П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/33135/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційні скарги Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року, прийнятого в порядку письмового провадження суддею Бездрабком О.І., по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Національного університету оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2024 року представник Дяченко Олексій Володимирович в інтересах ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_2 ) за допомогою системи «Електронний суд» подав до Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач-1, ВЧ НОМЕР_1 ), Національного університету оборони України (далі - Відповідач-2, НУО України), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 3 927, 76 грн. в місяць за період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року включно у загальній сумі 156 776, 75 грн. відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
- визнати протиправною бездіяльність НУО України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 12.09.2022 року по 22.03.2024 року включно відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
- зобов'язати НУО України нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 3 927, 76 грн. в місяць за період з 12.09.2022 року по 22.03.2024 року включно у загальній сумі 72 046, 94 грн. відповідно до норм абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що Позивач проходив військову службу у Міністерстві оборони України, зокрема:
- з 25.08.2017 року по 14.05.2019 року у Військовій частині НОМЕР_2 ;
- з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року у Військовій частині НОМЕР_3 , яка з 01.01.2020 року зарахована на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_1 (Відповідач-1);
- з 12.09.2022 року по 22.03.2024 року у Національному університеті оборони України (Відповідач-2).
Проте, у період проходження військової служби грошове забезпечення Позивача виплачувалось не у повному обсязі, оскільки не виплачувалась індексацію грошового забезпечення. У зв'язку з чим Позивач звернувся до Військовій частині НОМЕР_2 із заявою з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення, однак відповіді отримано не було, що стало підставою для звернення до суду.
23.12.2023 року Військовою частиною НОМЕР_2 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2021 року по справі № 200/11141/21 виплачено Позивачу:
- індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 25.08.2017 року по 28.02.2018 року (базового місяця) січень 2008 року, нарахована сума (без утримання військового збору) склала 25 308, 85 грн..
- «індексацію-різницю» грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.05.2019 року 3 927, 76 грн. в місяць відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), нарахована сума (без утримання військового збору) склала 56 688, 73 грн..
В свою чергу, при переводі Позивача до Військової частини НОМЕР_3 , Військовою частиною НОМЕР_2 було виписано грошовий атестат відповідно до пункту 11.1 наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 року № 280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України». Однак, через протиправну бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 , яка полягала у невиплаті Позивачу у період проходження служби «індексації-різниці» грошового забезпечення у фіксованій величині 3 927, 76 грн. в місяць в момент переводу до Військової частини НОМЕР_3 , першою не було записано в грошовий атестат Позивача щомісячну фіксовану «індексацію-різницю», яка виплачується до наступного підвищення посадових окладів згідно рішення Уряду, внаслідок чого останньою не здійснювалась така виплата у період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року. Отже, Відповідачем-1 в порушення абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 не виплачено на користь Позивача «індексацію-різницю» за період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року у фіксованій величині 3 927, 76 грн. в місяць на загальну суму 156 776, 75 грн..
В результаті протиправної бездіяльності Відповідача-1, яка полягала у невиплаті Позивачу у період проходження служби «індексації-різниці» у фіксованій величині 3 927, 76 грн. в місяць в момент переводу до Відповідача-2, першим не було записано в грошовий атестат щомісячну фіксовану «індексацію-різницю», яка виплачується до наступного підвищення посадових окладів згідно рішення Уряду, внаслідок чого останнім не здійснювалась така виплата у період з 12.09.2022 року по 22.03.2024 року. Отже, Відповідачем-2 в порушення абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 не виплачено на користь Позивача «індексацію-різницю» за період з 12.09.2022 року по 22.03.2024 року у фіксованій величині 3 927, 76 грн. в місяць на загальну суму 72 046, 94 грн..
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року включно індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078;
- стягнуто з ВЧ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення 262, 22 грн. в місяць у загальній сумі 11 331, 84 грн. за період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року включно відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078;
- визнано протиправною бездіяльність НУО України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 за період з 12.09.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 22.03.2024 року включно індексації грошового забезпечення відповідно до приписів абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078;
- стягнуто з НУО України на користь ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення 262, 22 грн. в місяць у загальній сумі 1 664, 26 грн. за період з 12.09.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 22.03.2024 року включно відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078.
- в решті позову - відмолено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині визначення щомісячного розміру «індексації-різниці», яка підлягає виплаті в сумі 262, 22 грн. в місяць за спірний період, представник Позивача звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає його таким, що винесене з порушенням матеріального права та без повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати його в цій частині та постановити нове рішення, яким визначити щомісячний розмір «індексації-різниці» в сумі 3 927, 76 грн..
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, сторона погоджується з висновком суду про наявність у Позивача права на отримання «індексації-різниці» за спірний період із врахуванням приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, проте вважає помилковими висновки суду в частині визначення конкретного розміру «індексації-різниці» на місяць, що належить до виплати у місяці підвищення грошового доходу (березень 2018 року) та до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), розрахованої як різниця між сумою індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу, та розміром підвищення грошового доходу, яка, за розрахунком суду, становить 262, 22 грн.. На думку апелянта, помилковість заключається в тому, що при визначені розміру підвищення грошового доходу у березні 2018 року, як різниця між грошовим забезпеченням за березень 2018 року та грошовим забезпеченням за лютий 2018 року, судом невірно зазначено суму грошового забезпечення Позивача за лютий 2018 року, оскільки до його складових не було враховано щомісячна додаткова грошова винагорода в сумі 4 068, 90 грн., яка повинна враховуватися до складу грошового забезпечення згідно з правовою позицією, наведеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 року по справі № 522/2738/17. Тобто судом помилково зазначено, що грошове забезпечення Позивача за лютий 2018 року складає 6 781, 50 грн., замість вірного 10 850, 40 грн. (6 781, 50 + 4 068, 90).
14.03.2025 року за допомогою системи «Електронний суд» Відповідач-2 подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому йдеться про законність оскаржуваного судового рішення, прийнятого з урахуванням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, а також із повним з'ясуванням усіх обставин, які мали значення для справи. Тому просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині визначення конкретної щомісячної суми «індексації-різниці», яку Відповідачі зобов'язані нарахувати й виплатити Позивачу за спірний період, з прийняттям в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, Позивачу проходив військову службу у Міністерстві оборони України, а саме:
- з 25.08.2017 року по 14.05.2019 року у Військовій частині НОМЕР_2 ;
- з 15.05.2019 року був переведений до Військової частини НОМЕР_3 , де проходив військову служу у період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року. При цьому, з 01.01.2020 року Військова частина НОМЕР_3 зарахована на фінансове забезпечення до Військової частини НОМЕР_1 (Відповідач-1);
- з 12.09.2022 року був переведений до Національного університету оборони України (Відповідач-2), де проходив військову служу у період з 12.09.2022 року по 22.03.2024 року.
Оскільки у період проходження військової служби Позивачу не в повному обсязі було виплачено індексацію грошового забезпечення, останній звернувся до суду.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2021 року по справі № 200/11141/21, яке 18.12.2021 року набрало законної сили, зокрема:
- зобов'язано ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 25.08.2017 року по 28.02.2018 року (базового місяця) - «січень 2008 року».
- зобов'язано ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.05.2019 року із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації.
23.12.2023 року на виконання зазначеного судового рішення ВЧ НОМЕР_2 виплачено ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 25.08.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням «січень 2008 року» як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяців) та індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.05.2019 року із застосуванням «березень 2018 року» як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та з урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 Порядку № 1078, у загальному розмірі 80 767, 55 грн..
В свою чергу, у період проходження військової служби у Відповідача-1, Позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення у період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року у наступних розмірах: за травень 2019 року - 73, 74 грн., за червень 2019 року - 206, 72 грн., за липень 2019 року - 206, 72 грн., за серпень 2019 року - 206, 72 грн., за вересень 2019 року - 206, 72 грн., за жовтень 2019 року - 206, 72 грн., за листопад 2019 року - 216, 51 грн., за грудень 2019 року - 216, 15 грн., за січень 2020 року - 216, 15 грн., за лютий 2020 року - 216, 15 грн., за березень 2020 року - 216, 15 грн., за квітень 2020 року - 216, 15 грн., за травень 2020 року - 216, 15 грн., за липень 2020 року - 216, 15 грн., за серпень 2020 року - 226, 29 грн., за вересень 2020 року - 226, 29 грн., за жовтень 2020 року - 226, 29 грн., за листопад 2020 року - 226, 29 грн., за грудень 2020 року - 226, 29 грн., за січень 2021 року - 233, 81 грн., за лютий 2021 року - 331, 42 грн., за березень 2021 року - 331, 42 грн., за квітень 2021 року - 331, 42 грн., за травень 2021 року - 415, 41 грн., за червень 2021 року - 415, 41 грн., за липень 2021 року - 415, 41 грн., за серпень 2021 року - 540, 03 грн., за вересень 2021 року - 540, 03 грн., за жовтень 2021 року - 540, 03 грн., за листопад 2021 року - 540, 03 грн., за грудень 2021 року - 540, 03 грн., за січень 2022 року - 563, 19 грн., за лютий 2022 року - 563, 19 грн., за березень 2022 року - 672, 35 грн., за квітень 2022 року - 672, 35 грн., за травень 2022 року - 672, 35 грн., за червень 2022 року - 913, 01 грн., за липень 2022 року - 1 017, 21 грн., за серпень 2022 року - 1 066 грн., за вересень 2022 року - 469,99 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком ВЧ НОМЕР_1 від 29.11.2024 року за № 797/ФЕС.
А у період проходження військової служби у Відповідача-2, індексація грошового забезпечення у період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року нараховувалась та виплачувалась у такому розмірі: за вересень 2022 року - 811, 81 грн., за жовтень 2022 року - 1 281, 80 грн., за листопад 2022 року - 1 424, 80 грн., за грудень 2022 року - 1 470, 83 грн., що підтверджується довідкою НУО України від 04.12.2024 року.
З огляду на те, що ВЧ НОМЕР_2 допущено протиправну бездіяльність щодо не зазначення в грошовому атестаті ОСОБА_2 суми щомісячної фіксованої «індексації-різниці», яка виплачується до наступного підвищення посадових окладів, при переводі до ВЧ НОМЕР_3 , внаслідок чого останньою не здійснювалась така виплата у період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року та з аналогічних підстав виплата «індексації-різниці» не здійснювалась і НУО України в період з 12.09.2022 року по 22.03.2024 року, вказане стало підставою для звернення ОСОБА_2 до суду із цим позовом з метою захисту порушеного права на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Однак, позов в цій частині задовольнив частково, обравши інший період ніж просив Позивач, а саме з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року включно, з 12.09.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 22.03.2024 року включно, оскільки у період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Також суд першої інстанції не погодився із наведеним Позивачем у позову арифметичним розрахунком суми розміру «індексації-різниці», яка підлягає до нарахуванню й виплаті на місяць в сумі 3 927, 76 грн. через застосування невірних складових, а саме грошового забезпечення за лютий та березень 2018 року. У зв'язку з цим, в ухваленому рішенні суд послався на власний розрахунок суми «індексації-різниці», яка підлягає до нарахування та виплати Позивачу, яка становить 262, 22 грн.. Розраховуючи суму підвищення доходу Позивача в березні 2018 року, як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року, суд виходив з того, що грошове забезпечення Позивача у лютому 2018 року склало 6 781, 50 грн., а у березні 2018 року - 10 982, 43 грн., тобто різниця становить 4 200, 93 грн., а розмір індексації становив 4 463, 15 грн., отже сума «індексації-різниці» становить 262, 22 грн. (4 463, 15 - 4 200, 93).
За правилами ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності у Позивача права на отримання «індексації-різниці» за спірні періоди й це право порушено Відповідачем-1 та Відповідачем-2, проте колегія суддів не може погодитись із визначеною щомісячною сумою «індексацією-різницею» у розмірі 262, 22 грн., оскільки такий розрахунок зроблений без належного з'ясування обставин по справі, у зв'язку з чим невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині визначення конкретної суми, яка підлягає виплаті, з огляду на наступне.
Як встановлено колегією суддів, в межах цієї прави ключовим питанням є правильність застосування Відповідачами норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у контексті з'ясування того, чи має Позивач (військовослужбовець) право на подальше отримання «індексації-різниці» у разі його переведення з однієї військової частини до іншої, і чи порушено це право Відповідачами, не виплативши відповідну індексацію за період служби у Відповідача-1 з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року та у Відповідча-2 з 12.09.2022 року по 22.03.2024 року.
Так, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.2001 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
У статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі також - «Закон №1282-ХІІ») законодавець навів визначення таких понять:
індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Перелік об'єктів індексації установлений частиною 1 статті 2 Закону № 1282- ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. До таких об'єктів індексації в силу абзацу 4 частини 1 статті 2 Закону №1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).
Межі індексації визначені частиною 6 статті 2 Закону № 1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону № 1282-ХІІ.
У первинній редакції частина 1 статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VIII, який набрав законну силу 01.01.2016 року.
Тож з 01.01.2016 року за правилами частини 1 статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
Зокрема, частина 2 статті 4 Закону № 1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Пунктом 1 Порядку 1078, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.
Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.
Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Так, абзац 2 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Натомість абзац 4 пункту 4 Порядку №1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15.03.2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду № 1013 від 09.12.2015 року.
Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15.03.2018 року до 01.04.2021 року у редакції постанови Уряду № 141 від 28.02.2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Указаний абзац з 02.04.2021 року діє у редакції постанови Уряду № 278 від 31.03.2021 року і встановлює, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 року дотепер у редакції постанови Уряду № 1013 від 09.12.2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 року у редакції постанови Уряду № 1013 від 09.12.2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15.03.2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду № 141 від 28.02.2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 року дотепер у редакції постанови Уряду № 1013 від 09.12.2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 року до 01.04.2021 року у редакції постанови Уряду № 1013 від 09.12.2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Указаний абзац з 02.04.2021 року діє у редакції постанови Уряду № 278 від 31.03.2021 року і встановлює, що у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 діяв з 01.12.2015 року у редакції постанови Уряду № 1013 від 09.12.2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15.03.2018 року до 01.04.2021 року діяв у редакції постанови Уряду № 141 від 28.02.2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Указаний абзац з 02.04.2021 року діє у редакції постанови Уряду № 278 від 31.03.2021 року і встановлює, що до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду № 1013 від 09.12.2015 року.
У цій редакції пункт 10-2 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 року до 01.04.2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Цей же пункт з 02.04.2021 року до 08.11.2021 року діяв у редакції постанови Уряду № 278 від 31.03.2021 року і передбачав, що для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби) для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу, посадова особа митної служби.
Указаний пункт з 09.11.2021 року діє у редакції постанови Уряду № 1141 від 03.11.2021 року і встановлює, що для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Разом з цим, абзацом 1 пункту 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону № 2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Абзаци 2-5 пункту 1.2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Інструкція № 260) передбачали, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Абзац 2 пункту 1.9 розділу І Інструкції № 260 установлював, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
Вирішуючи спірне питання, колегія суддів зазначає, що механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 року по справі № 380/1513/20).
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право Позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 року по справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 року по справі № 825/694/17, від 20.11.2019 року по справі № 620/1892/19).
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 року по справі № 206/4411/16-а).
Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015 року, містив поняття «базовий місяць».
Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
09.12.2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).
Цією постановою були внесені зміни до Порядку № 1078.
Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку № 1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою № 1013, з 01.12.2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
Для проведення індексації з 01.12.2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015 року.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01.12.2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення Позивача як військовослужбовця з 01.12.2015 року не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
Із 01.12.2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Крім цього, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци 2, 5 пункту 4 Порядку № 1078).
В даному випадку, в межах цієї справи, правовідносини між сторонами у справі щодо нарахування й виплати Позивачу «поточної індексації» не є спірними.
Щодо «фіксованої» суми індексації, то Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 року № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду № 1013 від 09.12.2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття «індексації-різниці», право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить про те, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати позивачу цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу Позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Наведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.03.2023 року по справі № 400/3826/21 з подібними правовідносинами, на яку слушно посилається скаржник.
З обсягу встановлених судами обставин справи вбачається, що станом на березень 2018 року Позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 і з 01.03.2018 року по 14.05.2019 року йому не нараховувалася і не виплачувалася «індексація-різниця».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2021 року по справі № 200/11141/21, яке 18.12.2021 року набрало законної сили, крім іншого, зобов'язано ВЧ НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.05.2019 року із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації.
На виконання судового рішення ВЧ НОМЕР_2 нарахувала й виплатила ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення у належному розмірі, а саме індексацію грошового забезпечення за період з 25.08.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням «січень 2008 року» як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базового» місяців) та індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.05.2019 року із застосуванням «березень 2018 року» як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та з урахуванням абзаців 4, 6, пункту 5 Порядку № 1078, у загальному розмірі 80 767, 55 грн..
Отже, у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_2 та на основі судового рішення й правил Порядку № 1078 ВЧ НОМЕР_2 провела індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 14.05.2019 року і виплату йому «індексацію-різницю».
В свою чергу, з 15.05.2019 року ОСОБА_2 був переведений до ВЧ НОМЕР_3 , де проходив військову служу у період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року, та яка з 01.01.2020 року зарахована на фінансове забезпечення до ВЧ НОМЕР_1 (Відповідач-1), і за цей час «індексація-різниця» йому не нараховувалася і не виплачувалася Відповідачем-1.
А з 12.09.2022 року ОСОБА_2 переведено до Національного університету оборони України (Відповідач-2), де він проходив військову служу у період з 12.09.2022 року по 22.03.2024 року і за цей час «індексація-різниця» йому також не нараховувалася і не виплачувалася Відповідачем-2.
Верховний Суд у постанові від 10.04.2024 року по справі № 200/564/23 указав, що за змістом абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 Позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
За висновком Верховного Суду в справі № 200/564/23, якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указував, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Крім того Верховний Суд зауважив, що необхідність і умови продовження виплати такої індексації у разі продовження військової служби визначаються нормативно і Відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для нарахування й виплати Позивачу цієї індексації.
Повертаючись до цієї справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у Позивача права на отримання «індексації-різниці» за період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року включно і це право порушено Відповідачем-1, а також за періоди з 12.09.2022 року по 31.12.2022 року включно та з 01.01.2024 року по 22.03.2024 року включно і це право порушено Відповідачем-2, оскільки ВЧ НОМЕР_2 нарахувала й виплатила ОСОБА_2 «індексацію-різницю» за період служби з 01.03.2018 року по 14.05.2019 року і до 22.03.2024 року Уряд не здійснював чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, то відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078 Позивач має право на отримання «індексації-різниці».
Необхідність і умови продовження виплати такої індексації у разі продовження військової служби визначаються нормативно і Відповідачі не наділені повноваженнями діяти на свій розсуд, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для нарахування й виплати Позивачу цієї індексації.
Факт невиплати Позивачу цієї індексації грошового забезпечення свідчить про допущення Відповідачами протиправної бездіяльності та обґрунтованість заявленого позову в цій частині.
Водночас, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.11.2021 року по справі № 200/11141/21, яке 18.12.2021 року набрало законної сили, не було визначено конкретну суму «індексації-різниці», яка підлягала до нарахуванню й виплаті Позивачу на місяць.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 Позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Тому, для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, ураховуючи спосіб, застосований Верховним Судом у справі № 400/3826/21, необхідно встановити:
- розмір підвищення доходу Позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);
- суму можливої індексації грошового забезпечення Позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078));
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати Позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
З огляду на це, під час апеляційного перегляду справи колегією суддів для повного та всебічного розгляду справи, з метою вжиття заходів щодо з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, було двічі витребувано від ВЧ НОМЕР_2 відомості про грошове забезпечення ОСОБА_2 за лютий та березень 2018 року.
11 червня 2025 року до суду апеляційної інстанції надійшла від ВЧ НОМЕР_2 довідка-розрахунок показників грошового забезпечення ОСОБА_2 за № 0989/10/2192 від 05.06.2025 року.
Як слідує із витребуваних та долучених до матеріалів доказів, в березні 2018 року відбулося підвищення посадового окладу ОСОБА_2 , що призвело до збільшення його грошового забезпечення на суму 541, 03 грн..
Таким чином, дохід ОСОБА_2 в березні 2018 року зріз на 541, 03 грн..
Сума індексації за березень 2018 року склала 4 463, 15 грн., виходячи з наступного:
- останній місяць підвищення посадового окладу - січень 2008 року;
- величина зростання індексу споживчих цін з лютого 2008 до лютого 2018 року - 353,3%;
- у березні 2018 року величина прожиткового мінімуму - 1 762, 00 грн.
(1 762*(353, 3-100) / 100 = 4 463, 15)
Таким чином, розмір підвищення доходу (541, 03 грн.) не перевищує суму індексації за березень 2018 року (4 463, 15 грн.), тобто є меншою за суму індексації.
Перевіривши, наведений в оскаржуваному рішенні, розрахунок конкретної суми «індексації-різниці», яка становить 262, 22 грн., колегія суддів не може з ним погодиться та вважає його невірним, оскільки при розрахунку було взято невірний розмір грошового забезпечення в лютому 2018 року (6 781, 50 грн.) та у березні 2018 року (10 982, 43 грн.), тому слід навести власний розрахунок суми індексації-різниці.
Розраховуючи суму підвищення доходу Позивача в березні 2018 року, колегія суддів виходить з насутпного:
- грошове забезпечення за лютий 2018 року - 10 850, 40 грн.;
- грошове забезпечення за березень 2018 року - 11 391, 43 грн..
Отже, різниця становить - 541, 03 грн. (11 391, 43 - 10 850, 40).
Сума індексації за березень 2018 року склала 4 463, 15 грн., виходячи з наступного:
- останній місяць підвищення посадового окладу - січень 2008 року;
- величина зростання індексу споживчих цін з лютого 2008 до лютого 2018 року - 353,3%;
- у березні 2018 року величина прожиткового мінімуму - 1 762,00 грн.
(1 762*(353, 3-100) / 100 = 4 463, 15)
Таким чином, розмір підвищення доходу (541, 03 грн.) не перевищує суму індексації за березень 2018 року (4 463, 15 грн.), тобто є меншою за суму індексації.
Оскільки розмір підвищення доходу в березні 2018 року є меншим за суму індексації, що склалася у березні 2018 року, тому є наявними підстави для нарахування й виплати Позивачу «індексації-різниці» до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби, яка становить 3 922, 12 грн. на місяць (4 463, 15 - 541, 03).
При цьому, до чергового підвищення посадового окладу (після березня 2018 року), до визначеної суми індексації «Різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу» 3 922, 12 грн. повинна додаватися сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 %).
Враховуючи приписи абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 сталий щомісячний розмір «індексації-різниці» Позивача з березня 2018 року становить 3 922, 12 грн. на місяць, яка повинна нараховуватись й виплачуватись до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Позивач має право на отримання «індексації-різниці» й це право порушене Відповідачами, однак не може погодитись із визначеною сумою індексації в сумі 3 922, 12 грн. на місяць, яка підлягає до нарахування та виплаті за спірний період, з огляду на невірний його розрахунок.
Разом з цим, колегія суддів враховує правові висновки Верховного Суду, зроблених по аналогічним правовідносинам, відображених у постановах від 23.03.2023 року по справі № 400/3826/21, від 06.04.2023 року по справі № 420/11424/21, від 06.07.2023 року по справі № 560/6684/22, від 15.08.2023 року по справі № 400/3784/22, відповідно до яких Верховний Суд підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів Позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які Позивач має право та які Відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Беручи до уваги встановлений колегією суддів факт не нарахування й не виплати Позивачу за період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року включно, а також за періоди з 12.09.2022 року по 31.12.2022 року включно та з 01.01.2024 року по 22.03.2024 року включно, та не вирішення питання щодо наявності у Позивача права на цей вид індексації у спірний період, Відповідачем-1 та Відповідачем-2 вчинено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати Позивачу «індексації-різниці» за період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року включно, а також за періоди з 12.09.2022 року по 31.12.2022 року включно та з 01.01.2024 року по 22.03.2024 року включно у розмірі 3 922, 12 грн. щомісячно.
Провівши відповідний розрахунок, колегія суддів приходить до висновку, що розмір невиплаченої Позивачу індексації становить:
- Військовою частиною НОМЕР_1 : 2 150, 84 грн. (за період з 15.05.2019 року по 31.05.2019 року (3 922, 12 грн. / 31 день х 17 днів)) + 152 962, 68 грн. (з червня 2019 року по серпень 2022 року включно (3 922, 12 грн. х 39 місяців)) + 1 438, 11 грн. (11 днів вересня 2022 року (3 922, 12 грн. / 30 днів х 11 днів)) всього 156 551, 63 грн.;
- Національним університетом оборони України: 2 484, 01 грн. (за період з 12.09.2022 року по 30.09.2022 року (3 922, 12 грн. / 30 день х 19 днів)) + 11 766, 36 грн. (з жовтня 2022 року по грудень 2022 року включно (3 922, 12 грн. х 3 місяці)) + 7 844, 24 грн. (з січня 2024 року по лютий 2024 року включно (3 922, 12 грн. х 2 місяці)) + 2 783, 44 грн. (22 дні березня 2024 року (3 922, 12 грн. / 31 днів х 22 днів)) всього 24 878, 05 грн..
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).
В свою чергу, як визначено п.п. 1 та 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції було допущено неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині визначення суми індексації у розмірі 262,22 грн., яка підлягає до нарахування та виплаті за період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року включно, , а також за періоди з 12.09.2022 року по 31.12.2022 року включно та з 01.01.2024 року по 22.03.2024 року включно, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, а саме в сумі 3 922, 12 грн..
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника Позивача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції скасуванню в частині визначення конкретної суми індексації, яка підлягає виплаті, з прийняттям нового рішення в цій частині про часткове задоволення позовних вимог.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 року, пункт 29).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про зобов'язання вчинити певні дії підлягає скасуванню в частині зазначення конкретного розміру суми індексації, яка підлягає до нарахуванню й виплаті Позивачу, оскільки прийнято в цій частині з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині з прийняттям нового рішення про часткове їх задоволення, в іншій частині рішення залишається без змін.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга представника Позивача підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Національного університету оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії скасувати в частині зобов'язання вчинити певні дії.
Прийняти нове рішення в цій частині, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 3 922 (три тисячі дев'ятсот двадцять дві) гривні 12 копійок на місяць за період з 15.05.2019 року по 11.09.2022 року включно на загальну суму 156 551 (сто п'ятдесят шість тисяч п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 63 копійки відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.
Зобов'язати Національний університет оборони України (03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 28; код ЄДРПОУ 07834530) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) індексацію-різницю грошового забезпечення в сумі 3 922 (три тисячі дев'ятсот двадцять дві) гривні 12 копійок на місяць за періоди з 12.09.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 22.03.2024 року включно на загальну суму 24 878 (двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят вісім) гривень 05 копійок відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко