П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/19474/24
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
06.09.2024 року;
Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рисоіл Україна» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рисоіл Україна» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.03.2024 №119/34-00-23/41041279.
В обґрунтування позову зазначено, що Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань своєчасності подання платником податків документації з трансфертного ціноутворення за 2020-2021 звітні роки. За результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 39.4.4 пункту 39.4. статті 39 Податкового кодексу України, а саме подання з порушеннями встановленого законодавством терміну документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій на запит центрального органу виконавчої влади. На підставі виявлених порушень відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 №119/34-00-23/41041279 про застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій у сумі 26232 гривень.
Оспорюючи правомірність та обґрунтованість висновків відповідача, позивач вказує, що Товариство виконало свій податковий обов'язок та в установленому порядку і у межах 30 календарних днів з дня отримання запиту контролюючого органу, тобто з дотриманням вимог підпункту 39.4.4 пункту 39.4. статті 39 Податкового кодексу України, подало документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.03.2024 №119/34-00-23/41041279.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РИСОІЛ Україна» судовий збір у розмірі 3028 гривень.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у визначений чинним законодавством строк виконав передбачений підпунктами 39.4.4 та 39.4.5 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України обов'язок по наданню відповіді на запит контролюючого органу.
При цьому, суд зауважив на тому, що неправомірність та необґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій відбулась внаслідок помилковості обчислення відповідачем строку, встановленого платнику для подання відповіді на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
В апеляційній скарзі Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що платником податків документація з трансфертного ціноутворення була фактично подана з порушенням вимог підпункту 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, а саме з порушенням граничного строку на 3 календарних дні.
Апелянт наполягає на обґрунтованості санкцій, застосованих до платника податку згідно положень підпункту 120.6 статті 120 Податкового кодексу України, адже такий захід фінансової відповідальності застосований до позивача на підставі належних і допустимих доказів правопорушення та з урахування об'єктивної можливості платника виконувати свій податковий обов'язок.
При цьому, апелянт зауважує, що Податковий кодекс України не ставить порядок визначення дати, з якої починається відлік строку, в залежність від години отримання платником відповідного запиту, тому такий строк підлягає обчисленню з фактичної дати отримання платником запиту.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Рисоіл Україна» посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ТОВ «РИСОІЛ Україна» подало до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків наступну звітність:
- «Звіт про контрольовані операції» за 2020 рік - 29.09.2021 реєстраційний №9373800839; додатки №1, 2 «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» від 29.09.2021 реєстраційні номери 9373800834, 9373800835. Загальна сума контрольованих операцій, яка відображена у звіті про контрольовані операції за 2020 рік, складає 1 811 005 932 грн.;
- «Звіт про контрольовані операції» за 2021 рік - 30.09.2022 реєстраційний №9434364730, додатки №1 «Відомість про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» від 30.09.2022 реєстраційний номер 9434364727. Загальна сума контрольованих операцій, яка відображена у звіті про контрольовані операції за 2021 рік, складає 2 090 294 698 грн.
18.01.2023 року Державна податкова служба України відповідно до підпункту 39.4.4 пункту 39.4 статті 39, абзацу 8 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України звернулась до ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» із запитом за №1462/6/99-00-23-02-01-06 щодо подання документації з трансферного ціноутворення про контрольовані операції з експорту сільськогосподарської продукції, здійснені ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» з контрагентами-нерезидентами RTL 2020 LTD (Республіка Болгарія) за 2020 звітний рік та RISOIL EUROPE LTD (Республіка Болгарія) за 2020- 2021 звітні роки.
Зазначений запит одержаний позивачем 02.02.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за №0405352663700.
06.03.2023 ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» на запит надало до кур'єрської служби доставки ТОВ «Двадцять п'ять годин», код ЄДРПОУ 37585398, документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій 2020- 2021 звітні роки.
Згідно відомостей офіційного вебсайту https://nkrzi.gov.ua Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, ТОВ «Двадцять п'ять годин», код ЄДРПОУ 37585398, на підставі рішення НКЕК від 01.12.2020 №460 внесено до єдиного державного реєстру операторів поштового зв'язку.
Відповідь на запит фактично надійшла Південному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків 08.03.2023, про що проведено реєстрацію документа в інформаційно-комунікаційній системі Управління документами ДПС за №790/6/34-00-01.
На підставі наказу від 24.11.2023 №284 та відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.15 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА», за результатами якої складено акт від 25.01.2024 №28/34-00-23/41041279.
Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» вимог підпункту 39.4.4 пункту 39 статті 39 Податкового кодексу України, в результаті чого платником надано документацію з трансферного ціноутворення щодо контрольованих операцій за 2020-2021 звітні роки на запит центрального органу виконавчої влади з порушенням встановленого законодавством терміну.
За висновком контролюючого органу, граничний термін подання платником документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій за 2020- 2021 звітні роки на запит центрального органу Державної податкової служби України припадає на 03.03.2023.
На підставі виявлених порушень Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2024 №119/34-00-23/41041279, яким до ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 26232 гривень.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, подавши скаргу до контролюючого органу вищого рівня, проте скарга була залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, посилаючись на його неправомірність та необґрунтованість, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний:
вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;
подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
Основні вимоги щодо складання та подання звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням визначено статтею 39 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах - на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.
Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;
ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
Підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України визначено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до підпункту 39.4.1 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.
Згідно підпунктів 39.4.2.1 підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України у звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді. Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Окремо встановлено обов'язок платників податків, що здійснюють контрольовані операції, складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період (підпункт 39.4.3 пункту 39.4 статті 39 Кодексу).
За правилами підпунктів 39.4.4, 39.4.5 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.
Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.
Запит надсилається не раніше 1 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено.
Пунктом 120.6 статті 120 Кодексу визначено, що несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній на вимогу контролюючого органу, або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу - тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.6 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення, визначеної підпунктами 39.4.7 і 39.4.9 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (у тому числі несвоєчасне подання уточненого звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній на вимогу контролюючого органу), але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Слід враховувати, що положення підпункту 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України не містять приписів щодо порядку обчислення строку, встановленого цією нормою Податкового кодексу України для подання платником документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
При цьому, зокрема, у приписах підпункту 73.3.3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, які передбачають аналогічну конструкцію строків надання відповіді на запит контролюючого органу: «…протягом … днів з дня..», чітко передбачений початок відліку відповідного строку: «…з дня, наступного за днем отримання запиту…».
Аналогічний порядок відліку строку визначається і щодо: подання декларацій (пункт 49.18 Податкового кодексу України); сплати податків/зборів (пункт 57.1 Податкового кодексу України); подання скарг у межах адміністративного оскарження рішень контролюючого органу (пункт 56.3 Податкового кодексу України) та інших.
Слід також зауважити на тому, що відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, у тому числі, презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу
Згідно пункту 4.3 статті 4 Податкового кодексу України податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів.
За правилами пунктів 5.2, 5.3 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Повертаючись до обставин справи, 02.02.2023 позивачем отримано запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про подання документації з трансферного ціноутворення про контрольовані операції з експорту сільськогосподарської продукції, здійснені за 2020-2021 звітні роки.
Відповідь на запит позивач надав 06.03.2023 через оператора поштового зв'язку (засобами поштового зв'язку).
Також, як свідчать обставини справи, день отримання запиту (02.02.2023) позивач не включав у відлік строку, встановленого підпунктом 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України. Визначаючи початок відліку строку, позивач керувався положеннями статті 253 Цивільного кодексу України та, відповідно, встановив дату перебігу строку - 03.02.2023 (наступний день після настання відповідної події - день отримання запиту). Визначаючи останній день цього строку, позивач враховував ту обставину, що такий (день) припадає на вихідний день (04.03.2023 року), який з урахуванням положень статті 253 Цивільного кодексу України, є перший робочий день - 06.03.2023.
Повторюючись, колегія суддів погоджується із зауваженнями суду першої інстанції про те, що Податковий кодекс України не визначає порядок обчислення строку (терміну) для надання відповіді на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Тому, керуючись положеннями частини 6 статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд має застосовувати закон, що регулює відповідні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону - виходити із конституційних принципів загальних засад права (аналогія права).
Так, відповідно до загальних правил, визначених у статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За правилами частини 5 статті 254, частини 2 статті 255 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Таким чином, судом першої інстанції правильно визначено, що, оскільки днем отримання позивачем запиту центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є 02.02.2023, то відповідно до вищевказаних приписів Цивільного кодексу України початком обчислення тридцятиденного строку для надання на відповіді на запит є саме 03.02.2023.
В той же час, зважаючи на те, що початком обчислення тридцятиденного строку для надання на відповіді на запит є 03.02.2023, то останній календарний день для подання відповіді на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, припадає на 04.03.2023 року, тобто вихідний день. Отже, з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, днем закінчення строку, визначеного підпунктом 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, є перший за ним робочий день, а саме 06.03.2024 року.
Таким чином, подавши відповідь на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, 06.03.3023, позивач дотримався строку, встановленого підпунктом 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України.
З наведеного у сукупності слідує, що застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення відбулось необґрунтовано та неправомірно.
У зв'язку з чим, знаходить своє підтвердження правильність висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та скасування рішення суб'єкта владних повноважень в судовому порядку.
Оскільки висновки суду відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв