П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/15519/23
Місце прийняття ухвали суду 1 інстанції:
м. Миколаїв;
Дата складання повного тексту ухвали суду 1 інстанції:
08.07.2024 року;
Суддя І інстанції: Птичкіна В.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Семенюка Г.В.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВАЛЬ ПАРК» на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВАЛЬ ПАРК» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
25.12.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НАВАЛЬ ПАРК» зверталось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 27.11.2023 №00112370406, яким збільшено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, за 2023 рік на суму 3477682,46 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 347768,25 грн (10% від нарахованого грошового зобов'язання).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВАЛЬ ПАРК» відмовлено.
04.07.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НАВАЛЬ ПАРК» звернулось до суду першої інстанції із заявою, в якій просило зупинити стягнення на підставі податкового повідомлення-рішення від 27.11.2023 №00112370406 терміном на дев'ять місяців до 21.03.2025 року.
Обґрунтовуючи вимоги заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАВАЛЬ ПАРК» зазначає, що за результатом судового розгляду даної адміністративної справи грошове зобов'язання, визначене згідно податкового повідомлення-рішення, набуває статусу узгодженого грошового зобов'язання та, відповідно, позивач набув податковий борг з податку на нерухоме майно. Зазначені обставини дають контролюючому органу повноваження на застосування до платника негативних наслідків, у тому числі у виді стягнення податкового боргу, внесення майна у податкову заставу, накладення арешту на розрахункові рахунки тощо. У випадку вкрай складної економічної ситуації, в якій перебуває Товариство у зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації та введенням на всій території України воєнного стану, реалізація контролюючим органом наведених функцій призведе до дестабілізації роботи та повної неплатоспроможності і зупинення господарської діяльності підприємства.
Заявник зазначає, що звернення із заявою зумовлене виключними та незалежними від позивача обставинами, направлене на поетапне виконання рішення суду і податкового обов'язку, забезпечення сплати боргу без невідворотних для підприємства негативних економічних наслідків та можливості продовжувати здійснювати господарську діяльність.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВАЛЬ ПАРК» про відстрочення виконання рішення суду повернуто заявнику без розгляду.
Суд першої інстанції виходив з того, що зміст рішення у цій справі не передбачає примусового виконання та виконавчий лист у даній справі не видався.
Оскільки примусове виконання рішення суду відсутнє, суд першої інстанції визначив заяву про відстрочення виконання рішення очевидно безпідставною та такою, що підлягає поверненню заявнику без розгляду відповідно до вимог частини другої статті 167 КАС України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Товариство з обмеженою відповідальністю «НАВАЛЬ ПАРК» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням статті 378 КАС України та помилково залишено поза увагою те, що за правилами норм вказаної статті адміністративного процесуального законодавства не передбачається підстав для залишення заяви без розгляду внаслідок невидачі виконавчого листа чи відсутності примусового виконання рішення.
Акцентуючи увагу на тому, що заява позивача подана з дотримання основних вимог, що висуваються положеннями статті 167 КАС України до письмових заяв учасника, апелянт зауважує, що повернення заяви без розгляду нівелює гарантіями учасника на розгляд справи з дотриманням усіх засад (принципів) адміністративного судочинства та порушує інститут розстрочення та відстрочення виконання рішення суду, який впроваджений саме з метою забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС у Миколаївській області посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно частин 5, 6 статті 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.
В контексті спірного (оскаржуваного) процесуального питання слід також враховувати, що відповідно до частини 1 статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
За правилами частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Першочергово слід зазначити, що обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, або роблять неможливим виконання судового рішення, стаття 378 КАС України визначає як підстави для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення.
З наведених норм адміністративного процесуального законодавства слідує обґрунтованість доводів апелянта про те, що запроваджений положеннями КАС України інститут відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду направлений саме на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення.
Обставини ж стосовно наявності/відсутності підстав для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення встановлюються судом за результатом розгляду (вирішення), зокрема, поданої учасником заяви.
Положеннями статті 378 КАС України звернення із заявою про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не поставлено в залежність від факту примусового виконання судового рішення в адміністративній справі.
Отже, є необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що подана позивачем заява про відстрочення виконання рішення в адміністративній справі є очевидно безпідставною.
Також, слід враховувати, що подана позивачем заява відповідає установленим вимогам, у тому числі, у заяві містяться відомості про найменування особи, яка подає заяву, її місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, заявник має електронний кабінет; найменування суду, до якого вона подається; номер справи; зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; до заяви додано докази її надіслання іншому учаснику справи.
З наведеного у сукупності слідує, що заява позивача містить необхідні відомості та вимоги, не є очевидно безпідставною, тому давала суду першої інстанції повну процесуальну можливість розглянути (вирішити) заяву у встановленому процесуальним законом порядку.
Відтак, є помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність повернення заяви заявникові відповідно до положень частини 2 статті 167 КАС України.
Враховуючи викладене, оскільки висновки суду не відповідають нормам процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 320 КАС України підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду заяви.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВАЛЬ ПАРК» - задовольнити.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року - скасувати.
Справу направити до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: Г.В. Семенюк
О.І. Шляхтицький