П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/3389/25
Місце прийняття ухвали суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту ухвали суду 1 інстанції:
05.02.2025 року;
Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський виноробний завод» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 20.01.2025 №393-п «Про проведення фактичної перевірки ПрАТ «Ізмаїльський винзавод»;
визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо складання Акту від 30.01.2025 №515/15-32-09-05-11 «Про відсутність ліцензіата ПрАт «Ізмаїльський винзавод», код ЄДРПОУ 00412033, за місцезнаходженням».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказ від 20.01.2025 р. №393-п «Про проведення фактичної перевірки ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» за адресами господарських одиниць: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Гагаріна, 44; Одеська область, м. .Ізмаїл, вул. Гагаріна, 54 та Одеська область, Ізмаїльський район, с. Плавні, вул. Лиманська, 1-а. Під час проведення фактичної перевірки Головним управлінням ДПС в Одеській області складено акт від 30.01.2025 №515/15-32-09-05-11 «Про відсутність ліцензіата ПрАт «Ізмаїльський винзавод», код ЄДРПОУ 00412033, за місцезнаходженням».
Оспорюючи правомірність та обґрунтованість наказу про призначення фактичної перевірки та дій відповідача по складанню акту про відсутність ліцензіата за місцезнаходженням, позивач зазначає, що Наказ не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості, адже такий не містить будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми податкового законодавства, у Наказі не відображено, в рамках яких заходів контролюючого органу встановлена невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, у тому числі з посиланням на відповідні відомості та документи. Контролюючий орган не вжив належних заходів щодо з'ясування факту знаходження/відсутності за місцем знаходження суб'єкта господарювання, у тому числі за місцезнаходженням провадження господарської діяльності, не враховано тимчасове припинення діяльності позивача у спірному періоді. Контролюючим органом не зібрано належних і допустимих доказів відсутності позивача за місцезнаходженням, а саме до відповідного акту не долучено мультимедійну інформацію щодо фіксації зазначеного факту технічними приладами та/або технічними засобами, що здійснюють або мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи звукозапису.
Також, разом з адміністративним позовом Приватне акціонерне товариство «Ізмаїльський виноробний завод» подало суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просило:
заборонити Головному управлінню Державної податкової служби в Одеській області вчиняти дії з анулювання ліцензії на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) №990208202300077 терміном дії з 28.08.2023 року до 28.08.2028 року - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі;
заборонити Головному управлінню Державної податкової служби в Одеській області вчиняти дії із анулювання ліцензії на право Оптової торгівлі алкогольними напоями - сидру та перрі (без додавання спирту) №990209202300064 терміном дії з 28.08.2023 року до 28.08.2028 року - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі;
заборонити Державній податковій службі України вчиняти дії із анулювання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №990108202300079 терміном дії з 09.11.2023 року до безстроково - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
В обґрунтування вимог заяви зазначено, що відповідно до положень Закону України «Про державне регулювання виробництво і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах та пального» встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії, є підставою для анулювання ліцензій на виробництво алкогольних напоїв та на право оптової торгівлі алкогольними напоями.
Позивач просить враховувати, що на даний час Наказ про призначення фактичної перевірки та Акт про відсутність суб'єкта господарювання за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності є предметом оскарження за цим адміністративним позовом, тому оцінка правомірності таких дій та рішень відповідача буде надано лише за результатом розгляду адміністративної справи. Водночас, можливість здійснення позивачем господарської діяльності безпосередньо залежить від наявності відповідних ліцензій, які, як свідчать обставини справи, можуть бути анульовані органом податкової служби у зв'язку зі складанням Акту про відсутність ліцензіата за місцезнаходженням.
Посилаючись на те, що, у разі невжиття заходів забезпечення позову, істотно ускладнюється поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення позову, при цьому відновлення дії ліцензій потребуватиме значних зусиль та витрат, позивач наполягає на задоволенні вимог заяви у повному обсязі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року заяву Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» про забезпечення позову задоволено.
Суд заборонив Головному управлінню Державної податкової служби в Одеській області вчиняти дії із анулювання ліцензії на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) №990208202300077 терміном дії з 28.08.2023 року до 28.08.2028 року - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі;
Заборонив Головному управлінню Державної податкової служби в Одеській області вчиняти дії із анулювання ліцензії на право Оптової торгівлі алкогольними напоями - сидру та перрі (без додавання спирту) №990209202300064 терміном дії з 28.08.2023 року до 28.08.2028 року - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Заборонив Державній податковій службі України вчиняти дії із анулювання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №990108202300079 терміном дії з 09.11.2023 року до безстроково - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Проаналізувавши положення статей 150, 151 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
За результатом аналізу положень статей 1, 3 Закону України «Про державне регулювання виробництво і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах та пального» суд першої інстанції врахував, що з врученням суб'єкту господарювання акта про встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню, у органа державної податкової служби виникають підстави для видання розпорядження про анулювання ліцензії суб'єкту господарювання на право провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.
У зв'язку з чим, в контексті спірних правовідносин суд першої інстанції визначив, що позивачем доведено обставини, що дійсно впливають на здійснення ефективного захисту прав, настання негативних наслідків, для виправлення яких позивачеві в подальшому буде необхідно докласти значних зусиль та витрат у випадку анулювання ліцензій, а невжиття заходів забезпечення адміністративного позову в даному випадку може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам заявника, третім особам.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, наголошуючи на неправильному застосуванні судом першої інстанції норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, неповному з'ясуванні обставин справи, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що позивачем у заяві не наведено та судом першої інстанції не встановлено на підставі належних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також неможливості захистити права та інтереси без вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, чинне законодавство передбачає варіанти захисту реально порушеного права, в тому числі шляхом відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, а не від гіпотетично можливого порушення внаслідок прийняття/вчинення їх (рішень/дій) в майбутньому.
Акцентуючи увагу на недоведеності позивачем реальної загрози істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав (інтересу), не співмірності заходів забезпечення позову з предметом спору, апелянт наполягає на повній необґрунтованості заяви позивача та відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.
Відзив на апеляційну скаргу від Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» у визначений апеляційним судом строк не надійшов.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно із частинами 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналіз наведених норм адміністративного процесуального законодавства показав, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Апеляційний суд враховує, що предметом спору у цій справі є:
протиправність наказу Головного управління ДПС в Одеській області «Про проведення фактичної перевірки ПрАТ «Ізмаїльський винзавод» від 20.01.2025 №393-п;
протиправність дій Головного управління ДПС в Одеській області щодо складання Акту «Про відсутність ліцензіата ПрАт «Ізмаїльський винзавод», код ЄДРПОУ 00412033, за місцезнаходженням» від 30.01.2025 №515/15-32-09-05-11.
У поданій заяві позивач з метою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову просив:
заборонити Головному управлінню ДПС в Одеській області вчиняти дії з анулювання ліцензії на право Оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) №990208202300077 терміном дії з 28.08.2023 року до 28.08.2028 року - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі;
заборонити Головному управлінню ДПС в Одеській області вчиняти дії із анулювання ліцензії на право Оптової торгівлі алкогольними напоями - сидру та перрі (без додавання спирту) №990209202300064 терміном дії з 28.08.2023 року до 28.08.2028 року - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі;
заборонити Державній податковій службі України вчиняти дії із анулювання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №990108202300079 терміном дії з 09.11.2023 року до безстроково - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Доводи заявника зводяться до того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Конкретизуючи такі доводи, заявник зауважував на тому, що встановлення факту відсутності суб'єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню, у органа державної податкової служби виникають підстави для видання розпорядження про анулювання ліцензії суб'єкту господарювання на право провадження діяльності, зазначеної в ліцензії. При цьому, анулювання ліцензії на провадження певного виду діяльності фактично призведе до зупинення господарської діяльності позивача, потребуватиме значного часу та витрат для подальшого відновлення діяльності.
В контексті наведеного, колегія суддів зауважує на тому, що заявлені вимоги у заяві про вжиття заходів забезпечення позову виходять за межі предмету спору та не є співмірними з позовними вимогами.
Особливої уваги на такий аспект судом першої інстанції не звернуто і під час вжиття заходів забезпечення позову у виді заборони іншій особі - ДПС України вчиняти дії, що не стосуються предмета спору. Зазначений вжитий судом захід забезпечення позову безумовно суперечить вимогам пункту 4 частини 1 статті 151 КАС України.
Також, є ґрунтовними доводи апелянта у тому, що посилання позивача на порушення прав та інтересів і неможливість їх захисту без докладання значних зусиль і витрат не мають реальний характер і такі не підтверджені належними доказами. Зокрема, на момент звернення із заявою відсутні будь-які дані про прийняття рішень органом податкової служби або вчинення дій щодо анулювання ліцензії суб'єкта господарської діяльності.
Важливою є й та обставина, що позивачем не доведено неможливість захисти свої права та інтереси у випадку прийняття державним органом рішення про анулювання ліцензії суб'єкта господарювання на певний вид діяльності, у тому числі утруднення відновлення діяльності підприємства.
Як показав системний аналіз вище приведених процесуальних норм, підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Виходячи з положень статті 154 КАС України, ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована із зазначенням:
1) висновків про існування: обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі;
2) у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.
З огляду на те, що на момент звернення із заявою позивачем не підтверджено свої вимоги належними доказами існування реальної загрози неможливості захисту своїх прав та інтересів, у випадку не вжиття заходів забезпечення поданого адміністративного позову, заявлені вимоги не є співмірними з предметом адміністративного позову, колегія суддів не може погодитись з обґрунтованістю заяви та наявністю підстав для її задоволення.
Враховуючи, що висновки суду не відповідають нормам процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про залишення заяви без задоволення.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський виноробний завод» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв