П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/40753/24
Головуючий в 1 інстанції: Караван Р.В.
Дата і місце ухвалення: 11.03.2025 р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Бітова А.І.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО111555 від 17.09.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік та з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО111555 від 17.09.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких, інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.02.20223 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО111555 від 17.09.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік та з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО111555 від 17.09.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких, інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2022 та з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку..
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
В поданій апеляційній скарзі апелянт зазначив, що суд першої інстанції приймаючи судове рішення у справі дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки останній суперечить сформованій позиції Верховного Суду щодо спірних правовідносин.
Зважаючи на зазначене, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2024р. у справі №420/758/24, ІНФОРМАЦІЯ_2 підготовлено та направленого до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО111555 від 17.09.2024р. станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023року.
07 жовтня 2024р. представник позивача звернувся до ГУПФУ в Одеській області із заявою, у якій зокрема просив здійснити перерахунок пенсії з 01.02.2022 року, та з 01.02.2023 року, відповідно до довідок про розмір грошового забезпечення, виданих станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Листом від 05.11.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відмовило позивачу у задоволені поданої заяви, посилаючись на відсутність відповідних повідомлень передбачених Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, про підстави перерахунку пенсії.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача у задоволені поданої представником позивача заяви заснована на положеннях діючого законодавства, відповідає легітимній меті та здійсненна з дотриманням необхідного балансу між загальними суспільними інтересами та інтересами окремої особи.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній вирішуючи справу, з огляду на викладене.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-XII, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з ст. 51 Закону № 2262-XII, при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
За правилами п.п. 1-3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 (далі - Порядок № 45, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, розвідувальним органам, Національному антикорупційному бюро, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано двома шляхами: через централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1-3 Порядку № 45; за відповідною заявою пенсіонера та доданими до неї документами.
Колегія суддів наголошує на тому, що довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, проте, за умови, якщо її видача державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45, обумовлена зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Пунктами 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Водночас, колегія суддів зазначає, що 06 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2017 року.
Пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.
До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Тобто, з моменту набрання чинності Законом №1774-VIII (01 січня 2017 року) на законодавчому рівні існує заборона застосовувати мінімальну заробітну плату, як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Разом з цим, згідно ст. 6 Закону України від 05.10.2000 року №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Поряд з цим, на момент набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (1 березня 2018 року) пункт 4 було викладено в редакції пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 (яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, далі - Постанова № 103), а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Отже, на момент набрання чинності Постановою №704 (01 березня 2018 року) п. 4 Постанови № 704 викладений у редакції згідно з п. 6 Постанови № 103 та визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови № 704 - у зв'язку з прийняттям Постанови № 103 - не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови № 704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови № 103.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 року № 1644 і від 30 серпня 2017 року № 704» викладено, зокрема, примітку до Додатку 1 до Постанови № 704 в новій редакції: «1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.».
В аналогічній редакції викладена також і примітка Додатку 14 до Постанови № 704.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, від 31 серпня 2022 року у справі № 120/8603/21-а, від 16 листопада 2022 року у справі № 120/648/22-а, від 13 грудня 2022 року у справі № 240/12647/21, від 04 січня 2023 року у справі № 640/17686/21, від 10 січня 2023 року у справі № 120/8682/21-а, від 24 січня 2023 року у справі № 500/1433/21, від 22 березня 2023 року у справі № 340/10333/21, від 27 березня 2023 року у справах №№ 640/24075/20, 280/11480/21, від 30 березня 2023 року у справі № 320/9431/21, від 04 квітня 2023 року у справі № 120/5264/22, від 11 квітня 2023 року у справі № 240/21362/21, від 09 травня 2023 року у справі № 380/5158/22, від 07 червня 2023 року у справі № 340/2148/21, від 29 червня 2023 року у справі № 380/7813/22, від 06 листопада 2023 року у справі № 300/1947/22, від 08 листопада 2023 року у справі № 420/26141/21, від 20 грудня 2023 року у справі № 380/1406/23, від 10 січня 2024 року у справі № 400/3128/23, від 23 жовтня 2024 року у справі № 280/6263/23 викладені наступні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
- з 01.01.2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена Додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Крім того, в постановах від 22 вересня 2022 року у справі № 500/2392/21, від 16 березня 2023 року у справі № 500/8486/21, від 18 квітня 2024 року у справі № 500/8480/21, від 26 квітня 2024 року у справі №500/8780/21, застосовуючи зазначені вище висновки в контексті обставин справи, що склалися і у даній справі, Верховний Суд дійшов до висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у проведенні перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії із 01.02.2020 року, є протиправною.
За наведеного правового регулювання та висновків Верховного Суду, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення складених станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням (як наслідок додаткових видів грошового забезпечення, розмір яких залежить від розміру посадового окладу, окладу за військовим званням), визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В свою чергу, висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, які складені станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року прямо суперечать усталеним висновкам Верховного Суду у даній категорії справ, які в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України підлягали застосуванню судом першої інстанції у цій справі.
Так, відмовляючи у задоволенні позову, всупереч положенням ч. 5 ст. 242 КАС України та наведеним вище висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд першої інстанції виходив з того, що перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 17.09.2024 №ЮО111555, яка видана з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом станом на 01.01.2022 рік (2481,00 грн), за умови відсутності прийнятого Кабінетом Міністрів України рішення про перерахунок пенсій військовослужбовців у 2022 році, з урахуванням встановлення Верховною Радою України на 2022 рік розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів у розмірі 2102 гривні та фактичній виплаті грошового забезпечення військовослужбовців з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року у розмірі 1762 гривні, не буде відповідати вимогам діючого законодавства, принципу рівноправності застрахованих осіб та принципу збалансованості бюджету.
Суд першої інстанції також зазначив, що здійснена відповідачем відмова у перерахунку пенсії на підставі довідки від 17.09.2024 №ЮО111555 станом 01.01.2022 переслідувала легітимну мету, була пропорційною та обґрунтованою, оскільки застосування збільшеного мінімуму для працездатних осіб встановленого законом станом на 01.01.2022 роки (2481,00 грн.), для перерахунку пенсії, за умови відсутності належних фінансових ресурсів може призвести до того, що держава України в особі її уповноважених органів може втратити здатність гарантувати право на соціальне забезпечення, а також належне функціонування всієї системи соціального забезпечення, що суперечитиме, крім іншого, принципам соціальної держави.
Проте, такі висновки суду першої інстанції суперечать не лише усталеній практиці Верховного Суду у даній категорії справ, а також і завданням та основним засадам адміністративного судочинства.
Так, статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Предметом оскарження у даній справі є дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022р. та з 01.02.2023 р. на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО111555 від 17.09.2024 року, виданих станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, у відповідності до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які покладені в основу для відмови у перерахунку та виплати позивачу пенсії на підставі вказаних вище довідок, викладені у листі від 05.11.2024 року, в якому відповідачем зазначено, що відповідних повідомлень про підстави перерахунку пенсії до нього не надходило, тому для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року підстав не має.
Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що після визнання протиправними та нечинними судовим рішенням у справі п.п. 1, 2 Постанови № 103, Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку пенсії не приймалось, що виключає можливість перерахунку пенсії позивача.
Таким чином, відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача у зв'язку із недотриманням Порядку № 45 для такого перерахунку, а не у зв'язку з тим, що Закони про Державний бюджет України на 2022-2023 р.р. містять окремі пункти щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами,.
Тобто, питання щодо застосування Законів України про Державний бюджет України на 2022-2023 р.р. не є спірним у даній справі.
Відповідач у справі відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача виключно з підстав недотримання Порядку №45, а тому, суд першої інстанції мав надати оцінку саме цим доводам відповідача, однак, суд першої інстанції не надав оцінки доводам відповідача, які стали підставою для відмови у проведенні спірного перерахунку пенсії.
В свою чергу, надаючи оцінку доводам пенсійного органу, які стали підставою для відмови в перерахунку пенсії позивача, колегія суддів зазначає, що доводи відповідача щодо недотримання Порядку № 45 у спірному випадку є необґрунтованими, оскільки підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, що може бути реалізовано двома шляхами: через централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1-3 Порядку №45; за відповідною заявою пенсіонера та доданими до неї документами.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, військові комісаріати, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Зокрема, пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Отже, довідки про розмір грошового забезпечення, які видані ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлені до ГУПФУ в Одеській області, є підставою для перерахунку пенсії позивача.
З огляду на викладене, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2023 року, які видані ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлені до ГУПФУ в Одеській області, з підстав недотримання Порядку №45, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що свідчить, що така відмова в перерахунку пенсії не може бути визнана судом правомірною та такою, що відповідає вимогам ст. 2 КАС України, а протилежний висновок суду першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи та суперечить усталеній практиці Верховного Суду.
Більш того, судом першої інстанції помилково не враховано, що питання щодо можливості застосування прожиткового мінімуму в розмірі 2102 грн., який встановлений Законами України про Державний бюджет України для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, для розрахунку розмірів посадових окладів та відповідно інших складових грошового забезпечення, розмір яких залежить від розміру посадового окладу, згідно з Постановою № 704, для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, вже також було предметом розгляду Верховним Судом.
Верховний Суд в постанові від 02.04.2024 року у справі №340/608/23 сформовано висновок, відповідно до якого, норма статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» в частині встановлення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів з 1 січня в розмірі 2102 гривні, не поширюється на осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 280/6263/23.
Висновки Верховного Суду у справах №№340/608/23, 280/6263/23 стосуються правовідносин, які є подібними до обставин даної справи, норма ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» аналогічного змісту, що і ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», а тому, вказані висновки ВС підлягали застосуванню судом першої інстанції.
Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково послався на внесенні Кабінетом Міністрів України постановою від 12.05.2023 року №481 зміни до пункту 4 Постанови №704 та визначення розрахунковою величиною для обрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб - фіксованої суми (1762 грн.), замість розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, який за загальним правилом кожен рік зростає, оскільки такі зміни відбулись пізніше, ніж виникли спірні відносини та не були мотивом оспорюваної відмови.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо правомірності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО111555 від 17.09.2024 року, виданих станом на 01.01.2022 рік та на 01.02.2023 року, здійснені з помилковим застосуванням норм матеріального права, суперечать усталеній та послідовній практиці Верховного Суду.
Застосовуючи наведені норми чинного законодавства на час виникнення спірних правовідносин та висновки Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов в частині вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО111555 від 17.09.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік та з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО111555 від 17.09.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу на підставі зазначених вище довідок є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
У той же час не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо нарахування та виплати пенсії без обмеження її максимального розміру, оскільки в позові не викладено обставин щодо порушення прав позивача в цій частині на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням викладеного, оскільки судом першої інстанції помилково застосуванні норми матеріального права, висновки суду першої інстанції суперечать усталеній та послідовній практиці Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постановлене судове рішення, на підставі ст. 317 КАС України, підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 262, 263, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року скасувати.
Ухвалити по справі нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО111555 від 17.09.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2022 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО111555 від 17.09.2024 року, виданої станом на 01.01.2022 рік, з урахуванням раніше проведених виплат.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО111555 від 17.09.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО111555 від 17.09.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 рік, з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді О.А. Шевчук А.І. Бітов