОСОБА_1 з 25.01.2022 року пенсію за віком, з урахуванням довідки про заробітну плату від 21.02.2022 року №2, виданої ТДВ «Херсонське автотранспортне підприємство 16554».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за віком з 25.01.2023р..
Оскільки позивачу не було зрозуміло, чи врахована довідка про заробітну плату від 21.02.2022р. №2, видана ТДВ «Херсонське автотранспортне підприємство 16554», він звернувся до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою щодо надання інформації про розрахунок пенсії із врахуванням довідки від 21.02.2022р. №2 та щодо її врахування.
Однак, листом від 7.09.2023р. відповідач відмовив в розрахунку пенсії з урахуванням вищевказаної довідки з підстав того, що в управління немає можливості провести перевірку вказаної довідки на підприємстві.
Позивач вважає вказану відмову протиправною та незаконною, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги, скасування рішення суду із прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що для розгляду питання про перерахунок пенсії позивачу передує його окреме звернення до територіального управління ПФУ з відповідною заявою про перерахунок йому пенсії за віком та пакетом необхідних документів, в даному випадку, із довідкою №2 від 21.02.2022р., що видана ТДВ «Херсонське автотранспортне підприємство 16554».
При цьому, суд вказав, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до ГУ ПФУ в Херсонській області з відповідною заявою про перерахунок його пенсії із врахуванням вищевказаної довідки, що свідчить про недотримання позивачем приписів Порядку №22-1.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку з чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію за віком з 25.01.2023р..
18.08.2023р. позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, або надання обґрунтованого роз'яснення підстав не зарахування довідки про заробітну плату №2 від 21.02.2022р., яка була надана разом із документами на призначення пенсії 22.02.2023р..
Однак, листом від 7.09.2023р. за №6936-6532/Р-02/8-2100/23 ГУ ПФУ в Херсонській області повідомило позивача про те, що з метою вирішення питання щодо можливості проведення перевірки достовірності видачі довідки про заробітну плату, до вищезазначеного підприємства направлений лист від 12.04.2023р. №2100-1001-8/9983. Проте, лист повернувся на адресу ГУ ПФУ в Херсонській області з відміткою: “адресат відсутній за вказаною адресою». Враховуючи вищевикладене, провести перевірку довідки про заробітну плату від 21.02.2022р. №2 за період роботи з 1.01.1991р. по 31.12.1995р., наразі немає можливості.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність дій пенсійного органу у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Згідно зі ст.40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Таким чином, у разі надання особою заяви на призначення (перерахунок) пенсії із наданням довідки за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 року, зазначена довідка може бути врахована для призначення (перерахунку) розміру пенсії тільки після обов'язкового підтвердження первинними документами, на підставі яких було видано зазначену довідку.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1) встановлено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Пунктом 2.10 Порядку №22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Статтею 44 Закону №1058-ІУ передбачено порядок призначення (перерахунку) пенсії.
Так, в редакції статті, що діяла на момент звернення позивача до пенсійного органу, передбачено частиною 1, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до п.1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший - подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Пунктом 4.1 розділу IV Порядку передбачено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п.4.2 Порядку).
Відповідно до п.4.3. Порядку рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати (п. 4.7. Порядку).
Як вбачається з матеріалів справи, у своїй заяві позивач просив провести розрахунок пенсії з урахуванням довідки №2 від 21.02.2022р. (а.с.83).
При цьому, пенсійним органом за результатами розгляду не прийнято рішення про перерахунок позивачу пенсії чи про відмову у здійсненні такого перерахунку.
Листом від 7.09.2023р. №6936-6532/Р-02/8-2100/23 Головне управління повідомило позивача, що з метою вирішення питання щодо можливості проведення перевірки достовірності видачі довідки про заробітну плату №2 від 21.02.2022р., до ТДВ «Херсонське автотранспортне підприємство 16554» направлено лист від 12.04.2023р. №2100-1001-8/9983. Проте, лист повернувся на адресу ГУ ПФУ в Херсонській області з відміткою: “адресат відсутній за вказаною адресою». Враховуючи вищевикладене, провести перевірку довідки про заробітну плату від 21.02.2022р. №2 за період роботи з 1.01.1991р. по 31.12.1995р., наразі немає можливості.
Водночас, ч.1 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому слід наголосити, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Підставами для визнання протиправними дій чи скасування рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який вчинив ці дії чи прийняв рішення. При цьому обов'язковою умовою оскарження дій, рішень є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Відтак, при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене, на його думку, право.
Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Указаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Статтею 13 "Право на ефективний засіб юридичного захисту" Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У даному випадку, судова колегія звертає увагу на ту обставину, що спірна довідка за №2 від 21.02.2022р., видана ТДВ «Херсонське автотранспортне підприємство 16554» була надана позивачем разом з іншими документами при поданні заяви про призначення пенсії 22.02.2023р., що не є спірним в даній справі.
Відтак, для правильного вирішення даного спору, колегія суддів вважає за необхідне дослідити обставини правомірності неврахування спірної довідки при первинному призначенні пенсії ОСОБА_1 ..
З тексту довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №2 від 21.02.2022р. вбачається, що вона містить посилання на те, що її видано на підставі особових рахунків за 1991-1995 роки, підписана посадовими особами керівником та головним бухгалтером, підписи яких завірені печаткою підприємства, містить дані про фактичні суми заробітної плати позивача за період його роботи у вказаному підприємстві, тобто, відповідає всім умовам, наведеним у Порядку №22-1.
Робота позивача за період січень 1991 - грудень 1995 роки на підприємстві, яке видало довідку, підтверджується відповідними записами в трудовій книжці, зазначений трудовий стаж зарахований відповідачем до трудового стажу для призначення пенсії.
Відтак у відповідача були відсутні підстави для зустрічної перевірки обґрунтованості видачі довідки.
Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у не врахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
До подібних правових висновків щодо відсутності можливості проведення зустрічної перевірки обґрунтованості видачі довідки, в тому числі у випадку, коли для проведення такої перевірки відсутні підстави, та не можуть бути підставами для відмови в перерахунку пенсії дійшов Верховний Суд у постановах від 12.04.2021р. у справі №219/4550/17, від 29.07.2020р. у справі №341/1132/17.
При цьому, судова колегія звертає увагу, що відповідач рішення про відмову у зарахуванні спірної довідки під час призначення пенсії ОСОБА_1 не приймав, у зв'язку із чим на думку судової колегії наявна тривала бездіяльність ПФУ щодо врахування такої довідки під час призначення пенсії.
Відтак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Отже, на думку апеляційного суду, належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Херсонській області щодо неврахування довідки про заробітну плату від 21.02.2022р. №2 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення з урахуванням вказаної довідки, а саме з 25.01.2023р..
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для частково задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про часткове задоволення адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2025р. скасувати.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо неврахування довідки про заробітну плату від 21.02.2022р. №2 при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 25.01.2023р., з урахуванням довідки про заробітну плату від 21.02.2022р. №2, виданої ТДВ «Херсонське автотранспортне підприємство 16554».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України..
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді А.І. Бітов
О.А. Шевчук